Справа № 22-ц-727/2009 р. Головуючий у 1-й інстанції - Білера П.П.
категорія - 39 Суддя-доповідач - Криворотенко В.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Рибалки В.Г.
суддів - Криворотенка В.І., Сибільової Л.О.
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.
та осіб, які приймають участь у справі - позивача ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, головного редактора ОСОБА_3, представника третьої особи Новака Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою редакції газети «ІНФОРМАЦІЯ_4» на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 3 квітня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1до редакції газети «ІНФОРМАЦІЯ_4», ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Охтирська районна державна адміністрація про захист честі, гідності й ділової репутації та спростування недостовірної інформації, поширеної засобами масової інформації та стягнення моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а:
Позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом, просив зобов'язати редакцію газети „ІНФОРМАЦІЯ_4” спростувати поширені нею недостовірні відомості, розміщені у статті ОСОБА_4„ІНФОРМАЦІЯ_1” в номері газети „ІНФОРМАЦІЯ_4” НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 на сторінці 5, тим же шрифтом на тій же сторінці, де були розміщені недостовірні відомості під заголовком „ІНФОРМАЦІЯ_3” через 10 днів з дня набрання законної сили рішення по справі, зазначивши у тексті дослівно: «Повідомляємо, що інформація поширена газетою «ІНФОРМАЦІЯ_4» в номері НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 на сторінці 5 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» про передачу головою Охтирської районної державної адміністрації Сумської області ОСОБА_1 ставка на території Олешнянської сільської ради поблизу с. П'яткіно у користування не відповідає дійсності. Приносимо свої вибачення за поширення нами недостовірної інформації перед головою Охтирської районної державної адміністрації Сумської області ОСОБА_1» також просив стягнути з газети „ІНФОРМАЦІЯ_4” та ОСОБА_2, пропорційно, на користь позивача завдану моральну шкоду в сумі 1699 грн., вилучити з обігу тираж газети „ІНФОРМАЦІЯ_4” за НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2, вирішити питання судових витрат.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 3 квітня 2009 року позовні вимоги позивача задоволені частково.
Зобов'язано редакцію газети «ІНФОРМАЦІЯ_4» спростувати поширені нею недостовірні відомості, розміщені у статті ОСОБА_4«ІНФОРМАЦІЯ_1» в номері газети «ІНФОРМАЦІЯ_4» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 на сторінці 5, тим же шрифтом на тій же сторінці, де були розміщені недостовірні відомості під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_3» через 10 днів з дня набрання законної сили рішення по справі, зазначивши у тексті дослівно: «Повідомляємо, що інформація поширена газетою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » в номері НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 на сторінці 5 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про передачу головою Охтирської районної державної адміністрації Сумської області ОСОБА_1 ставка на території Олешнянської сільської ради поблизу с. П'яткіно у користування не відповідає дійсності. Приносимо свої вибачення за поширення нами недостовірної інформації перед головою Охтирської районної державної адміністрації Сумської-області ОСОБА_1».
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
Вказане рішення редакція газети «ІНФОРМАЦІЯ_4» оскаржила в апеляційному порядку.
В своїй апеляційній скарзі апелянт вказує, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, справа розглянута однобоко, без урахування прав журналістів і газети на свободу слова, на оціночні судження, без прийняття до уваги понять суспільно-важливої інформації поданої в оскаржуваному матеріалі.
Судом першої інстанції, встановлено, що в номері газети „ІНФОРМАЦІЯ_4” НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно було опубліковано статтю ОСОБА_4під назвою „ІНФОРМАЦІЯ_1".
Зокрема в даній статті зазначено: „Председатель районной администрации ОСОБА_1 и предприниматель ОСОБА_5 играют по своим правилам. Первый давая добро на незаконное использование природных богатств, второй - совершив захват Алешнянського пруда.”
Дану інформацію позивач просить визнати недостовірною і спростувати, вважає, що були порушені його особисті немайнові права.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5, який являється керівником ТОВ „Нива - Агротех", пояснив, що ОСОБА_1 йому в оренду ставок не надавав, він чекав аукціону, на якому буде виставлятися зазначена земельна ділянка для здачі в оренду. Доки чекав аукціону, в благодійних цілях запустив в Олешнянський ставок 1 тону мальків карасів. Охорона, яка була біля ставка, охороняла сільськогосподарську техніку, яка працювала на полях поблизу ставка і там тимчасово зберігалася. Таблички про заборону ловити рибу стояли близько одного місяця, для того щоб мальок адаптувався у водоймі.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що розпорядженням голови Охтирської РДА від 26 липня 2007 року № 409 йому було надано дозвіл па розробку проекту землеустрою щодо відведення земель водного фонду (ставка) для риборозведення на території Олешнянської сільської ради. Він розробив цей проект, подав заяву про право оренди, але йому прийшла відмова, мотивована тим, що були ще прийняті заявки від інших суб'єктів господарювання і тепер передача ставка в оренду буде проводитися на аукціоні. Конкурс ще не проводився, але він дізнався, що на Олешнянському ставку появився новий власник ОСОБА_5 Це він розцінив як відмову в наданні йому в оренду цього ставка.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7. ОСОБА_8. ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які були членами постійної депутатської комісії та брали участь у виїзному засіданні на ставку Олешнянської сільської ради, пояснили, що їм не відомо, щоб ОСОБА_1 якимось чином дав офіційний дозвіл на використання ставка на території Олешнянської сільської ради ОСОБА_5, та підтвердили в судовому засіданні, що ОСОБА_5 самовільно зайняв ставок.
Свідок ОСОБА_13, який працює старшим державним інспектором обласної екологічної інспекції, в судовому засіданні пояснив, що він спільно з депутатською комісією Охтирської РДА виїжджав в с. П'яткіно Олешнянської сільської ради, до ставка. Коли під'їхали до Олешнянського ставка, то побачили, що там стояла табличка про заборону ловити рибу. Був встановлений туалет та вагончик для охорони. На другий день він склав на ОСОБА_5адміністративний протокол за самовільне захоплення водних об'єктів та за самовільне водокористування, незважаючи на те, що ОСОБА_5 пояснив йому, що охоронники охороняють не ставок, а посіви на полях. Незважаючи на це ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 48 КУпАП і на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта, який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку інших сторін у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга редакції газети «ІНФОРМАЦІЯ_4» підлягає задоволенню, з ухваленням у даній справі нового рішення виходячи зі слідуючого.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, місцевий суд виходив з того, що відповідачем поширені недостовірні відомості відносно позивача, які принижують його честь, гідність та спричинили моральну шкоду.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у НОМЕР_1газети „ІНФОРМАЦІЯ_4” надрукована стаття ОСОБА_4«ІНФОРМАЦІЯ_1». В ній було висвітлено події що розгорнулися з приводу користування ставком біля с. П'яткіно Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області, в тому числі участь в цих подіях голови Охтирської районної державної адміністрації ОСОБА_1 Зокрема в даній статті зазначено: „Председатель районной администрации ОСОБА_1 и предприниматель ОСОБА_5 играют по своим правилам. Первый давая добро на незаконное использование природных богатств, второй - совершив захват Алешнянського пруда.” Визнаючи ці відомості недостовірними і такими, що принижують честь і гідність позивача, суд не дав належної оцінки зібраним по справі доказам та не врахував вимоги законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Так позивач по справі працює головою Охтирської районної державної адміністрації. 25 квітня 2008 року в комунальній газеті „ІНФОРМАЦІЯ_6” НОМЕР_2, засновником якої є райдержадміністрація, був надрукований редакційний матеріал „ІНФОРМАЦІЯ_5” про діяльність сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Нива - Агротех”, засновником якого стала Київська фірма „Укрконтракт”. Керівник цього підприємства ОСОБА_5, розповідаючи про власні досягнення, одним з аспектів господарської діяльності назвав риборозведення на ставку біля села П'яткіно. В даному матеріалі також зазначено, що влада району не на словах, а на ділі активно сприяє втіленню подібних інвестиційних ініціатив у життя.
Також було встановлено, що підприємець ОСОБА_6 ще 26 липня 2007 року згідно з розпорядженням голови РДА ОСОБА_1 отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земель водного фонду для риборозведення на ставку поблизу села П'яткіно Олешнянської сільської ради.
Свідок ОСОБА_13, який працює старшим державним інспектором обласної екологічної інспекції, в суді першої інстанції пояснив, що ним, після відвідування в складі депутатської комісії, ставка поблизу с. П'яткіно Олешнянської сільської ради був складений на ОСОБА_5адміністративний протокол за самовільне захоплення водних об'єктів та за самовільне водокористування. Даний протокол був розглянутий і ОСОБА_5 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.48 КУпАП України у вигляді штрафу.
Даним обставинам та доказам суд не дав належної оцінки.
Крім того, відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до ч.2 ст.471 Закону України „Про інформацію” оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст..10 Конвенції.
Ухвалюючи рішення в даній справі суд не врахував положень ст.34 Конституції України, ст.10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), яка як міжнародний договір є частиною національного законодавства, а також рішень Європейського суду з прав людини юрисдикція якого є обов'язковою для України. Як наслідок цього, суд не розрізнив фактів та оціночних суджень, даючи оцінку. Суд не взяв до уваги, що висловлювання, на які вказує позивач, носять характер оціночних суджень, а тому їх правдивість не можна довести.
Крім того, суд не звернув увагу на те, що в рамках п.2 ст.10 Конвенції сфера для обмеження політичних висловлювань чи дебатів щодо питань, які становлять громадський інтерес є дуже малою, а межі прийнятної критики політиків, є більшими ніж приватних осіб.
Оскільки, позивач є публічною особою та на відміну від інших громадян, свідомо відкривається для прискіпливого аналізу кожного свого слова та вчинку з боку журналістів і громадськості, він повинен бути більш терпимим до критики.
За таких обставин, наведені оціночні судження не є підставою для обмеження прав відповідачів передбачених ст.10 Конвенції та втручання держави у свободу слова. Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що позовні вимоги не є обґрунтованими.
У зв'язку з цим рішення суду згідно з вимогами п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України слід скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.
Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.3,4 ч.1 ст.309, 313, 314, 316 ЦПК України колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу редакції газети „ІНФОРМАЦІЯ_4” задовольнити повністю.
Рішення Охтирського міськрайоного суду Сумської області від 3 квітня 2009 року в даній справі скасувати та ухвалити нове.
В задоволенні позову ОСОБА_1відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий - Рибалка В.Г.
Судді - Криворотенко В.І., Сибільова Л.О.
З оригіналом згідно: суддя ________________ Криворотенко В.І.