Справа № 167/428/15-ц Провадження № 22-ц/773/365/16 Головуючий у 1 інстанції: Хитрик Р.І.

Категорія: 47 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Русинчука М.М.,

суддів - Свистун О.В., Бовчалюк З.А.,

з участю: секретаря - Губарик К.А.,

прокурора - Лебедюк-Гудкової Т.В.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом прокурора Рожищенського району Волинської області в інтересах держави до Головного управління Держземагентства у Волинській області, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, її затвердження та передачі земельних ділянок в оренду, за апеляційною скаргою заступника прокурора Волинської області на рішення Рожищенського районного суду від 24 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року прокурор Рожищенського району Волинської області звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що проведеною прокуратурою перевіркою було встановлено порушення Головним управлінням Держземагентства у Волинській області земельного законодавства щодо встановленої процедури набуття права оренди на земельні ділянки, передбаченої ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство», при прийнятті наказів, якими надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 102,5316 га, розташованих за межами населених пунктів Іванчицівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, з метою надання їх в оренду для створення та ведення фермерського господарства, а також наказів, якими затверджено документацію із землеустрою та передано йому в оренду строком на 7 років вищевказаних земельних ділянок загальною площею 74,2661 га.

З урахуванням наведеного прокурор просив суд визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Волинській області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, її затвердження та передачі земельних ділянок в оренду ОСОБА_2

Рішенням Рожищенського районного суду від 24.11.2015 року в задоволенні позову прокурора Рожищенського району Волинської області відмовлено.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Волинської області просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також через порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржуване рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову, виходячи з такого.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про фермерське господарство» не передбачено підстав для відмови громадянам у прийнятті заяви про надання земельної ділянки для створення фермерського господарства у зв'язку з недотриманням правил, визначених вказаним Законом. Відсутність у заяві ОСОБА_2 даних про кількість членів фермерського господарства, наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, відсутність обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням перспектив та можливості їх обробітку, ненадання підтвердження наявності необхідної для обробітку такої площі землі техніки, а також надання йому окремо розміщених земельних ділянок, тобто не єдиним масивом, не можуть бути підставою для визнання недійсними та скасування оспорюваних актів. При цьому суд вказав, що оскільки земля не вибула із власності держави, то і порушення її інтересів у даному випадку відсутнє, а також відсутні підстави для висновку, що Головне управління Держземагентства у Волинській області при прийнятті оспорюваних наказів допустило порушення норм чинного законодавства.

Однак до таких висновків місцевий суд прийшов з порушенням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частиною 1 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно із ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні необхідно зазначити орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення фермерських господарств регулюється Земельним кодексом України та Законом України «Про фермерське господарство» (далі - Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 7 Закону передбачено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.

У заяві зазначаються бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Частиною 7 ст. 7 Закону визначено, що земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Як встановлено судом першої інстанції, 10.09.2014 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держземагентства у Волинській області із заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та передачі земельної ділянки в оренду для створення та ведення фермерського господарства (а.с.11) та подав до неї обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства (а.с.33).

На підставі вказаної заяви та наданих матеріалів Головне управління Держземагентства у Волинській області своїми наказами від 15.09.2014 року №№ 3-611/15-14-СГ, 3-612/15-14-СГ, 3-613/15-14-СГ, 3-614/15-14-СГ, 3-615/15-14-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надало ОСОБА_2 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 102,5316 га, а саме: 8,7094 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1), 16,2911 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2), 9,3049 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3), 28,2655 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_5) та 39,9607 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4), розташованих на території Рожищенського району Волинської області за межами населених пунктів Іванчицівської сільської ради (рілля та пасовища) з метою надання їх в оренду для створення та ведення фермерського господарства (а.с.34-43).

У подальшому наказами Головного управління Держземагентства у Волинській області від 31.12.2014 року за №№ 3-1251/15-14-СГ, 3-1253/15-14-СГ, 3-1254/15-14-СГ та 3-1255/15-14-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» було затверджено документацію із землеустрою та передано ОСОБА_2 в оренду строком на 7 років земельну ділянку, загальною площею 74, 2661 га, для створення та ведення фермерського господарства (а.с.45-50).

Частиною 3 ст. 123 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, при вирішенні питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідач Головне управління Держземагентства у Волинській області повинен був керуватися і Законом України "Про фермерське господарство", оскільки зазначений закон є спеціальним та ним урегульовано умови передачі земельної ділянки у власність або в оренду з метою ведення фермерського господарства.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на те, що порушень земельного законодавства та Закону України «Про фермерське господарство» при виданні згаданих наказів Головне управління Держземагентства у Волинській області не допустило.

Однак суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідач ОСОБА_2 у зазначеній заяві від 10.09.2014 року не обґрунтував розмірів вищевказаних земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, не обґрунтував необхідність отримання таких великих площ земельних ділянок та не зазначив при цьому самі перспективи діяльності фермерського господарства, зокрема, не наведено доказів наявності сільськогосподарської техніки та інших засобів обробітку землі таких великих площ.

Крім цього, у вказаній заяві ОСОБА_2, не зазначив кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність. Якщо він мав намір один вести фермерське господарство без залучення інших його членів, то про це мало бути зазначено в заяві з наведенням обґрунтування наявності у нього такої можливості самому за відсутності відповідної техніки і засобів забезпечити раціональне (відповідно до заявленої мети) використання згаданих земельних ділянок великої (як для однієї особи) площі і реально займатися веденням фермерського господарства. Наведені обґрунтування та інформація відсутні у наведеній заяві ОСОБА_2 та доданому до неї обґрунтуванні, яке складається з чотирьох коротких абзаців, в яких містяться загальні, а не конкретні фрази, що не можна вважати власне обґрунтуванням в сенсі ст. 7 Закону.

Виходячи з наведених обставин та вказаних норм матеріального права, у місцевого суду не було передбачених законом підстав для відмови у заявленому прокурором позові, оскільки прийняті Головним управлінням Держземагентства у Волинській області та оспорювані прокурором накази, на підставі яких ОСОБА_2 передано у користування земельні ділянки були прийняті із порушенням чинного законодавства, що порушує інтереси держави, а тому прийняті Головним управлінням Держземагентства у Волинській області накази від 15.09.2014 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», якими ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 102,5316 га, а також накази від 31.12.2014 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», якими було затверджено документацію із землеустрою та передано ОСОБА_2 в оренду строком на 7 років земельну ділянку, загальною площею 74,2661 га, для створення та ведення фермерського господарства, слід визнати незаконними та скасувати.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, оскаржуване в даній справі рішення підлягає відповідно до положень ст. 309 ЦПК України скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Волинської області задовольнити.

Рішення Рожищенського районного суду від 24 листопада 2015 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Волинській області за № 3-611/15-14-СГ від 15 вересня 2014 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», № 3-612/15-14-СГ від 15 вересня 2014 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», № 3-613/15-14-СГ від 15 вересня 2014 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», № 3-614/15-14-СГ від 15 вересня 2014 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», № 3-615/15-14-СГ від 15 вересня 2014 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», якими ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 102,5316 га, а саме: 8,7094 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1), 16,2911 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2), 9,3049 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3), 28,2655 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_5) та 39,9607 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4).

Визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Волинській області за № 3-1251/15-14-СГ від 31 грудня 2014 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», № 3-1253/15-14-СГ від 31 грудня 2014 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», № 3-1254/15-14-СГ від 31 грудня 2014 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» та № 3-1255/15-14-СГ від 31 грудня 2014 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», якими затверджено документації із землеустрою та передано ОСОБА_2 в оренду строком на 7 років земельні ділянки площею 8,7094 га, 39,9607 га, 9,3019 га та 16,2911 га, загальною площею 74,2661 га, для створення та ведення фермерського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів Іванчицівської сільської ради Рожищенського району Волинської області.

Стягнути з Головного управління Держземагентства у Волинській області, ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2192 (дві тисячі сто дев'яносто дві) грн. 40 коп. з кожного по 1096 (одній тисячі дев'яносто шість) грн. 20 коп.

Стягнути з Головного управління Держземагентства у Волинській області, ОСОБА_2 на користь прокуратури Волинської області сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2411 (дві тисячі чотириста одинадцять) грн. 64 коп. з кожного по 1205 (одній тисячі двісті п'ять) грн. 82 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: