Справа № 2а-551/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2009 року місто Кіровське
Кіровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Христофорова Б.О.,
при секретарі Крамар В.М.,
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні у залі суду в місті Кіровське справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу БДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 про визнання дій відповідача протиправними та про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
в с т а н о в и в:
28 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеними адміністративними позовними вимогами до інспектора взводу БДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 В обґрунтування свого позову позивач вказав, що згідно з постановою АН № 150576 по справі про адміністративне правопорушення від 13 лютого 2009 року він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за те, що 13 лютого 2009 року о 12 годин 20 хвилин він керуючи автомобілем «Ніссан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на 446 км автодороги Знам’янка – Луганськ - Ізваріне, поза населеним пунктом, рухався зі швидкістю 115 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху – 90 км/год більш ніж на 20 км/год, що порушує п. 12.4 Правил дорожнього руху України, але з даною постановою позивач не згоден, оскільки вказана постанова відносно нього була винесена з порушенням чинного законодавства, зокрема, в постанові безпідставно вказані його дані як правопорушника, без жодного посилання на те, що стягнення накладено на власника, у відповідності зі ст. 14-1 КпАП України.
Також, згідно вказаної постанови перевищення швидкості зафіксовано за допомогою спеціального технічного засобу «Візир», але він не є таким, який працює в автоматичному режимі, так як його використання здійснюється безпосередньо працівником ДАІ, а тому в загальному порядку згідно з вимогами, передбаченими чинним законодавством інспектор повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Крім цього, відсутня вказівка на те, хто саме проводив фото фіксацію за допомогою радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості «Візір» № 0810746 та до оскарженої постанови не додано документів про сертифікацію та допуску даного типу засобів вимірювальної техніки для використання на території України.
Просить поновити пропущений строк для звернення до суду з заявою про оскарження постанови АН № 150576 від 13 лютого 2009 року, оскільки примірник постанови, фото і сповіщення він отримав лише 28 квітня 2009 року у підрозділі ДАІ міста Кіровське, внаслідок чого було порушено його право оскаржити постанову на протязі 10 діб, а тому вважає що зазначений строк (10 діб) він пропустив з поважних причин.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач – суб’єкт власних повноважень, у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним, причину неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав. Письмових заперечень проти позову відповідно до ч.2 ст. 71 КАС, яка передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, відповідач також не надав. Тому, на підставі викладеного вище, суд вважає доцільним розглянути дану справу на підставі наданих позивачем доказів та пояснень, за відсутністю відповідача.
Суд, заслухавши пояснення позивача та дослідивши надані матеріали приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
13 лютого 2009 року відносно позивача було винесено постанову серія АН № 150576 по справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП в якому зазначено, що 13 лютого 2009 року о 12 годин 20 хвилин ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Ніссан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на 446 км автодороги Знам’янка – Луганськ - Ізваріне, поза населеним пунктом, рухався зі швидкістю 115 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху – 90 км/год більш ніж на 20 км/год, що порушує п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Швидкість руху вимірювалась приладом «Візір» серійний номер 0807179 (а.с. 5).
Відповідачем, в постанові, без жодних даних про те що за кермом автомобілю був саме позивач, зазначено, що ОСОБА_1, під час порушення п. 12.4 ПДР України, керував автомобілем «Ніссан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, без жодного посилання на власника автомобілю, що порушує положення ч.1 ст. 14-1 КУпАП в який зазначено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягуються власники (співвласники) транспортних засобів.
Згідно з ч. 6 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки , відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, протокол про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови
Разом з тим, із методичних рекомендацій щодо роботи з радіолокаційним вимірювачем швидкості з можливістю фото-, відео фіксації «Візір», в частині «Види практичної роботи з приладом» вбачається, що його використання здійснюється безпосередньо працівниками ДАІ, тобто даний прилад неможливо прилічувати до таким, які працюють в автоматичному режимі.
Таким чином, застосування до правопорушня виявлених і зафіксованих за допомогою приладу «Візір» ст 258 КУпАП про необовязковість складання протоколу про адміністративне правопорушення є неправомірним.
Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що протокол про адміністративне правлопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, при винесенні постанови відповідач порушив права позивача передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката.
Також, відпавідачем не надано відомостей, про те, хто із працівників ДАІ проводив фото фіксацію за допомогою радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості «Візір» № 0810746, та чи мав цей працівник допуск до роботи з вказаним вимірювачем.
Відсутність даних відомостей ставить під сумнів факт перевищення позивачем швидкості руху, так як відповідно до п. 13.2 Інструкції з діяльності з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13 листопада 2006 року № 1111, до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються.
Також, відповідач не надав суду дані відносно сертифікації та допуску того, чи сертифікований в Україні технічного засобу «Візир», для використання на території України так як з доданого свідоцтва про перевірку робочого засобу вимірювальної техніки вбачається що виробник технічного засобу «Візир» - «Ольвія» Росія.
Суд вважає, за необхідне поновити позивачу пропущений строк для звернення до Кіровського міського суду Донецької області з заявою про оскарження постанови серія АН № 150576 по справі про адміністративне правопорушення від 13 лютого 2009 року, враховуючи той факт, що позивач отримав примірник постанови у ВДАІ міста Кіровське Донецької області лише 28 квітня 2009 року, про що свідчить його підпис в зазначеному примірнику, внаслідок чого було порушено його право оскаржити постанову на протязі 10 діб.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що допущені відповідачем порушення виключають можливість застосування адміністративного стягнення, дії відповідача необхідно визнати неправомірними, а оскаржувану постанову належить скасувати як незаконну.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 254, 258, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 13.2 Інструкції з діяльності з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13 листопада 2006 року № 1111, керуючись ст.ст.2-15, 41-42, 71, 122-143, 158, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 поновити пропущений строк для звернення до Кіровського міського суду Донецької області з заявою про оскарження постанови серія АН № 150576 від 13 лютого 2009 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Дії інспектора взводу БДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення передбаченого ч. 1ст.122 КУпАП визнати неправомірними .
Постанову інспектора взводу БДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 про адміністративне правопорушення - скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 провадженням закрити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3 (трьох) гривень 40 копійок.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 01 червня 2009 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 04 червня 2009 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: