Cправа № 127/25492/15-ц

Провадження № 2/127/993/16

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 березня 2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Прокопчук А.В.,

при секретарі - Поливаній Ю.В.,

за участю представника позивачів ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування витрат.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 8 червня 2014 року трагічно загинула ОСОБА_6 та її син ОСОБА_7, які були дочкою та внуком ОСОБА_4, а ОСОБА_5 – рідною сестрою та племінником. В зв'язку з чим, ОСОБА_4 було витрачено значні кошти на проведення похорону та поминальних обідів в сумі 65 694 грн., яка складається з:

-14 884 грн. – за ритуальні послуги по похованню;

-19 200 грн. – за поминальний обід;

-16 800 грн. – за поминальний обід (9 днів);

-10 000 грн. – за поминальний обід (40 днів);

-4 810 грн. – за рушники, платки, покривало, тюль.

За кошти ОСОБА_5 в розмірі 45 400 грн. був встановлений спільний пам'ятник на могилах покійних.

Відповідач ОСОБА_2 є батьком померлого ОСОБА_7 та спадкоємцем після його смерті, який прийняв спадщину, що складається з будинку та земельних ділянок. В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 є спадкоємцем, позивачі звернулися до суду з даним позовом та просять стягнути з нього половину понесених ними витрат, а саме: на користь ОСОБА_4 – 32 800 грн., на користь ОСОБА_5 – 22 700 грн. Також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 - 328 грн. судових витрат та на користь ОСОБА_5 – 227,00 грн. судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач та його представник ОСОБА_3 позов не визнали, надали письмові заперечення проти позову та пояснили, що під час трагічної загибелі ОСОБА_6 та її сина ОСОБА_8, в будинку померлих було знайдено 340 000 грн. Чоловіком позивача ОСОБА_5 було повідомлено про даний факт відповідача та зазначено, що на ці кошти буде здійснено поховання та встановлення пам'ятників померлим. Крім того, витрати на проведення поминального обіду не відноситься до витрат на поховання, тому стягненню не підлягають. Також зазначили, що позивачами не було використано можливість щодо домовленості з відповідачем відносно встановлення та зовнішнього виду пам'ятників. Просили відмовити в задоволенні даного позову.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, відповідача, його представника ОСОБА_3, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Правилами ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-АМ № 293139, виданого 10.06.2014 року Відділом ДРАЦС реєстраційної служби Вінницького МУЮ у Вінницькій області, встановлено, що 08.06.2014 року померла ОСОБА_6 (а.с. 7). З матеріалів справи вбачається, що після її смерті була заведена спадкова справа № 455/2014 (а.с. 96).

Також, судом встановлено, що 08.06.2014 року помер ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-АМ № 293140, виданого 10.06.2014 року Відділом ДРАЦС реєстраційної служби Вінницького МУЮ у Вінницькій області (а.с. 8).

З пояснень наданих представником позивача вбачається, що померлі були дочкою та внуком для ОСОБА_4, а для ОСОБА_5 – рідною сестрою та племінником. Відповідач є батьком та спадкоємцем, померлого ОСОБА_7.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Також в матеріалах справи міститься свідоцтво про право на спадщину за законом від 28.12.2015 року, згідно якого, суд вбачає, що відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем житлового будинку під № 95, що розташований в с. Бохоники Вінницького району Вінницької області по 4-му пров. Гніванського шосе, який належав померлому ОСОБА_7, на підставі договору дарування житлового будинку (а.с. 130).

В статті 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу" визначено, що поховання померлого – це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв'язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Частиною 1 ст. 1232 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.

Таким чином, умовою відшкодування таких витрат є їхня розумність. На думку суду, розумними витрати можуть бути визнані у випадку, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені. Вказані вище розумні витрати на поховання спадкодавця можуть бути стягнені на користь тих осіб, що їх фактично понесли, у повному обсязі і за весь час, коли вони мали місце.

Отже, зазначений закон говорить про необхідні витрати на поховання. Цивільний кодекс України не містить переліку необхідних витрат. Так, до необхідних витрат, зокрема, відносяться витрати на поховання, оплату вінків від близьких родичів, огорожу, памятник тощо.

Стаття 1232 ЦК України містить особливість при покладенні на спадкоємців обов?язку щодо покриття витрат на поховання спадкодавця, а саме: такі втрати повинні бути розумними, що стосується їхнього розміру та необхідності здійснення.

Крім того слід зазначити, що при похованні проводяться витрати на: поховання; придбання одягу; взяття; інших предметів для похорону; організацію поминального обіду; релігійні обряди; виготовлення і встановлення памятників та огорож тощо.

З рахунка-замовлення № 989 від 08.06.2014 року на придбання-оформлення предметів і послуг похоронного призначення (а.с. 10), укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_4, суд вбачає, що останньою на поховання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було куплено: два гроби - 8 500 грн. (4 500 грн. та 4 000 грн.); замовлено доставку гробів – 120 грн. (60грн. ?2); дві подушки – 90 грн. (45,00 грн. ?2); два покривала – 130 грн. (65,00 грн.?2); церковне покривало – 90 грн. (45,00 грн. ?2); дві тюлі – 110 грн. (55,00 грн. ?2); катафалк – 410 грн.; два автобуси – 820 грн. (410,00 грн. ?2); розпорядник на похоронах – 157 грн.; два хреста могильних 460,00 грн. (230,00 грн. ?2); написи на хрестах – 38,00 грн. (19,04 грн. ?2); рушники ритуальні кольорові -500 грн. (10,00 грн. ?50); хустинки кольорові – 700 грн. (14,00 грн. ?50); два рушники під хліб на кришку гроба – 70,00 грн. (35,00 грн. ?2); п'ять вінків - 1 100 грн. (220 грн. ?5); чотири корзини – 640,00 грн. (160,00 грн. ?4); десять написів на стрічках – 120,00 грн. (12,04 грн. ?10); платки під свічки – 125,00 грн. (2,50 грн. ?50); демонтаж намогильних забудов – 240,00 грн. ( 240,00 грн. ?1); два рушники під вінки – 300 грн. (150,00 грн. ?2); лента – 24 грн.; свічки великі – 100 грн. (20,00 грн. ?5); свічки малі – 50,00 грн. (100 грн. ?50); платок терновий – 50,00 грн. (25,00 грн. ?2) та барвінок – 40,00 грн.(40,00 грн. ?1). Загальна сума становить 14 884 грн. Факт оплати даних послуг підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордеру № 989 від 09.06.2014 року, виданої П.П. ОСОБА_9 (а.с. 9).

Відповідно до розрахункової квитанції № 663971 від 09.06.2014 року (а.с. 11) та довідки (а.с. 82), виданої СПД ОСОБА_10, судом встановлено, що 10 червня 2014 року в ресторані "Першотравневий" м. Вінниці ОСОБА_4 було замовлено та оплачено поминальний обід на 250 чол. на суму 19 200 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 було замовлено та оплачено поминальні обіди, а саме: дев'ять днів в розмірі 16 800 грн. на 140 чоловік та сорок днів – 10 000 грн. на 100 чоловік. Дані факти підтверджуються квитанціями до прибуткових касових ордерів №1 від 14.06.2014 року та №2 від 17.07.2014 року, довідкою (а.с. 83), виданих ПП ОСОБА_11 (а.с. 12).

Крім того, для поховання та обідів позивачем ОСОБА_4 також було закуплено рушники, платки, покривало та тюль на суму 1920,00 грн. та 2890 грн., що підтверджується накладними № б/н від 08.06.2014 року (а.с. 15) та № б/н від 15.06.2014 року (а.с. 16). На даних квитанціях міститься відмітка про оплату.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_12 зареєстрований фізичною особою підприємцем та здійснює різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю, а також займається неспеціалізованою оптовою торгівлею (а.с. 18, 19).

Факт встановлення спільного пам'ятника ОСОБА_5 на померлих підтверджується поясненнями представника позивача, відповідача, свідків, а також фотознімком, який міститься в матеріалах справи (а.с. 20).

В обгрунтування своїх позовних вимог позивачі виклали обставини та підтвердили їх письмовими доказами, які являються належними, допустимими, достовірними, які свідчать про понесені ними витрати в межах зазначеного Закону.

Згідно накладної №10 від 03.06.2015 року, виданої ФОП ОСОБА_12, суд вбачає, що ОСОБА_5 було замовлено та встановлено спільний пам'ятник на померлих за 45 400,00 грн. (а.с. 17).

На підтвердження витрат ОСОБА_5 на встановлення пам'ятника на суму 22 700 грн., нею були надані фотознімки пам'ятників із зазначенням ціни (а.с. 51-62), роздруківки з інтернету (а.с. 63-65) щодо вартості пам'ятників так, як вони містять інформацію щодо вартості пам'ятників інших областей.

Суд звертає увагу на те, що відповідач набув прав спадкоємця після смерті ОСОБА_7, 08 червня 2014 року. Інші спадкоємці відсутні. Тому саме він зобов'язаний відшкодувати понесені позивачами витрати на поховання спадкодавця.

Згідно п. 15 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів". Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що товарні чеки та квитанції до прибуткового ордера, надані позивачем, не є фінансовими документами суворої звітності та не можуть бути доказами в справі, оскільки дана обставина ним не доведена відповідно до вимог ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України.

Розміри витрат, понесених позивачами на поховання підтверджується письмовими доказами. Ці витрати не виходять за межі розумного і пов'язані з проведенням самих необхідних звичаєвих ритуальних дій.

Зі змісту абзаців 8, 9 та 10 статті 2 ЗУ "Про поховання та похоронну справу" випливає, що церемонія поховання та церемонія поминання є зовсім різними поняттями.

Враховуючи визначення поняття "поховання померлого", закріпленого в нормі ст. 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу", з огляду на існуючі звичаї та традиції, суд вважає, що поминальний обід є обов'язковою складовою процесу поховання особи, а тому до витрат, понесених на поминальний обід, та відповідних спірних правовідносин, слід застосувати норму ст. 1232 ЦК України.

Суд критично відноситься і не бере до уваги покази свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, оскільки їх свідчення плутані і достовірно не підтверджують факт того, що всі розходи на поховання, поминальні обіди були проведенні, а пам'ятник - встановлений за кошти, які були знайденні позивачем ОСОБА_5 в будинку померлих.

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачів слід стягнути по 2 000 грн. витрат на правову домогу, які документально підтверджені (а.с. 127-129) та 487,20 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу", ст.ст. 15, 16, 1216 - 1218, 1232 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_4 32 800,00 (тридцять дві тисячі вісімсот) грн. в відшкодування витрат та на користь ОСОБА_5 22 700,00 (двадцять дві тисячі сімсот) грн. в відшкодування витрат.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_4 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. судових витрат та 2 000 (дві тисячі) грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_5 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. судових витрат та 2 000 (дві тисячі) грн. витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: