Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #54365916

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ


"17" березня 2016 р.           Справа № 926/170/16



За позовом публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Лангейт”, м.Чернівці


про відшкодування упущеної вигоди в сумі 94990,00 грн.


Суддя В.В.Дутка


Представники:

від позивача – ОСОБА_1, довіреність від 28.12.2015р., ОСОБА_2, довіреність від 10.02.2016р., ОСОБА_3, довіреність від 25.11.2015р.

від відповідача – ОСОБА_4, директор товариства, ОСОБА_5, довіреність від 17.02.2016р.


СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство “Укртелеком” звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Лангейт” про відшкодування упущеної вигоди в сумі 94990,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на антенно-щогловій споруді радіорелейної станції РРС-7, що є власністю позивача товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАНГЕЙТ» без належних підстав, у порушення прав та майнових інтересів позивача, передбачених ст. 317 ЦК України, а саме, без отримання Технічних умов та без укладання договору оренди, самовільно і таємно, тобто без відома власника майка розмістило власне обладнання з метою продажу послуги Інтернет жителям ІНФОРМАЦІЯ_1 і отримання доходів, у тому числі, шляхом економії за рахунок не сплати орендної плати Товариству. Такими неправомірними/протиправними діями відповідач позбавив позивача отримати дохід у вигляді орендної плати за передачу свого майна у користування. Сума недоодержаних доходів (упущеної вигоди) щодо розміщення зазначеного обладнання в період з 01 січня 2015 року по 31 жовтня 2015 року складає 94 990,00 грн.

Як на правові підстави обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення статті 22 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 04.02.2016 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 23.02.2016р.

Відповідач у відзиві від 19.02.2016р. на позовну заяву вважає позовні вимоги не доведеними та просить відмовити у задоволені позову.

У судових засіданнях 23.02.2016р. та 03.03.2016р. оголошувались перерви.

У судовому засіданні 17.03.2016р. представники позивача просили задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди. Представники відповідача просили відмовити в задоволенні позову за недоведеністю.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив таке.

Як зазначає позивач у позові Чернівецька філія ПАТ “Укртелеком” є відокремленим підрозділом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” і діє на підставі Положення про філію. Філія здійснює від імені Товариства частину його функцій, у тому числі функції представництва і захисту інтересів Товариства. Відповідно до Положення про філію, порядок придбання, відчуження, списання, передачі в оренду або лізинг майна, яке знаходиться на балансі філії встановлюється виключно внутрішніми документами Товариства та законодавством (п.22 Положення).

Відповідно до наказу ПАТ «Укртелеком» від 02.12.2014 року № 681 «Щодо передачі договорів оренди технологічних приміщень, антено-місць, юнітів» для забезпечення безперервного процесу взаємодії з орендарями щодо надання в оренду технологічних приміщень, антено-місць, юнітів, а також у зв'язку зі змінами в організаційній структурі ПАТ «Укртелеком», Чернівецькою філією ПАТ «Укртелеком»:

-          прийнято на баланс від філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком» основні засоби, в т.ч. технологічні приміщення, антено-місця, юніти відповідно до Акту приймання - передавання майна 26 грудня 2014р.

-          отримано функції супроводження договорів оренди технологічних приміщень зокрема договорів оренди нерухомого майна товариства для розміщення антенно- фідерних пристроїв та розміщення контейнерів розташованих за адресою: РРС-7 с.Тереблече Глибоцького району з наступними орендарями: ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації», ПрАТ «МТС Україна», TOB «ACTEJIIT».

У період з 03 по 05 листопада 2015 року, при здійсненні технічного обстеження антенно-щоглової споруди радіорелейної станції РРС-7 в с. Тереблече Глибоцького району, що проводилося працівниками Чернівецької філії ПАТ «Укртелеком», було встановлено розміщення на зазначеній вежі обладнання, а саме 2 (дві) радіорелейні антени та 8 (вісім) секторних антен - антен базових станцій, які не належали вищезазначеним орендарям (в подальшому по тексту - Обладнання), про що на ім’я директора філії ними була подана доповідна записка.

На підставі цього 10.11.2015р. ініційована службова перевірка, за результатами якої встановлено, що вказане вище обладнання знаходилося в робочому стані, про що свідчило світіння індикаторів антенних пристроїв.

16 листопада 2015 року під час повторного обстеження РРС-7 виявлено:

-          через територію по монтованим 2 стовпах залишається лінія зв’язку, яка придатна для надання послуги Інтернет жителям с.Тереблече. Проте на момент обстеження деактивована;

-          металеву шафу для телекомунікаційної апаратури, що не належить ні офіційним орендарям, ні філії;

-          відключення попередньо зафіксованого телекомунікаційного обладнання, за виключенням однієї секторної антени;

-          на момент обстеження антена неактивна.

Окрім того, при детальному обстеженні повітряної оптоволоконної лінії, яка проходить через охоронну зону вежі, виявлено її під’єднання до розподільчої шафи, на якій є напис «ІНТЕРНЕТ LANGATE». Також на цій шафі вказані номери телефонів (032) 90 12 92, (050) 374 06 72, які зазначаються на фірмових бланках товариства.

Обстеженням РРС-7, що проводилося 02.12.2015 року працівником РЕМ спільно з працівниками філії ПАТ «Укртелеком», встановлено, що частина обладнання вже демонтована та автоматичний вимикач АВВ і -16А, який встановлений в ЩО (щиту обліку) підключений до обліку, через який подавалася напруга без обліку на ретранслятор радіо-інтернета ТОВ «ЛАНГЕЙТ» підключення згідно договору № п-68 від 30.04.2013 року. При цьому, автоматичний вимикач, був в положенні «вимкнено», а обладнання ретранслятора радіо-інтернета ТОВ «ЛАНГЕЙТ» - демонтовано. Демонтаж вищезазначеного телекомунікаційного обладнання та від’єднання від електроспоживання проводився працівниками ТОВ «Лангейт» таємно, тобто без повідомлення, відома і присутності власника майна - «Укртелекому».

16 листопада 2015 року відповідачу направлений лист за № 1809 стосовно відсутності частини обладнання, розміщеного на вежі та необхідністю письмового підтвердження чи спростування виконання робіт по демонтажу його працівниками, на що отримано відповідь: - « на території РРС-7 (с.Тереблече Глибоцького району Чернівецької області) ТОВ «ЛАНГЕЙТ» власного обладнання не розміщувало».

Разом з тим, листом ПАТ ЕК «Чернівціобленерго» від 08.12.2015р. за № 22/4412 підтверджується те, що «в жовтні місяці 2013 року за схемою, до приладу обліку електричної енергії, вказаної точки, було підключено ретранслятор радіоінтернета ТОВ «Лангейт». Таке підключення проводилося у присутності працівників філії Дирекції первинної мережі ПАТ «Укртелеком».

Підтвердженням того, що вище зазначене обладнання належало ТОВ «ЛАНГЕЙТ» і використовувалося для надання Інтернет-послуг жителям с.Тереблече та організаціям, місце знаходження яких є територія села, з початку 2015 року до 10- 12 листопада 2015 року є те, що :

-вище зазначене обладнання було в робочому стані на час проведення перевірки на початку листопада 2015 року і використовувалося для надання Інтернет-послуг ;

-надання послуг споживачам ТОВ «ЛАНГЕЙТ» припинилося в період з 10-12 листопада 2015 року після проведеної працівниками Чернівецької філії ПАТ «Укртелеком» обстеження, під час службової перевірки та звернення до Глибоцького відділення поліції Новоселицького ВП ГУ НП в Чернівецькій області ( в подальшому поліції), тобто після відключення та зняття обладнання.

Доказами того, що послуги Інтернет надавалися відповідачем по справі з початку 2015 року до 10-12 листопада 2015 року є пояснення жителів с. Тереблече, голови та секретаря сільської ради цього села, отриманих в результаті проведеної перевірки працівниками поліції та надані Укртелекому на запит менеджера з регіональної безпеки Чернівецької філії ПАТ «Укртелеком».

Відповідно до п.3.2 Положення про порядок передачі в оренду майна ВАТ «Укртелеком», введеного в дію наказом ВАТ “Укртелеком” від 31.03.2011р. №171 використання майна товариства суб’єктами господарювання, чи фізичними особами можливе лише за умови укладання договору оренди.

Отже, в результаті неправомірних дій відповідач позбавив позивача отримати дохід у вигляді орендної плати за передачу свого майна у користування, зокрема 10 антено-місць. Сума недоодержаних доходів (упущеної вигоди) щодо розміщення зазначеного обладнання в період з 01 січня 2015 року по 31 жовтня 2015 року відповідно до розрахунку, який проведений позивачем у відповідності із вимогами наказу ВАТ «Укртелеком» № 171 від 31.03.2011р. «Щодо введення в дію Положення про порядок передачі в оренду майна ВАТ «Укртелеком» складає 94990,00 грн.

Позивач стверджує, що вимога щодо відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) не є абстрактною, а дійсно ці кошти були б отримані Чернівецькою філією ПАТ «Укртелеком» при укладанні договору щодо розміщення обладнання відповідно до актів Товариства (наказу № 171 від 31.03.2011р.).

Самовільне розміщення Відповідачем обладнання на РРС-7 в с.Тереблече, є причиною, єдиною і достатньою, яка позбавила позивача можливості отримати дохід.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом позову є вимога про стягнення збитків (упущеної вигоди) в сумі 94990,00 грн.

У відповідності до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення.

Згідно зі ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (ст. 623 Цивільного кодексу України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 Цивільного кодексу України). На відміну від зобов'язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин (позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 18.03.2015 справа № 5017/3760/2012).

Правильне розмежування підстав відповідальності необхідне ще і тому, що розмір відшкодування збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором, може бути обмеженим (ч. 3 ст. 22 ЦК України), а при відшкодуванні позадоговірної шкоди, остання підлягає стягненню у повному обсязі (ст.1166 ЦК України).

Зазначене розмежування підстав відповідальності необхідне також і тому, що збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов'язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду відшкодовує особа, яка її заподіяла.

Суд встановив, що між сторонами даного спору відсутні договірні зобов’язання.

У даному випадку має місце спір щодо заподіяння шкоди, яке не пов'язане з виконанням зобов'язання, що випливає з договору і такі правовідносини врегульовані зокрема статтею 1166 Цивільного кодексу України. Наведена норма містить законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Шкода полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється правом, а майнова шкода - у зменшенні майнової сфери потерпілого, що в свою чергу тягне за собою негативні майнові наслідки для правопорушника.

У ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України міститься пряма вказівка на протиправність поведінки заподіювача шкоди як обов'язкову підставу деліктної відповідальності. Протиправна поведінка в цивільних правовідносинах означає порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні заборонених дій або в утриманні від здійснення наказів правової норми діяти певним чином (бездіяльність). Деліктні зобов'язання ґрунтуються на принципі генерального делікту, згідно з яким кожному заборонено завдавати шкоду майну чи особі та будь-яке завдання шкоди іншому вважається протиправним, якщо особа не уповноважена на це.

Оскільки предметом спору є стягнення неодержаного доходу (упущеної вигоди) внаслідок протиправної поведінки відповідача, то позивачу необхідно відповідно до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, довести склад цивільного правопорушення та розмір позадоговірної шкоди (неодержаних доходів).

Позивач у підтвердження неправомірних дій відповідача посилається на встановлення ним обладнання на антенно-щогловій споруді радіорелейної станції РРС-7 без отримання Технічних умов та без укладання договору оренди, самовільно і таємно, тобто без відома власника майна (позивача). В якості доказів надана доповідна записка працівників позивача, в якій зокрема зазначено, що 03.11.2015р. здійснено технічне обстеження РРС-7 в с.Тереблече та встановлено розміщення на вежі обладнання невідомого оператора (2 радіорелейних антени та 8 секторних антен) на висоті 78м. Після закінчення обстеження невідоме обладнання відімкнули від системи електропостачання. Розміщення вказаного обладнання також зафіксовано актом обстеження об’єкту зв’язку від 10.11.2015р. до якого додані фотографії. Пізніше, 16.11.2015р. у зв’язку з одержанням позивачем інформації про таємний демонтаж обладнання, проведено повторне обстеження об’єкту зв’язку та виявлено відсутність попередньо зафіксованого телекомунікаційного обладнання. Більш детальним обстеженням повітряної оптоволоконної лінії, яка проходить через охоронну зону вежі, виявлено її під’єднання до розподільчої телекомунікаційної шафи на якій є напис “Лангейт”. До цієї шафи кабелем зв’язку підключені абоненти, які отримують від цього оператора Інтернет.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався з приводу встановлених обставин до Глибоцького відділення поліції Новоселицького відділу поліції ГУ Національної поліції в Чернівецькій області, яке зареєстроване в журналі ЄО за №2015000050 від 13.11.2015р. за №1779. Правоохоронним органом відібрані пояснення жителів с.Тереблече стосовно підключення до Інтернету, послуги з підключення до якого надає ТОВ “Лангейт”. Згідно висновку інспектора Глибоцького ВП Новоселицького ВП ГУНП в Чернівецькій області про результати розгляду звернення менеджера з регіональної безпеки ОСОБА_2: закінчено перевірку за зверненням менеджера, матеріали справи списані в архів, рекомендовано ПАТ “Укртелеком” звернутися в суд.

До матеріалів справи доданий договір №1164 про надання телекомунікаційних послуг від 23.03.2015р., укладений між ТОВ “Лангейт” і Тереблечанською сільською радою, предметом якого є надання послуг Інтернету за адресами, вказаними в Додатку до даного Договору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується надання ТОВ “Лангейт” послуг Інтернету на території с.Тереблече Глибоцького району Чернівецької області, проте даний факт не є доказом розміщення відповідачем обладнання ( в подальшому його демонтування) на РРС-7 в с.Тереблече, що належить позивачеві.

Пояснення працівників позивача, жителів села Тереблече, акти обстеження та фотозйомки позивача, договірні відносини між відповідачем та постачальником електричної енергії про надання доступу до місцевої електромережі суд не приймає як належні докази вчинення відповідачем правопорушення.

У діях відповідача не вбачається наявності складу цивільного правопорушення, що виключає можливість задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 94990,00 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем належними та допустимими доказами, в розумінні наведених вище приписів ст.ст. 32-34 ГПК України, не доведено суду неправомірність дій відповідача, вчинення правопорушення, внаслідок чого позивачу заподіяна майнова шкода.

За таких обставин справи, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення з відповідача упущеної вигоди в сумі 94990,00 грн. у зв’язку з чим відмовляє у задоволенні позову.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються судом на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд


В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову.


Повне рішення складено і підписано 18.03.2016р.



Суддя                                В.В.Дутка






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація