465/2120/14-ц

2/465/41/16

РІШЕННЯ

Іменем України

03.03.2016 року Франківський районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Гулієвої М.І.

при секретарі Жовнір Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ПП»Лагна» до ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що в результаті проведення ремонтних робіт у квартирі,належній відповідачам 27.08.2013р.було залите офісне приміщення ПП»Лагна».Крім того,без будь-якого дозволу через залізобетонне перекриття в приміщення офісу виведена каналізаційна труба.Мирним шляхом спір врегулювати не вдалось.В результаті залиття завдано матеріальну шкоду в сумі 35788грн. Крім того,завдано збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 28000грн,які ПП мало би отримати в результаті здачі приміщення в оренду, однак через залиття і непридатність приміщення до використання, договір оренди було скасовано.Просить стягнути 35788грн.матеріальної шкоди,28000грн.упущеної вигоди,1000грн.за проведення експертної оцінки та 8000грн.моральної шкоди,так як скасування договору оренди призвело до ускладнень господарської діяльності, нанесено шкоду діловій репутації керівництва підприємства,виведено з ладу комп»ютерну техніку,у зв»язку із знищенням частини меблів,неможливістю використання приміщення,керівництво зазнало душевного неспокою та переживань.

Представник позивача неодноразово збільшував позовні вимоги, згідно заяви від 2.07.15р. просить з врахуванням індексу інфляції стягнути з відповідачів 123646,65грн.матеріальної та моральної шкоди.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Дав аналогічні пояснення, просить позов задоволити.Крім того,доповнив,що в ЛКП щодо складення акту звернувся лише в лютому 2014р.,оскільки,відповідачки спершу погоджувались відшкодувати заподіяну шкоду в добровільному порядку,але з часом від відшкодування відмовились.Внаслідок залиття приміщення неможливо використовувати,оскільки,підлога і двері,які від вологості погнили потребують заміни,з приміщення відповідачів через перекриття в стелю позивача виведена каналізаційна труба.Позивачу завдано збитки внаслідок пошкодження приміщення та збитки в результаті упущеної вигоди,оскільки, вказане приміщення по договору мало бути передано в оренду,а також моральна шкода,так як знищено майно позивача.

Представник відповідачки ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечила та пояснила, що позивачем не доведено,що квартира по вул.Київській,16/4 належить відповідачам та знаходиться над його офісним приміщенням,не доведено факту залиття,оскільки, акт ЛКП»Львівський ліхтар» складений зі слів позивача.Крім того,акт стосується залиття квартири №13,а не офісного приміщення.Позивачем не доведено належності йому квартири АДРЕСА_1 у м.Львові.Відсутні докази необхідності заміни підлоги,дверей,підвісної стелі,багет.Не доведено наявність упущеної вигоди,з наданого договору оренди вбачається,що на момент його укладення позивач не був власником будинку та мова йде про інше приміщення.Орендар відмовився від договору оренди,у зв»язку з неготовністю приміщення,яке за умовами договору мало бути добудоване ще до моменту залиття,тобто оренда не відбулась з виним самого позивача,який вчасно не завершив будівельних робіт.Витрати на проведення експертної оцінки здійснено фізичною особою,яка не є позивачем по справі.Безпідставними є вимоги про відшкодування моральної шкоди,оскільки, згідно ст.23 ЦК України,моральна шкода юридичної особи може полягати в приниженні її ділової репутації,що позивачем не доведено.Просить в позові відмовити.

Відповідачка ОСОБА_2на неодноразові виклики в судове засідання не з»явилась про причини неявки суд не повідомила,хоч належно увідомлена про час та місце слухання справи,подала заперечення на позов.Суд розцінює таку поведінку як зловживання процесуальними правами та вважає за можливе справу слухати у її відсутності ,згідно ст.169 ЦПК України.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорення.Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як встановлено судом, квартира АДРЕСА_2 переведена у нежитловий фонд та належить на праві приватної власності ПП»Лагна»,що вбачається з інформаційної довідки ЛКП»Львівський ліхтар» від 29.10.15р., реєстраційного посвідчення від 08.08.2000р.та договору купівлі-продажу нежитлового напівпідвального приміщення від 5.07.2000р.

У судовому засіданні встановлено, що 27.08.2013р. вказане приміщення було залито внаслідок незавершених ремонтних робіт каналізаційної мережі у вищерозташованій квартирі №4,виявлено сліди залиття на стелі та стінах приміщень під інд.13-1 площею 9,6кв.м,під інд.13-2,площею 1,3кв.м,під інд. 13-3,площею 3,5 кв.м,приблизна площа залиття 21кв.м, що вбачається з акту ЛКП»Львівський ліхтар» від 06.02.2014р . та акту від 25.07.14р.

Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонтно-відновлювальних робіт у приміщенні офісу ПП»Лагна» по вул.Київській,16/13 ум.Львові,складеного ТзОВ»Люксар»на підставі договору із засновником ПП»Лагна» ОСОБА_3від 27.03.14р.,вбачається,що загальна вартість відновлювальних робіт у вказаному приміщенні становить 35788грн.

Як вбачається з повідомлення ОКП «БТІ та ЕО» від 29.07.14р.,квартира АДРЕСА_3 ум.Львові зареєстрована на праві спільної часткової власності по ? частині за ОСОБА_1та ОСОБА_2на підставі договору купівлі-продажу від 27.08.12р.,чим спростовано заперечення відповідачки ОСОБА_2щодо належності даної квартири відповідачам.

З відповіді Франківської райадміністрації від 4.11.15р.№35-3801 вбачається,що відповідно до наказу департаменту житлового господарства та інфраструктури від 15.10.12р.власникам квартири АДРЕСА_4 ум.Львові дозволено використовувати квартиру як нежитлову,за фактом самочинного перепланування прийнято розпорядження №485 від 28.09.15р.»Про приведення до попереднього стану самочинно перепланованих нежитлових приміщень».

З пояснень свідка ОСОБА_4М .вбачається, що приблизно 2 з половиною роки тому він зустрічався з ОСОБА_3Коли зайшли в офіс,там все плавало,вибило світло,по стінах та стелі текла вода.Зайшли будівельники,які робили ремонт у квартирі над офісом і сказали,що перекриють воду.До залиття він був у даному приміщенні, була свіжа побілка «під євро».

Суд надає віри даним поясненням, так як вони нічим не спростовані, стверджені іншими доказами, зібраними по справі.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідачі заперечуючи позовні вимоги, не надали суду належних і допустимих доказів у підтвердження своїх заперечень.

При цьому не заслуговують на увагу посилання відповідачів про те, що оплату вартості витрат на проведення експертної оцінки здійснено фізичною особою,яка не має жодного відношення до справи.Згідно квитанції від 28.03.14р.,оплата витрат в сумі 1000грн. проведена ОСОБА_3,який,як вбачається із Статуту ПП»Лагна» є його засновником та відповідно до п.6.1 Статуту здійснює управління підприємством.

Не підтверджені жодними доказами і припущення відповідачів на те, що позивач не має цивільної дієздатності,так як не зареєстрований в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як вбачається з довідки Реєстраційної служби Львівського МУЮ ,виданої на запит представника відповідачки,станом на 16.07.14р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні відомості про реєстрацію ПП»Лагна».Однак,одночасно зазначено,що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців знаходиться у стані формування,у зв»язку з чим відомості є неповними.Інформація про юридичних осіб,зареєстрованих до 01.07.2004р.та не включених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців отримується в органі виконавчої влади,в якому проводилась державна реєстрація.

В матеріалах справи наявне свідоцтво про державну реєстрацію суб»єкта підприємницької діяльності-юридичної особи,видане реєстраційною палатою Департаменту економічної політики та ресурсів ЛМР 12.01.1998р., з якого вбачається,що ПП»Лагна»зареєстроване 09.01.98р.за №504,внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій 12.01.98р.,ідентифікаційний код 25229175.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України,ПП»Лагна» зареєстровано , ідентифікаційний код 25229175.Вказане також стверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.08.14р.,відповіддю ДПІ у Франківському р-ні м.Львова від 31.07.14р. за № 5/10/13-05-18-02-06/274.

Зазначеним спростовано вищевказані посилання відповідачів.

Особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками ,в силу ст.22 ЦК України, є витрати,яких особа зазнала у зв”язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки),доходи,які особа могла б реально отримати за звичайних обставин,якби її право не було порушене(упущена вигода).

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода , завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи , а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Оскільки,в судовому засіданні сторонам неодноразово роз»яснено право на звернення до суду щодо призначення експертизи,3.10.14р. судом було задоволено клопотання представника відповідачки та призначено експертизу,на вирішення якої поставлені запитання щодо стану приміщення до залиття, пошкоджень приміщення ,причинно-наслідкового зв»язку між незадовільним станом і залиттям,щодо причини залиття та вартості відновлювальних робіт, однак, така не була проведена з причин неоплати відповідачем вартості експертизи, суд приймає до уваги наданий позивачем зведений кошторисний розрахунок вартості ремонтно-відновлювальних робіт.

Окрім того, 18.02.16р.судом проведено виїзне судове засідання з участю представників позивача та відповідача за адресою-м.Львів,вул.Київська,16/13 у приміщенні,належному ПП»Лагна»,про що складено протокол окремої процесуальної дії.

Як вбачається з протоколу окремої процесуальної дії від 18.02.16р.,який без застережень підписаний сторонами,у приміщенні чути різкий запах вологи та цвілі,світло відсутнє,наявні ознаки замикання,на всіх стінах та відкосах вікон у приміщенні виявлено сліди залиття,грибок та відлущення штукатурки,підлога у кімнаті,площею 9,6 кв.м вкрита ковраліном,під яким пофарбована дерев»яна підлога,яка біля стін прогнила(дошки трухляві),труби опалення та водовідведення поржавіли,фарба облущилась,при вході в туалет частково відстала керамічна плитка на стику підлоги та стіни,двері туалету розбухли від вологи, не закриваються,дверна коробка та лиштви фрагментарно вкриті цвіллю,двері,які ведуть у кімнату,площею 14кв.м перекошені,не закриваються, у лівому куті даної кімнати від стелі до підлоги повністю обсипана штукатурка,паркет ,площею приблизно 1,5мх2м повністю прогнив,у підвісній стелі вирізано прямокутник,з якого видніється каналізаційна труба,яка виведена з квартири,що розташована вище. У цій кімнаті паркет частково здутий,під килимом місцями цвіль.

Отже,судом встановлено, що залиття приміщення позивача мало місце з вини відповідачів ОСОБА_1та ОСОБА_2, відповідачами не надано доказів на спростування суми заподіяної шкоди, на заперечення їх вини у заподіянні позивачу шкоди, тому суд вважає, що вимоги про стягнення заподіяної шкоди в сумі 35788грн.з врахуванням індексу інфляції підставні та підлягають до задоволення.

Таким чином,з відповідачів слід стягнути 35788грн.та 19755,2грн.інфляційних за період з01.04.14р.(2014рік-квітень-103,3х35788=1181,травень-103,8х35788=1359,9,червень-101,9х35788=680,липень 100,4 х35788=143,1,серпень 100,8 х35788=286,3,вересень 102,9 х35788=1037,8,жовтень 102,4 х35788=858,9,листопад 101,9 х35788=680,грудень 103 х35788=1074, 2015р.-143,3 х35788=15496,2, 2016р.-100,9 х35788=322грн. ),а всього 55543,2грн. солідарно ,враховуючи,що квартира належить їм на праві спільної часткової власності.

Що стосується заявлених вимог про стягнення упущеної вигоди,такі до задоволення не підлягають, як недоведені позивачем у судовому засіданні.

Позивач просить стягнути упущену вигоду в сумі 28000грн.з врахуванням індексу інфляції,посилаючись на те,що згідно листа ПП»МБ монтаж» від 29.08.13р., у зв»язку з неготовністю приміщення та неможливістю знаходження в ньому,просять вважати договір оренди як такий,що втратив чинність,у зв»язку з чим підприємство зазнало збитків.

Згідно Договору №1 оренди нежитлового приміщення від 15.08.13р.,укладеного між ПП»Лагна» -орендодавцем та ПП»МБ монтаж» -орендарем, орендодавець після закінчення будівництва та здання в експлуатацію нежитлового будинку по вул.Київській,16/13 у м.Львові,що має бути здійснено не пізніше 15 календарних днів,зобов»язався передати орендарю у тимчасове користування нежитлове приміщення, загальною площею 31кв.м, відповідно до п.3.1 орендна плата встановлена в розмірі 3500грн.щомісячно з моменту підписання акту приймання-передачі орендованих приміщень.

З аналізу умов даного договору вбачається,що об»єктом договору оренди є закінчений будівництвом та зданий в експлуатацію нежитловий будинок по вул.Київській,16/13 у м.Львові,який буде належати орендодавцю на праві власності,а не спірне нежитлове приміщення,яке вже з 2000р.належало на праві власності ПП»Лагна».

Таким чином,позивачем не надано суду належних та допустимих доказів у підтвердження заявлених вимог.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях,яких фізична особа зазнала у зв»язку зкаліцтвом чи іншим ушкодженням здоров»я; у душевних стражданнях,яких фізична особа зазнала у зв”язку з протиправною поведенкою щодо неї самої,членів її сім»ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях,яких фізична особа зазнала у зв”язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи,а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст.94 ЦК України визначено особисті немайнові права юридичної особи, зокрема- юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації,на таємницю кореспонденції,на інформацію та інші особисті немайнові права,які можуть їй належати

З аналізу зазначених вище норм вбачається,що відшкодування моральної шкоди за знищення майна юридичній особі нормами цивільного законодавства не передбачено.

Позивачем не надано доказів ,які б стверджували заподіяння ПП моральної шкоди внаслідок приниження ділової репутації з боку відповідачів.

Відтак,позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди до задоволення не підлягають Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в сумі 35788грн.заподіяної шкоди та 19755,2грн.інфляційних,а всього 55543,2грн.

Пошкоджені двері-2шт.,паркетну та дерев»яну підлогу,які підлягають заміні -передати відповідачам.

Згідно ст.88 ЦПК України, стягнути з відповідачів судові витрати, пропорційно задоволеним 45% позовним вимогам в сумі 378,7грн.(841,59х45: 100) сплаченого судового збору солідарно,а також 1000грн.за складення кошторису.

Керуючись ст.ст.10,11,60,169,208,209,212-215,218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно в користь ПП»Лагна» 35788 грн.заподіяної матеріальної шкоди , 19755,2грн. інфляційних та 378,7грн.сплаченого судового збору,1000грн.за виготовлення кошторису на виконання робіт, а всього- 56921(п»ятдесят шість тисяч дев»ятсот двадцять одну)грн.90коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити .

Пошкоджені двері-2шт.,паркетну та дерев»яну підлогу,які підлягають заміні передати ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду ЛЬвівської області

протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І.Гулієва