АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц -1321 / 2009р. Головуючий по 1-й інстанції:
Потетій А.Г.
Суддя-доповідач: Тимчук Л.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 червня 2009 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Тимчук Л.А
Суддів : Пікуля В.П., Чічіля В.А.
При секретарі : Сулимка С.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 13 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітнього сина,
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, посилаючись на те, що з березня 2006 року перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки батько дитини допомоги на утримання дитини не надає, просить стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 1/2 частини заробітної плати, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття та залишити проживати дитину разом з нею.
В подальшому ОСОБА_2 змінила позовні вимоги та просила стягнути аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн. щомісячно.
У серпні 2008 року з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітнього сина, звернувся ОСОБА_1, мотивуючи тим, що мати дитини - ОСОБА_2 не працює, допомоги по безробіттю не отримує, не має постійного місця проживання та є студентом 2 курсу денної форми навчання Полтавської державної аграрної академії.
Просив залишити без задоволення позовну заяву ОСОБА_2, визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до закінчення навчання ОСОБА_2 і її працевлаштування разом з ним, в АДРЕСА_1.
2
Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 13 березня 2009 року ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено частково.
Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітнього сина.
Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 250 грн., щомісячно, до досягнення сином повноліття. Стягнення аліментів проводити починаючи з 1 серпня 2008 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 51 грн. та ІТЗ розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп.
З рішенням не погодилась відповідач і в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає за таких обставин.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони перебували у шлюбі з 11 березня 2006 року по 19 серпня 2008 року. Від цього шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з матір'ю.
Згідно довідки Полтавської державної аграрної академії від 19 серпня 2008 року ОСОБА_2 навчається на 2 курсі факультету ветеринарної медицини, денної форми навчання, на контрактній основі, в м. Полтаві.
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_2 та малолітнього сина ОСОБА_3 від 29 жовтня 2008 року, комісія вважає, що у кімнаті за адресою: АДРЕСА_2 є можливість створити відповідні умови для проживання та відпочинку малолітньої дитини.
Відповідно до ч.1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір може вирішуватися судом.
При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Судова колегія, заслухавши пояснення ОСОБА_2 в судовому засіданні та перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2 та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1.
Декларацією прав дитини прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо,
3
рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена з матір'ю.
Колегія суддів на вбачає виняткових обставин, на підставі яких дитина має бути розлучена з матір'ю і визначене місце проживання разом з батьком.
Колегія суддів вважає, що батько дитини - ОСОБА_1 неналежно ставиться до виконання своїх батьківських обов'язків, оскільки не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.
Крім того, малолітній ОСОБА_3 знаходиться на стаціонарному лікуванні в ортопедо - травматологічному відділенні дитячої міської клінічної лікарні м. Полтави.
З березня 2009 року він відвідує дитячий садочок «Орлятко» в м. Полтаві.
Саме з цих підстав, малолітній ОСОБА_3 має проживати разом з матір'ю.
Згідно ч.3 ст. 181 СК України, кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері , батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу)матері , батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи аліменти в сумі 250 грн., суд першої інстанції виходив з норм сімейного законодавства та розміру заробітної плати відповідача.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 не отримує жодних доходів та допомоги не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_2 отримує допомогу на утримання дитини, крім того вона отримує допомогу від батьків, яку оплачують її навчання та допомагають матеріально та продуктами харчування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його зміни, чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 307, 308, 314, 317,319 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 13 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців в касаційному порядку з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: Тимчук Л.А.
Судді: Пікуль В.П.
Чічіль В.А.