2-1431/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22.06.2009 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі

головуючої судді                                    Романової М.Ю.

при секретарі                                       Дудковій М.В.  

адвоката                                            ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до  державного підприємства “Виробничий південний біотехнологійчний центр” про стягнення боргу за договором займу,

В С Т А Н О В И В  :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому посилається на те, що  на підставі контракту укладеного між ним та Міністерством аграрної політики України в особі Міністра аграрної політики Барановського А.П. він працював на посаді директора Державного підприємства Виробничий південний біотехнологійчний центр” з 19.12.2005р. В зв’язку з відсутністю у підприємства грошових коштів, призначених до виплати заробітної плати між ним та відповідачем в 2007-2008р. були укладені договори займу на поповнення зворотних коштів підприємства. 01.09.2007р. між ним та ДП “Виробничий південний біотехнологійчний центр” був укладений договір займу на поповнення зворотних коштів згідно якого він передав підприємству 250грн. на строк до 01.09.2008р., але до теперішнього часу підприємство не повернуло займані кошти. В зв’язку тим, що відповідача з претензіями про повернення грошових коштів, але відповідач не виконав свої зобов’язання, просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 250грн. та судові витрати.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги за підставами вказаними у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову посилаючись на те, що підприємство знаходиться в скрутному матеріальному становище через що не спроможне погасити заборгованість за договором займу, просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що згідно договору безвідсоткової позики від 01.09.2007р. ОСОБА_2 позичив державному підприємству “Виробничий південний біотехнологійчний центр”  грошові кошти в сумі 250грн. строком на 1 рік, а відповідач зобов’язався повернути позику у встановлений строк.

Згідно п. 4.1 укладеного договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов’язань протягом дії договору, сторона сплачує штраф у розмірі 0,5% від суми.

Згідно п. 4.5 укладеного договору якщо позивальник своєчасно не повернув суму позики, на вимогу позикодавця зобов’язаний сплатити суму позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь строк прострочення.

Згідно п. 5.1 укладеного договору сторони визначають, що всі ймовірні претензії за договором повинні бути розглянуті сторонами протягом 3 днів з моменту отримання претензії.

З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звертався до ДП “Виробничий південний біотехнологійчний центр” з вимогою провести звірку розрахунків за договором в якій йому було відмовлено, а також з претензією про повернення грошових коштів за договором займу, але до теперішнього часу відповідач гроші не повернув.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідач зобов'язаний до сплати грошових коштів за договорм займу.

Керуючись ст.ст.  209, 212, 214-215, 224 ЦПК України, ст.ст. 625, 1046, 1047, 1049, України, суд -

В И Р І Ш И В :

 Позов ОСОБА_2 до  державного підприємства “Виробничий південний біотехнологійчний центр” про стягнення боргу за договором займу – задовольнити.

Стягнути з державного підприємства “Виробничий південний біотехнологійчний центр” на користь ОСОБА_2 250 грн.  боргу за договором займу.

Стягнути з державного підприємства “Виробничий південний біотехнологійчний центр” на користь ОСОБА_2 сплачене державне мито у сумі 51 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.

Суддя                                      М.Ю.  Романова

.