ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.02.2016                      Справа № 905/369/16                               

Господарський суд Донецької області у складі:                     судді          Овсяннікової О.В.,

при секретарі судового засідання                                                  Вороній І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Державного регіонального геологічного підприємства «Донецькгеологія», м. Артемівськ, Донецька область

до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля», м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 60 739,85 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача:           ОСОБА_1 (директор – особисто за паспортом)

від відповідача:           не з’явився

С У Т Ь С П О Р У :

Державне регіональне геологічне підприємство «Донецькгеологія» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить спонукати Публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Павлоградвугілля» виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Донецької області від 15 січня 2014 року у справі № 5006/33/85/2012, шляхом стягнення з останнього 60 739,85 гривень боргу за період 01.10.2015 – 31.12.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Донецької області від 15 січня 2014 року у справі № 5006/33/85/2012, щодо остаточної оплати заборгованості у розмірі 60 739,85 гривень за період з 01.10.2015 по 31.12.2015.

Відповідач відзиву по справі не надав, його представник у жодне судове засідання не з`явився. Про час і місце проведення судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, тому суд розглядає справу в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд –

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.01.2014 року затверджено мирову угоду від 30 грудня 2012 року, укладену між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК «Павлоградвугілля» та Державним регіональним геологічним підприємством «Донецькгеологія» по справі №5006/33/85/2012, за якою Публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Павлоградвугілля» визнало заявлені позовні вимоги в повному обсязі та сторони прийшли до взаємозгоди щодо порядку сплати грошової суми в розмірі 665 672 грн. 45 коп. боржником.

За умовами вказаної мирової угоди вбачається, що сторони затвердили наступний графік погашення боргу:

-           200 000 грн. 00 коп., єдиним платежем у січні 2014 року;

-           465 672 грн. 45 коп. на протязі 11 місяців 2014 року, починаючи з лютого 2014 року та 11 місяців 2015 року по 20 246 грн. 63 коп. щомісячно та грудень 2015 року 20 246 грн. 59 коп.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Мирова угода за своєю правовою природою у відповідності з нормами ЦК України є правочином, що згідно статті 629 ЦК України підлягає обов’язковому виконанню. Заінтересована сторона (стягувач) не позбавлений права звернутись до господарського суду з позовною заявою про спонукання до виконання мирової угоди, оскільки згідно з вимогами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів сторони є примусове виконання обов’язку в натурі.

Тобто, сторонами досягнуто згоди щодо вирішення спору іншим шляхом, застосовуючи ті заходи, які були зазначені у тексті мирової угоди. Тому з моменту затвердження судом мирової угоди припиняються зобов’язання за одними правовідносинами та виникають зобов’язання, що випливають з мирової угоди.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За приписами статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов’язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно з приписами ч.2 ст.35 Господарського-процесуального кодексу України не потребують доказування факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2015 у справі № 905/2766/15 встановлено факт добровільного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань за мировою угодою на загальну суму 382 223,00 гривень протягом січня – листопада 2014 року та прострочення оплати за графіком, затвердженим мировою угодою, за та за період жовтень 2014 року, грудень 2014 року - жовтень 2015 року.

Предметом розгляду господарської справи № 905/2766/15 було стягнення на підставі спірної мирової угоди грошової суми у розмірі 222 709,60 гривень, період зобов’язання зі сплати якої вже настав на час подання позову (жовтень 2014 року, грудень 2014 року - жовтень 2015 року) та суми, період зобов’язання зі сплати якої ще не настав, у розмірі 60 739,85 гривень (01.10.2015 – 31.12.2015).

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2015 у справі № 905/2766/15 позовні вимоги Державного регіонального геологічного підприємства «Донецькгеологія» задоволено частково, стягнуто з відповідача на виконання мирової угоди, 222 709,60 гривень заборгованості. В задоволенні позовних вимог про стягнення 60 739,85 гривень за період 01.10.2015 – 31.12.2015 відмовлено.

Доказів повного виконання зобов’язань за мировою угодою, яка затверджена ухвалою господарського суду Донецької області від 15.01.2014р. по справі № 5006/33/85/2012, відповідач суду не надав.

Отже, своїми діями відповідач порушив умови мирової угоди та вимоги чинного законодавства.

У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди, якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди (пункт 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Відповідно до пункту 7.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» якщо ухвала про затвердження мирової угоди не відповідає вимогам, встановленим для виконавчих документів (стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження»), і державним виконавцем з цих підстав буде відмовлено відкритті виконавчого провадження, заінтересована сторона вправі звернутися до господарського суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, в разі задоволення якого господарським судом видається відповідний наказ.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» до яких відносяться, зокрема, ухвали господарських судів (пункт 2 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частина третя статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов’язковим у разі, якщо орган, який видав виконавчий документ, за законом зобов’язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Господарським судом встановлено, що ухвала суду від 15.01.2014 року по справі №5006/33/85/2012 про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме відсутні: дата набрання законної (юридичної) сили ухвали; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання», що є підставою до спонукання відповідача виконати умови мирової угоди.

Правомірність позовних вимог обґрунтовується також тим, що невиконання відповідачем свого обов’язку щодо сплати грошових коштів позивачу у встановлений строк свідчить про ухилення відповідача від виконання умов мирової угоди. У разі відсутності добровільного виконання мирової угоди її зобов’язаною стороною, інша сторона вправі просити суд змінити добровільне виконання, передбачене мировою угодою, примусовим..

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність доказів сплати визнаних зобов'язань за мировою угодою, яка затверджена ухвалою господарського суду Донецької області від 15.01.2014р. по справі № 5006/33/85/2012, позовні вимоги в сумі 60 739,85 гривень за період 01.10.2015 – 31.12.2015 вважаються обґрунтованими, документально доведеними, та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 49 ГПК України господарський суд покладає на відповідача.

На підставі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України; ст.ст. 22, 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82, 84-85 1, 4, 42-47, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Державного регіонального геологічного підприємства «Донецькгеологія» до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля» про спонукання виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Донецької області від 15 січня 2014 року у справі № 5006/33/85/2012, шляхом стягнення з останнього 60 739,85 гривень боргу – задовольнити.

Спонукати Публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Леніна, будинок № 76; р/р 26003962482940 в ПАТ «ПУМБ» м.Київ, МФО 334851; код ЄДРПОУ 00178353) до виконання мирової угоди, яка затверджена ухвалою господарського суду Донецької області від 15.01.2014 по справі № 5006/33/85/2012 шляхом стягнення на користь Державного регіонального геологічного підприємства «Донецькгеологія» (84500, Донецька область, місто Артемівськ, вулиця Сибірцева, будинок № 17; р/р 26009051804836 в Артемівському відділенні ДРУ «ПриватБанк», МФО 335496; код ЄДРПОУ 25119860) заборгованість у розмірі 60 739,85 гривень, 1 378,00гривень судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту підписання повного тексту. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 18.02.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 23.02.2016.

Суддя                      О.В. Овсяннікова