Справа № 2-15/09р.

 20.11.2009р.

                                                                     Р І Ш Е Н Н Я

                                                       І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

20 травня 2009 року Старовижівський районний суд Волинської області

В складі: головуючого – судді Самрука Ф.В.,

                при секретарі Савчук С.І.,

                за участю: позивача ОСОБА_1,

                відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  смт.Стара Вижівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

                                                            в с т а н о в и в :

    Сторони перебувають в шлюбі з 8  листопада 2000 року, який був зареєстрований Глухівською сільською Радою Старовижівського району Волинської області за актовим записом № 8.

    Від шлюбу народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2

    Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що між нею і відповідачем немає нормальних подружніх стосунків, відсутні взаємоповага і взаєморозуміння.

    В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала повністю і пояснила, що причиною поганих взаємовідносин в сім’ї являється подружня зрада зі сторони відповідача , його неправдивість і нечесність у сімейних відносинах і відсутність довіри до відповідача на цій основі.

    Відповідач,  ОСОБА_2 з позовом про розірвання шлюбу погодився і пояснив, що під час подружнього життя він  зраджував  своїй дружині, але  останнім часом такого не було, бо він зрозумів помилковість таких дій. Однак позивач дуже гостро і боляче сприйняла попередню поведінку відповідача  і в зв’язку з цим сімейні відносини погіршились аж  до розлучення, з чим він вимушений погодитись, бо примирення так і не настало і надії на збереження сім’ї немає.

    Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.

    Як встановлено  в судовому засіданні між сторонами відсутнє взаєморозуміння і взаємоповага, причиною чого являється попередня поведінка відповідача щодо порушення ним подружньої вірності. Через це відносини між сторонами суттєво погіршились і це привело до того, що сторони припинили сімейні відносини з березня 2009 року по даний час і позивач рішуче не бажає їх підтримувати і настоює на розірвані шлюбу та не бажає примиритись з відповідачем.

    При таких обставинах суд вважає, що конфлікт в сім’ї являється закономірним, а не випадковим, в зв’язку з чим примирення між сторонами неможливе, а тому суд приходить до висновку, що сім’я сторін фактично розпалась, а шлюб носить формальний характер і його слід розірвати, оскільки його збереження суперечить інтересам в першу чергу позивачу.

                                                         -2-

    У відповідності до ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлений, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

    Керуючись ст.ст. 10,60,212,213,214,215 ЦПК України, ст.ст. 110,112 СК України, суд,

                                                    в и р і ш и в:

    Позов задовольнити повністю.

    Шлюб, між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований Глухівською сільською Радою Старовижівського району Волинської області 8 листопада 2000 року, актовий запис № 8 розірвати.

    При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави державне мито в розмірі 17 (сімнадцять) гривень.

    ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити, враховуючи, що з нею проживає двоє малолітніх дітей.

    Малолітніх дітей: ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 залишити на проживання з позивачем ОСОБА_1.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього  протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

СУДДЯ                                                                                                                Ф.В.САМРУК