КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11724/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

16 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Хмарській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року про роз'яснення рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування наказу та поновлення на посаді, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2015 Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - заявник) звернулось до суду із заявою про роз'яснення судового рішення в порядку ст. 170 КАС України, в якій просило: роз'яснити резолютивну частину рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2015 року в частині скасування наказу юридичної особи, яка припинила свою діяльність, способу поновлення ОСОБА_2 на посаді та в частині виплати заробітку за час вимушеного прогулу (вказавши суму, яка підлягає скасуванню).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року частково задоволено вищезазначену заяву та роз'яснено постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2015 року в частині виплати заробітку за час вимушеного прогулу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині роз'яснення рішення, та прийняти нову ухвалу, в якій провести вірний розрахунок заробітку за час вимушеного прогулу, а саме: з 16.07.2011 по 23.11.2015 (за текстом апеляційної скарги). В іншій частині оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Заслухавши сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржувану ухвалу - скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової адміністрації у м. Києві від 15.07.2011р. №249-о «Про припинення державної служби ОСОБА_2.». Поновлено ОСОБА_2 на державній службі на посаді головного державного податкового інспектора юридичного управління Головного управління ДФС у м. Києві. Стягнуто з Головного управління ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_2 заробіток за дні вимушеного прогулу з 16.07.2011 року по 23.11.2015 року у розмірі середньоденного заробітку позивача за кожен день вимушеного прогулу з розрахунку суми середньоденного заробітку без урахування відрахувань з нього податку з доходів фізичних осіб та соціального внеску.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог, що стосуються стягнення завданої моральної шкоди в сумі 50 000 грн. Прийнято в скасованій частині нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з Головного управління ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_2 завданої моральної шкоди у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

24.12.2015 Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - заявник) звернулось до суду із заявою про роз'яснення судового рішення в порядку ст. 170 КАС України.

Задовольняючи частково вимоги заявника суд першої інстанції керувався ст. 170 КАС України та виходив з того, що в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для роз'яснення резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2015 року, шляхом визначення твердої грошової суми в розмірі 104 181,46 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Так, відповідно до ч. 1 і 2 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для роз'яснення судового рішення в порядку ст. 170 КАС України є одночасна сукупність наступних обставин: 1) його незрозумілість; 2) таке роз'яснення не призведе до зміни змісту судового рішення та до вирішення вимог, які не заявлялись позивачем при зверненні до суду та, відповідно, судом не розглядались.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи рішення суду першої інстанції, встановила, що судом першої інстанції під час винесення постанови від 23 листопада 2015 року не було визначено ОСОБА_2 грошової виплати заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16.07.2011 року по 23.11.2015 року.

Зазначене також підтверджується копією судового запиту від 08.02.2016 та копією довідки №05-063 від 10.02.2016, які містяться в матеріалах справи (а.с.20,22), та на підставі яких було проведено розрахунок середнього заробітку позивача.

Таким чином, вимоги заявника, викладені в заяві про роз'яснення судового рішення від 24.12.2015, фактично є позовними вимогами про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 і не можуть бути вирішені судом в порядку ст. 170 КАС України.

Між тим, сторони не позбавлені права звернення до суду першої інстанції з заявою про прийняття додаткової постанови по даній справі в порядку передбаченому ст. 168 КАС України.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для часткового задоволення заяви Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про роз'яснення резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2015 року в частині виплати заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_2

Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні судового рішення в частині часткового задоволення заяви Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про роз'яснення судового рішення було неправильно встановлено обставини справи та порушено норми процесуального права, зокрема ст. 170 КАС України.

Відповідно до ст. 204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу - задовольнити частково, а оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення заяви - скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу, якою в задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про роз'яснення судового рішення - відмовити.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року в частині задоволення заяви Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про роз'яснення судового рішення - скасувати.

В задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про роз'яснення судового рішення - відмовити.

В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.