Справа № 2 – а - 2587 / 09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

      15  липня  2009 року.                             м.  Суми.                                                                            

Зарічний районний суд м. Суми в складі :  головуючого – судді Бойка  В.Б.,

                                                                   при секретарі – Міщенко  А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до  Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради  

про визнання дій  неправомірними,  спонукання  до  вчинення  дій,  

В С Т А Н О В И В :

    Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати  неправомірною  бездіяльність  Управління  праці  та  соціального захисту населення Сумської міської ради  та  зобов»язати  відповідача  провести  перерахунок  та  виплатити, у  відповідності  до  ст. 15 Закону  України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», заборгованість по державній допомозі по догляду за дитиною за 2007-2009  роки.  В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона має на утриманні дитину віком до 3 років та відповідно до вимог вказаного Закону отримує державну допомогу на дитину до досягнення нею трирічного віку, відповідачем не нараховувалася та не сплачувалася їй зазначена допомога у належних сумах, а саме в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.    

    Відповідач - Управління  праці  та  соціального  захисту  населення  Сумської  міської  ради  надав  заперечення в яких просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалась у розмірі що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; у 2008 році відповідно до підпунктів 7, 8 п. 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.  Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. положення ст. 56, ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було визнано неконституційними, але кошти на виплати зазначеної допомоги та механізм її виплати не передбачені. Окрім  того посилається на те, що позивачка  пропустила  строки  звернення  до  суду, встановлені ст. 99 КАС України.  

              Дослідивши матеріали справи, заслухавши  учасників  процесу,  суд  вважає,  що  заявлені  вимоги  підлягають  частковому  задоволенню,  виходячи  з  наступного.

    Як  було  встановлено  судом,  позивачка має на утриманні малолітню  дитину – доньку  ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження ( а.с. 13 ) .

    Як вбачається із довідки, виданої відповідачем, у 2007 році позивачці була виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  в  розмірі 129,03 – 130,64 грн. ( а.с.  32-33 ).  Розмір допомоги був визначений управлінням праці та соціального захисту населення у відповідності до ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».

    Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, яка діяла в період проведення вказаних виплат позивачці, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Частиною 2 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у такому розмірі: з 1 січня - 434 грн., з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.

Пунктом 3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» також було передбачено, що розмір державної допомоги сім‘ям з дітьми, передбаченої ст. 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року – 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

    Згідно ст. 4 Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми»  покриття витрат на виплату державної допомоги сім‘ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Ст. 5 вказаного Закону передбачено, що всі види державної допомоги сім‘ям з дітьми, в тому числі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, крім допомоги у зв‘язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у ч. 2 ст. 4 цього Закону, призначають та виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків ( усиновлювачів, опікуна, піклувальника ).

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

    Із заперечень відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради встановлено, що він не здійснював зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини для розрахунку допомоги матерям по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

    Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 12, ч. 1 ст. 15 та пункту 3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» була зупинена на 2007 рік та статтею 56 вказаного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена в розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, абзацу третього частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, п. 14 ст. 71 в частині зупинення на 2007 рік дії ст. 12, ч. 1 ст. 15 та пункту 3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми».

      Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

    Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Згідно статті 6 Конституції України, органи виконавчої влади здійснюють повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України та, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради повинно було нараховувати та сплачувати позивачці щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з 09.07.2007 року з урахуванням положень ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 14 статті 71 та абзацу 3 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ці норми втратили чинність та не підлягали застосуванню.

    Посилання  відповідача на відсутність коштів та механізму здійснення вказаних виплат не може бути взято до уваги судом з огляду на наступне. Статтею 46 Конституції України передбачено, що пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Преамбулою Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21.11.92 р. передбачено, що цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Суд зазначає, що Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21.11.92 р.  не ставить виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в залежність від наявності чи відсутності механізму її виплати.

    Таким чином, доводи  відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення виплат щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із урахуванням прожиткового мінімуму, а також відсутність коштів на ці виплати, не можуть бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

    Оскільки, як зазначалося вище, відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника),  тому суд вважає за необхідне зобов'язати  відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити нарахування та виплату допомоги позивачці в зазначеному вище розмірі.

    В той же час суд вважає, що вимоги позивачки відносно періоду за 2008-2009  роки не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

    Відповідно до підпунктів 7 п. 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено в редакції, яка визначає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50  відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Крім того підпунктом 8 п. 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» п. 3 розділу УІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» також викладено в редакції, яка визначає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається з 01 січня 2008 року у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

          Зазначені положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» неконституційними не визнані та діяли протягом 2008 року.

          Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, оскільки до 01.01.2009 року згідно  з  діючим законодавством був визначений інший її розмір, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог за період 2008 року.

Аналогічним чином регулюються  законодавством  питання  соціальних  виплат  і  у  2009  році,  тому  і  за  цей  період  порушень  прав  та  інтересів  позивачки  суд  не  встановив.

Щодо строку звернення до адміністративного суду необхідно зазначити наступне.

Порушення прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.  Таким чином, суд не вбачає пропущення позивачкою строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня по грудень 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

            Виходячи з вищевикладеного, заявлений  позов підлягає частковому задоволенню,  є  підстави  для  спонукання  відповідача до  здійснення  нарахування та виплати  позивачці за  період  з 09.07.2007 року по  31.12.2007  року  щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розмірів, встановлених ч. 1 ст. 15 Закону України  « Про державну допомогу сім'ям   з  дітьми»  в  редакції  станом  на  09.07.2007 року, з  урахуванням  сум,  що  були  отримані  позивачкою  відповідно  до  Закону  України  « Про  державний  бюджет  України  на  2007  рік», в розмірі 2019,99 грн.    

Відповідно до ст. 94 КАС України з місцевого  бюджету м.  Суми на користь позивачки  належить  стягнути  03 гривні 40 копійок  в  рахунок  повернення  судового  збору  та  07  гривень  88  копійок  в  рахунок  відшкодування  витрат  на  правову  допомогу. При  визначення  розміру відшкодування  витрат  на  правову  допомогу  суд  керується  положеннями  постанови  КМУ  №590  від  27.04.2006  року,  яка  визначає  граничні  розміри  компенсації  витрат : 5%  мінімальної  заробітної  плати  за  повний  робочий  день .  Судові  засідання  з  участю  особи,  що  надавала  правову  допомогу  тривали  2  години,  тому  відшкодуванню  підлягає  сума  07  гривень  88  копійок  ( 630  грн. * 5% : 8 годин * 2  години ).

Керуючись ст. ст. 7-9, 11, 69-71, 159-163 КАС України, ст.ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми »,  суд –

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління  праці  та  соціального  захисту  населення  Сумської  міської  ради в частині недоплати ОСОБА_1  щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Зобов'язати Управління  праці  та  соціального  захисту  населення  Сумської  міської  ради  здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недосплаченої  суми  щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007  року, в  розмірі  2019  гривень  99 копійок.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.  

Стягнути з місцевого  бюджету м.  Суми на користь ОСОБА_1  03 гривні 40 копійок  в  рахунок  повернення  судового  збору  та  07  гривень  88  копійок  в  рахунок  відшкодування  витрат  на  правову  допомогу,  а  разом :  11  гривень  28  копійок.

Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня її складання в повному обсягу заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсягу.

Суддя