Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 2-а-2795/10

Провадження № -

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2010 р. м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого -судді Кондратюка А.Д. розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання неправомірних дій та стягнення недовиплачених коштів,

встановив:

Позивач звернувсь до суду з даним позовом та просить рішенням суду визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недовиплачені кошти в сумі 34758,04 гривень, передбачені ст.37,ст.39 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за періоди відповідно з 01.01.2008 року по 01.01.2009 року, та з 1.01.2006 року по 01.01.2009 року, мотивуючи це тим, що він має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, проживає та працює в зоні гарантованого добровільного відселення.

В наданій суду заяві позивач просив справу розглянути в його відсутність, позовні вимоги підтримує .

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, письмово повідомив про можливість слухання справи у його відсутність, позовні вимоги не визнав.

Дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та давши їм оцінку, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, проживає та працює в м.Коростені, Житомирської області - зоні гарантованого добровільного відселення. Тому позивач має право на отримання коштів, що передбачені ст.ст. 37,39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Проте ці доплати та допомоги виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають на території гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата в розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця.

Відповідно до ст.39 даного закону, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат, щомісяця.

Згідно зі ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.

Відповідно до постанови КМУ № 936 від 20.05.2005 року «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата компенсацій та допомоги передбаченої ст.ст.37,39 ЗУ «Про статус...» працюючим і не працюючим громадянам, а також пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації, тобто правовідносини між сторонами виникли з дня набрання чинності вищевказаної постанови.

Проте, відповідач проводив нарахування та виплату зазначених коштів позивачу відповідно до вимог закону, згідно своєї компетенції, у зв»язку з чим такі діє останнього є неправомірними, оскільки відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому позовні вимоги піддягають частковому задоволенню, виходячи з наступного .

Відповідно до ст. 99 КАС України встановлюється річний строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Виплати, про стягнення яких просить позивач, виплачуються щомісячно і про порушення своїх прав позивач був обізнаний безпосередньо після отримання компенсаційних виплат за кожен конкретний часовий період - відповідний місяць відповідного року.

Позивач звернулась до суду у вересні місяці 2009 року, тому, заборгованість за ст.37 ЗУ «Про статус...» підлягає стягненню за період з 01.09.2008 року по 01.01.2009 року, з урахуванням даних про нарахування та отримання позивачем зазначених коштів (довідки).

Позовні вимоги в частині стягнення компенсаційних коштів, передбачених ст.39 ЗУ "Про статус..." підлягають задоволенню за період з 01.09.2006 року по 01.01.2009 року, пропорційно відпрацьованому часу, з урахуванням довідки про отримання позивачем даних коштів та відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 "Кодексу законів про працю України", незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України "Про оплату праці" є складовою структури заробітної плати.

При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах:

-з 1.07.2006 р. - 375 грн.; - з 1.12.2006 р. - 400 грн.;- з 1.04.2007 р. - 420 грн.;

-з 1.07.2007 р. - 440 грн.; - з 1.10.2007 р. - 460 грн.; - з 1.01.2008 р. - 515 грн.;

-з 1.04.2008 р. - 525грн.; - з 1.10.2008 р. - 545 грн.; - з 1.12.2008 р. - 605 грн.;

-з 1.04.2009 р. - 625 грн.; - з 1.07.2009 р.-бЗО грн.

Отже, з урахуванням викладеного вище, розмір заборгованості перед позивачем становить - за ст.37 ЗУ «Про статус...» (за мінусом отриманих коштів в сумі - 8,40 грн.)- 887,60 гривень; за ст.39 ЗУ «Про статус...» (за мінусом отриманих коштів в сумі - 284,81 грн.)

-

-26485,19 гривень, а всього 27372,79 гривень.

Зазначені кошти підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, як розпорядника даних коштів. Заперечення відповідача проти даного позову суд вважає безпідставним.

Враховуючи вищевикладене вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Зокрема, для захисту прав та інтересів позивача, суд зобов”язує відповідача в подальшому виплачувати позивачу кошти, що передбачені ст.ст.37,39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7-12,158-163,167,254 КАС України, ст. 19 Конституції України, ст.37, ст.39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради

-неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 недовиплачені кошти, передбачені ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 887,60 гривень за період з 01.09.2008 року по 01.01.2009 року , а також кошти, передбачені ст.39 даного Закону України в сумі 26485,19 гривень, за період з 01.09.2006 року по 01.01.2009 року, а всього—27372,79 (двадцять сім тисяч триста сімдесят дві) гривні 79 копійок.

Зобов”язати управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради в подальшому виплачувати ОСОБА_1 кошти, що передбачен ст.ст.37,39 Закону Увнаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до вимог даного Закону.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного- адміністративного суду через Коростенський міськрайонний суд шляхом подачі протяго десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини,: дня складання постанови в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження постанови суду,: послідуючою подачею апеляційної скарги, яка може бути подана протягом двадцяти дні] після подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду.

Суддя