ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 березня 2016 року м. Київ К/800/4268/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Кошіль В.В.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016

та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2013

у справі № 813/8223/13-а

за позовом Приватного підприємства «НВП «Електронні системи»

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.02.2016 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишено без руху, з підстав порушення вимог ч. 5 ст. 213 КАС України, а саме: до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору та копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 14.03.2016.

14.03.2016 (згідно поштового штампа на конверті) Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області подала на усунення недоліків касаційної скарги копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції та клопотання про відстрочення сплати судового збору, в зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування витрат для сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Крім того, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Також, слід зазначити, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку, що наведені в ньому підстави не можна визнати достатніми для відстрочення сплати судового збору.

Згідно з ч. 3 ст. 214 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Частиною 6 ст. 108 КАС України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 108, 165, 214 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2013 у справі № 813/8223/13-а.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2013 у справі № 813/8223/13-а повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого

адміністративного ОСОБА_1

суду України