АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц - 706 / 2009р. Головуючий по 1-й інстанції:
Турченко Т.В.
Суддя-доповідач: Тимчук Л.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 квітня 2009 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Тимчук Л.А
Суддів : Пікуля В.П., Чічіля В.А.
При секретарі : Колодюк О.П.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 6 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Другої Полтавської державної нотаріальної контори про визнання заповіту частково недійсним, про визнання права власності на 1/8 частину домоволодіння,
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом до відповідача, мотивуючи тим, що з 1972 по 2007 рік перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3, під час яких, у грудні 1974 року придбали у спільну сумісну власність частину домоволодіння по АДРЕСА_1. У 1989 році рішенням виконкому Київської районної ради народних депутатів м. Полтави оформлено право особистої власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 на ОСОБА_3 в розмірі ј частини. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, але за день до цього він залишив заповіт, яким заповідав частину житлового будинку з частиною надвірних споруд, належних йому на праві приватної власності, поАДРЕСА_1 - ОСОБА_2.
Просила визнати право власності на 1/8 частину домоволодіння АДРЕСА_1, визнати частково недійсним заповіт складений 11 травня 2007 року ОСОБА_3
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 6 січня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Другої Полтавської державної нотаріальної контори про визнання заповіту частково недійсним, про визнання права власності на 1/8 частину домоволодіння відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення місцевого суду, посилаючись на
2
порушення норм матеріального та процесуального права, а саме, що суд не застосував норми матеріального права, які необхідно було застосовувати і ухвалити нове рішення, задовольнивши її позовні вимоги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання підлягає задоволенню, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.
Згідно п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Відповідно п.п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
За змістом ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
В ч. 3 п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 29 грудня 1976 року «Про судове рішення», зазначено, що обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Із матеріалів справи слідує, що позивачка ОСОБА_1 з 1972 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 У грудні 1972 року у них народилася донька - ОСОБА_4
Згідно договору купівлі - продажу від 30 грудня 1974 року, посвідченого нотаріусом Другої Полтавської нотаріальної контори, ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_5. 3/25 частки домоволодіння по АДРЕСА_1.
У 1989 році рішенням виконкому Київської районної ради народних депутатів м. Полтави №579 оформлено право особистої власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 на ОСОБА_3 в розмірі ј частини. Інші ѕ частини домоволодіння за вказаною адресою оформлено на ОСОБА_6.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, залишивши заповіт на належну йому частину житлового будинку, посвідчений нотаріусом Другої Полтавської державної нотаріальної контори 11 травня 2007 року на ОСОБА_2. Позивач ОСОБА_1 в судових засіданнях пояснила, що заповіт оформлено без її згоди.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий суд виходив з того, що позивачка не довела в судовому засіданні, що спірна частина жилого будинку придбана за спільні кошти з померлим, під час перебування у фактичних шлюбних відносинах.
З таким висновком погодитися не можна.
За змістом ст. 112 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року), майно може належати на праві спільної власності двом чи кільком громадянам.
Відповідно до ч.1 ст. 113 ЦК Української РСР, володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників, а при відсутності згоди - спір вирішується судом.
Як свідчать докази у справі та не заперечується сторони та учасники процесу, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 1972 по 2007 рік, тобто, 35 років перебували у фактичних
3
шлюбних відносинах, проживали однією сім'єю, мали спільний бюджет та придбали за сумісні кошти частину будинку, тому ОСОБА_1 має право на 1/8 частину будинку, як співвласник.
Відповідно до ч.3 ст. 388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Згідно ч. 4 ст. 1257 ЦК України, у разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.
Виходячи з обставин справи, слід визнати заповіт укладений 11 травня 2007 року складений ОСОБА_3 та посвідчений нотаріусом Другої Полтавської державної нотаріальної контори частково недійсним.
За вказаних обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.п. 3,4 ч.1 ст. 309, 314, 317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 6 січня 2009 року скасувати, ухваливши нове.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частину домоволодіння АДРЕСА_1.
Визнати частково недійним заповіт складений від імені ОСОБА_3 11 травня 2007 року посвідчений Другою Полтавською державною нотаріальною конторою.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Тимчук Л.А.
Судді: Пікуль В.П.
Чічіль В.А.
З оригіналом вірно:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області Тимчук Л.А.