Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-690/2009р. Головуючий у першій
інстанції Гаркуша О.М.
Категорія Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2009 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Куцеконя І.П.,
суддів: Єфімової В.О., Сундукова В.М.,
при секретарі: Благовідові А.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 14 квітня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, у якому просив стягнути з відповідачки на його користь 2 340 592 грн. 79 коп. (еквівалент 303 973,09 доларів США).
Вимоги мотивовані тим, що отримавши від ОСОБА_1 вказану суму грошових коштів у доларах США на придбання квартири, відповідач не виконала цю вимогу позивача, чим порушила укладений між сторонами по справі в усній формі договір доручення. Обставин, за якими ці гроші можливо вважати спільним майном подружжя сторін, на думку позивача, не існує, так як з моменту реєстрації шлюбу між позивачем та відповідачкою вони разом не мешкали, спільного господарства не вели.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 14 квітня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволений у повному обсязі. З відповідачки на користь позивача стягнута сума у розмірі 2 340 592 грн. 79 коп.
Не погодившись з рішення суду, представник відповідачки ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав невідповідності нормам матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка не виконала доручення, надане їй позивачем, по розпорядженню його коштами у інтересах сім'ї.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи та не оскаржується апелянтом, що 21 лютого 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб(а.с.8). Проживати разом після реєстрації шлюбу сторони по справі не стали, сумісного господарства не вели.
11 вересня 2007 року ОСОБА_1 перевів на ім'я ОСОБА_3 власні грошові кошти у сумі 303 973,09 доларів США, визначивши режим їх використання, вказавши у розділу „Інформація для бенефіціара” наступне: „Гроші ОСОБА_1 з рахунку в банку Солт Спрінг Айленд ВС ВС, Канада, для дружини на купівлю квартири в Севастополі”. Зазначені кошти були отримані відповідачкою у повному об'ємі(а.с.14,15).
Відповідно до ч.1 ст.59 СК України той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім'ї, насамперед дітей.
Проте, ОСОБА_3 доручення її чоловіка в інтересах сім'ї не виконала, придбавши на власні кошти ОСОБА_1, як вбачається з її пояснень у суді першої інстанції, квартиру на ім'я сторонньої для позивача особи.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки відповідачкою не було надано належних доказів, підтверджуючих виконання доручення позивача в інтересах сім'ї за призначенням.
Доводи ОСОБА_3 про те, що зазначені грошові кошти були подаровані їй ОСОБА_1, не можуть бути прийняти колегією суддів до уваги, оскільки відповідачкою не були надані належні докази, підтверджуючи ці факти.
Доводи апеляційної скарги не є суттєвими та висновків суду не спростовують.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому у відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України підстав для його скасування не має.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 14 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.
Головуючий : І.П.Куцеконь
Судді: В.О.Єфімова
В.М.Сундуков