Єдиний унікальний номер 340/47/16-ц Номер провадження № 2/340/73/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Атаманюка Р.І.,

з участю: секретаря Ласкурійчук С.І.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації про поновлення строку звернення до суду , скасування наказу від 05.10.2015 року № 449-К "Про звільнення з роботи ОСОБА_1І." , поновлення на роботі на посаді директора та вчителя географії Ільцівської ОСОБА_3 ступенів з 06.10.2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

29.01.2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом до відповідача.

Позовні вимоги мотивує тим, що згідно наказу відділу освіти Верховинської РДА № 198-К від 31.08.2009 року її було прийнято на роботу вчителем географії Ільцівської ОСОБА_3 ступенів з неповним тижневим навантаженням з 01.09.2009 року.

Наказом №325-к від 29.09.2010 року призначено на посаду директора Ільцівської ОСОБА_3 ст. з 04.10.2010 р по 03.10.2015 р. на умовах викладених в контракті.

Наказом № 657-к від 25.12.2013 року призначено на посаду директора вказаної школи з 25.12.2013 року, а попередній наказ № 325-к від 29.09.2010 року визнано таким, що втратив чинність.

Наказом №57-к від 25.02.2014 року її було незаконно звільнено з посади вчителя та директора Ільцівської ОСОБА_3 ступенів, однак рішенням Косівського районного суду від 14.11.2014 року, яке набрало законної сили поновлено на попередній роботі та 03.08.2015 року видано виконавчий лист, однак з невідомих їй причин рішення суду тривалий час не виконувалось.

В ході примусового виконання рішення суду їй стало відомо про існування наказу відділу освіти №56-к від 20.02.2014 року "Про відміну дії наказу від 25.12.2013 року №657-к", який у вересні 2015 року вона оскаржила до Верховинського районного суду. Рішенням суду від 25.11.2015 року визнано недійсним наказ управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Верховинської районної державної адміністрації №56-к від 20.02.2014 року "Про відміну дії наказу від 25.12.2013 року №657-к "Про призначення ОСОБА_1І." та визнано таким, що втратив чинність з 25.12.2013 року контракт №2, укладений.30.09.2010 року між відділом освіти Верховинської районної державної адміністрації та ОСОБА_4

30.10.2015 року відділом освіти Верховинської районної державної адміністрації на її адресу направлено наказ №447-К від 02.10.2015 року про поновлення її на роботі на підставі рішення Косівського районного суду від 14.11.2014 року та наказ №449-К від 05.10.2015 року про звільнення з посади директора школи у зв'язку із закінченням дії котракту №2 від 30.09.2010 року. Після набрання законної сили рішенням суду від 25.11.2015 року, яким визнано таким, що втратив чинність з 25.12.2013 року контракт №2 від 30.09.2010 року вона сподівалась, що відповідачем буде відмінено наказ №449-К від 05.10.2015 року про звільнення її з роботи, оскільки цей наказ видано на підставі нечинного котракту, однак їй у поновленні на роботі відмовлено, чим порушено її трудові права. Вважає, що строк на звернення до суду нею пропущено з поважних причин, просить його поновити, визнати недійсним наказ відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації №449-К від 05.10.2015 року "Про звільнення з роботи ОСОБА_1І." та поновити її на роботі на посаді директора та вчителя географії Ільцівської ОСОБА_3 ступенів з 06.10.2015 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти задоволення позову заперечив в повному обсязі. Вважає, що наказ відділом освіти Верховинської РДА №449-к 05.10.2015 року був виданий з додержанням норм чинного законодавства, оскільки на момент його видання котракт №2 від 30.09.2010 року не був визнаний таким, що втратив чинність та строк його дії закінчився. Підстави для відміни наказу №449-к від 05.10.2015 року та поновлення позивачки на роботі на даний час відсутні. Також позивачкою не наведено поважних причин для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Просить в в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачку ОСОБА_1 згідно наказу відділу освіти Верховинської РДА № 198-К від 31.08.2009 року було прийнято на роботу вчителем географії Ільцівської ОСОБА_3 ступенів з неповним тижневим навантаженням з 01.09.2009 року.

Наказом №325-к від 29.09.2010 року призначено на посаду директора Ільцівської ОСОБА_3 ст. з 04.10.2010 р по 03.10.2015 р. на умовах викладених в контракті та укладено контракт.

За письмовою заявою позивачки наказом № 657-к від 25.12.2013 року її призначено на посаду директора вказаної школи з 25.12.2013 року на умовах безтрокового трудового договору, а попередній наказ № 325-к від 29.09.2010 року визнано таким, що втратив чинність.

Відповідно до наказу №57-к від 25.02.2014 року позивачку було звільнено із займаної посади директора Ільцівської ОСОБА_3 ступенів за власним бажанням.

Із звільненням з роботи на підставі вищевказаного наказу ОСОБА_1 не погодилась та звернулась в суд із позовом про поновлення її на роботі. Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 14.11.2014 року позов було задоволено та поновлено її на попередній роботі на посаді директора Ільцівської ОСОБА_3 ступенів та на посаді вчителя географії з 25.02.2014 року.

Дане рішення набрало законної сили 01.07.2015 року згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, якою рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.12.2014 року у даній справі було скасовано та залишено в силі рішення Косівського районного суду від 14.11.2014 року.

Також встановлено, що наказом управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Верховинської РДА (яке в подальшому реорганізовано в відділ освіти Верховинської РДА) №56-к від 20.02.2014 року було відмінено дію наказу від 25.12.2013 року №657-к, як такого, що виданий всупереч наказу від 29.09.2010 року №325-к та залишено в силі наказ №325-к від 29.09.2010 року (а.с.5).

Даний наказ позивачка оскаржила в судовому порядку.

Рішенням Верховинського районного суду від 25.11.2015 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до відділу освіти Верховинської РДА, а саме: визнано недійсним наказ управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Верховинської районної державної адміністрації №56-к від 20.02.2014 року "Про відміну дії наказу від 25.12.2013 року №657-к "Про призначення ОСОБА_1І." та визнано таким, що втратив чинність з 25.12.2013 року контракт №2, укладений .30.09.2010 року між відділом освіти Верховинської районної державної адміністрації та ОСОБА_4 ОСОБА_2 рішення ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.01.2016 року залишено без змін та з цього часу набрало законної сили (а.с.9-22).

Під час судового розгляду справи за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу №56-к від 20.02.2014 року відповідно до якого незаконно змінено умови трудового договору позивачки із безстрокового на строковий відповідачем 05.10.2015 року винесено наказ №449-к про звільнення її з роботи з посади директора Ільцівської ОСОБА_3 ступенів згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України, у зв’язку із закінченням терміну дії контракту, на яку наказом № 447-к від 02.10.2015 року її було поновлено на підставі рішення Косівського районного суду від 14.11.2014 року(а.с.6,7).

За змістом ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути :1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно ч.4 ст.24 КЗпП України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Підстави припинення трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності з ініціативи власника або уповноваженого ним органу визначено в ст.ст.40,41 КЗпП України.

Відповідно до ст. 233, 234 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний (міський) суд може поновити ці строки.

Відповідно до ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Аналізуючи досліджені по справі докази, суд приходить до висновку, що оскільки наказ відповідача №449-к від 05.10.2015 року , виданий на підставі котракту №2 від 30.09.2010 року, який рішенням суду від 25.11.2015 року(набрало законної сили 11.01.2016 року) визнаний таким, що втратив чинність з 25.12.2013 року то звільнення позивачки, яка фактично перебувала у трудових відносинах із відповідачем на умовах безстрокового трудового договору з роботи, на підставі п.2 ст.36 КЗпП України за відсутності інших правових підстав для припинення трудового договору суперечить вимогам трудового законодавства.

Оскаружуваний наказ відповідачем на адресу позивача надіслано поштою 26.10.2015 року(а.с.43,56).

Суд вважає, що позивач звернулася до суду із позовними вимогами, які випливають із трудових відносин, а отже строк позовної давності становить один місяць.

Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року №9 ( з наступними змінами) встановлені статтями 228, 233 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причину пропуску цих строків , а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк.

Вирішуючи питання щодо пропуску позивчкою строку звернення із позовом, суд вважає, що цей строк пропущено нею з поважних причин, оскільки незаконність наказу та нечинність контракту, на підставі якого було видано оскаржуваний наказ №449-к від 05.10.2015 року , була остаточно встановлена лише після набрання рішенням Верховинського районного суду від 25.11.2015 року законної сили, тобто з моменту залишення його без змін Апеляційним судом Івано-Франківської області (11.01.2016 року). Після набрання чинності рішенням Верховинського районного суду від 25.11.2015 року відповідач відмовився в добровільному порядку скасувати наказ №449-к від 05.10.2015 року та поновити позивача на роботі. Дізнавшись про порушення своїх прав позивачка 29.01.2016 року звернулась в суд із даним позовом.

Посилання представника відповідача на те, що наказ №449-к від 05.10.2015 року виданий з дотриманням вимог трудового законодавства, та, що позивач не навела поважних причин прпуску строку на його оскарження, суд визнає необгрунтованими, оскільки відповідач після набрання законної сили рішенням суду про визнання нечинним котракту на підставі якого виданий оскаржуваний наказ відмовився його скасувати та поновити позивача на роботі, про, що вона дізналася в січні 2016 року та після цього у межах місячного строку звернулась в суд із даним позовом.

Таким чином, суд належно оцінивши досліджені по справі докази приходить до висновку, що пропущений ОСОБА_1 з поважних причин місячний строк звернення до суду підлягає поновленню та відповідачем допущено порушення трудових прав позивачки, які підлягають відновленню шляхом визнання недійсним наказу відділу освіти Верховинської РДА №449-к від 05.10.2015 року та поновлення позивача на роботі на посаді директора Ільцівської ОСОБА_3 ступенів з 06.10.2015 року.

Разом з цим, суд вважає, що позивачка підлягає поновленню на роботі на посаді директора Ільцівської ОСОБА_3 ступенів, а не на посадах директора та вчителя географії, оскільки наказом №449-к від 05.10.2015 року її було незаконно звільнено саме з посади директора школи. Позовну вимогу про поновлення позивача на роботі на посаді вчителя географії задоволено рішенням Косівського районного суду від 14.11.2014 року і дане питання повинно вирішуватись в порядку виконання рішення суду, а тому позов підлягає до часткового задоволення.

Виходячи з наведеного, на підставі ст. 43 Конституції України, ст. ст. 9, 21-24, 32, 36, 40,41, 232-235 Кодексу Законів про Працю України, керуючись ст.ст. 14, 60, 61, 88, 213-215, 367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Поновити ОСОБА_1 пропущений з поважних причин місячний строк звернення до суду.

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним наказ відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації №449-К від 05.10.2015 року "Про звільнення з роботи ОСОБА_1І."

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Ільцівської ОСОБА_3 ступенів з 06.10.2015 року.

В задовленні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

Стягнути з відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Верховинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : ___________________ Атаманюк Р.І.