Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

м. Дніпрозержинськ, вул. Петровського, 166, 51918, (0569) 55-28-63

ПОСТАНОВА

про відмову в порушенні кримінальної справи

31 жовтня 2011 року м. Дніпродзержинськ

Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1С, розглянувши скаргу приватного обвинувачення ОСОБА_2 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 за ст.356 КК України та додані до неї матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

Зі скарги приватного обвинувачення та доданих до неї матеріалів вбачається, що заявник ОСОБА_2 є спадкоємцем квартири, розташованої у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області по пр. 40 років Перемоги 2-159, яка залишилася після смерті 1 жовтня 2004 року його батька ОСОБА_4. Другим спадкоємцем щодо цього спадкового майна є його сестра ОСОБА_3.

Оскільки ОСОБА_2 з 21 серпня 2001 року по 22 травня 2009 року знаходився за межами України та проживав в Чехії, то він направив в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Повернувшись 22 травня 2009 року в Україну, ОСОБА_2 приїхав в м. Дніпродзержинськ, де звернувся до ОСОБА_3 щодо передачі останньою йому ключів та документів на спадкове майно для його оформлення. ОСОБА_3 відмовила ОСОБА_2, посилаючись на необхідність оформлення останнім спочатку права власності на спадщину, а потім між ними буде вирішуватись питання щодо розподілу спадщини між ними. 1 жовтня 2009 року ОСОБА_2 було отримано свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру. Оскільки ОСОБА_3 чинила перешкоди у користуванні спадщиною ОСОБА_2, він звернувся до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська із позовом про усунення перешкод у користуванні спадковим майном, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 02 липня 2010 року в цивільній справі № 2-198/10 позов ОСОБА_2 частково задоволено та перешкоди в користуванні спадковим майном усунено шляхом вселення його в зазначену квартиру та покладення на ОСОБА_3 обов'язку передати ОСОБА_2 ключі від цієї квартири та в подальшому не-чинити перешкоди в користуванні нею. Крім того, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 812 грн. 70 коп. та в рахунок моральної шкоди - 1000 грн., а також понесені ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 18 грн. 10 коп.

Вимагаючи порушити проти ОСОБА_3 кримінальну справу за ст.356 КК України, ОСОБА_2 в своїй скарзі приватного обвинувачення вказує на те, що наслідками дій ОСОБА_3 є порушення його інтересів та прав власника, матеріальні збитки, визнані зазначеним вище судовим рішенням а також,наклеп, що принижує його честь та гідність.

Диспозицією ст.356 КК України визначено, що склад злочину, передбачений цією нормою Закону утворюється у разі наявності в діянні особи, що притягується до відповідальності сукупності таких ознак: самовільне, всупереч установленому порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

Ознака значної шкоди інтересам громадянина для утворення складу злочину, передбаченого ст.356 КК України є обов'язковою. В кожному конкретному випадку ця шкода має визначатись індивідуально. В даному випадку інтереси ОСОБА_2 щодо можливості реалізувати свої права спадкоємця по вищезазначеній квартирі, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди на теперішній час вже захищені судом по наслідках розгляду зазначеної вище цивільної справи № 2-198/10. Судовим рішенням в зазначеній справі встановлено, що розмір збитків, які заподіяні ОСОБА_2 діями ОСОБА_3 дорівнює 812 грн. 70 коп. Крім того, судом встановлено також обов'язок ОСОБА_3 відшкодувати ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1000 грн. При визначенні значності розміру заподіяних матеріальних та моральних збитків, у разі відсутності прямої вказівки конкретної норми кримінального Закону щодо такого розміру, слід керуватися іншими нормами кримінального Закону, які за своїм змістом регулюють подібні правовідносини. В даному випадку подібні правовідносини врегульовані в примітці до ст.185 КК України.

У відповідність до ч.2 примітки до ст.185 КК України, у статтях 185, 186, 189 та 190 цього Кодексу значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

У відповідність до приписів п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 28.05.2004 року «Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв'язку з набранням чинності Законом України від 22 травня 2003 р. "Про податок з доходів фізичних осіб", згідно з п.22.5 ст. 22 цього Закону ( 889-15 ), якщо норми відповідних законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації правопорушень або злочинів, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону для відповідного року (з урахуванням положень п.22.4 ст.22 Закону).

Протягом строку, до якого відносяться діяння ОСОБА_3 щодо чинення нею перешкод ОСОБА_2 в реалізації його спадкових прав, 22 травня 2009 року (дата прибуття ОСОБА_2 в Україну з Чехії) -02 липня 2010 року (дата ухвалення Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська рішення про поновлення спадкових прав ОСОБА_2В.), у відповідність до законів України про «Державний бюджет» на 2009 рік та на 2010 рік та вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", податкова соціальна пільга була встановлена на рівні 940 грн. та 1220 грн. відповідно. Тобто, значна шкода потерпілому від злочину в зазначений період, при наявності якої діяння винної особи утворювали склад злочину, передбаченого ст.356 КК України, дорівнювала в зазначений період від 94 тис. грн. у 2009 році до 122 тис. грн. у 2010 році. Лише за наявності зазначеної шкоди внаслідок дій винної особи, дії такої можуть утворювати склад злочину, передбаченого ст.356 КК України.

За таких обставин, враховуючи розмір встановлених судом матеріальних збитків ОСОБА_2 на рівні 812 грн. 70 коп., слід дійти висновку, що дії ОСОБА_3 щодо вчинення перешкод ОСОБА_2 в реалізації його спадкових прав хоча й містять деякі ознаки складу злочину, передбаченого ст.356 КК України, але у повному обсязі склад злочину, передбачений цією статтею КК України не утворюють.

Що стосується наклепу з боку ОСОБА_3, який на думку ОСОБА_2 вона вчинила по відношенню до нього, та який принижує його честь та гідність, то заявник має право заявити відповідний позив в порядку цивільного судочинства щодо захисту своєї честі та гідності від такого наклепу. У відповідність до ст.356 КК України, кримінальне покарання за наклеп не передбачено.

У відповідність до п.2 ч.1 ст.6 КПК України, кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю за відсутністю в діянні складу злочину.

У відповідність до п.2 ч.2 ст.97 КПК України, суддя зобов'язаний не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:... п.2 відмовити в порушенні кримінальної справи.

У відповідність до ч.1 ст.99 КПК України, при відсутності підстав для порушення кримінальної справи, суддя своєю постановою відмовляє у порушенні кримінальної справи, про що повідомляє заінтересованих осіб.

У відповідність до п.2 ч.2 ст.251 КПК України, суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, за наявності до того підстав, відмовляє в порушенні кримінальної справи.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.6, ст.27, п.2 ч.2 ст.97, ч.1 ст.99, п.2.ч.2 ст.251 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого ст.356 КК України за скаргою приватного обвинувачення ОСОБА_2 - відмовити на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України;

2.Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

У відповідність до ч.3 ст.99-1 КПК України, постанова судді про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її представником протягом семи днів з дня одержання копії постанови в апеляційному порядку.

Суддя Федоріщев С.С.