ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2016 р. м. Київ К/800/62576/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Рибченка А.О, Шипуліної Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-АВІА" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2013 по справі № 526/15021/13-а

за позовом Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-АВІА"

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Підприємство звернулось до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність Державної податкової служби щодо неподання до органу Державної казначейської служби висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача в розмірі 23 177,00 грн. та зобов'язати контролюючий орган подати до органу Державної казначейської служби такий висновок.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2013 позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції щодо неподання до органу Державної казначейської служби висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача та зобов'язано Державну податкову інспекцію подати до органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Підприємства в розмірі 23 177,00 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2013 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, Підприємство до Вищого адміністративного суду України подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що контролюючим органом в 2009 році проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування ним сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на його розрахунковий рахунок за травень 2009 року про що складено акт від 19.08.2009 № 474-23-8-30550903. На підставі встановлених під час перевірки правопорушень та результатів адміністративного оскарження, Державною податковою інспекцією прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.08.2009 №0001212308/0, від 02.10.2009 №0001212308/1, від 10.12.2009 №0001212308/2.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями Підприємство оскаржило їх оскаржено в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2010 у справі № 2а-3890/10/2670, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2010 та Вищого адміністративного суду України від 16.03.2013, податкові повідомлення-рішення від 26.08.2009 №0001212308/0, від 02.10.2009 №0001212308/1, від 10.12.2009 №0001212308/2 були скасовані.

У липні 2013 року позивач звернувся до контролюючого органу із заявою №191.4-13 (а.с. 16) щодо надання інформації про подачу до Державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість (23 177,00 грн.) що підлягає відшкодуванню з бюджету та отримав відповідь від 14.08.2013 №4638/10 (а.с. 17) про те, що висновок до Державного казначейства України не надавався, оскільки, така вимога в позовній заяві Підприємства та в рішеннях судів відсутня.

Так, відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 198/97-ВР "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

А відповідно до пп. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У справі, що розглядається, правомірність суми бюджетного відшкодування встановлена у ході розгляду справи № 2а-3890/10/2670, за результатами якої постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2010 за наслідками перегляду в апеляційному та касаційному порядку набрала законної сили.

За змістом пп. 7.7.6 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Таким чином з аналізу наведених норм права вбачається, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку, а отже вимога про зобов'язання контролюючого органу до виконання покладених на нього Законом обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вказаний висновок цілком узгоджується із практикою Верховного Суду України у справі № 21-881а15 за позовом приватного акціонерного товариства "Донагроімпекс" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, Управління Державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції застосував норми матеріального права та спір у справі вирішив правильно, тому рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення ухвалене судом першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-АВІА" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2013 по справі № 526/15021/13-а скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2013.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна