ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15.03.2016 р.Справа № 910/1119/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА АСТЕР"

до 1) Державного комерційного підприємства "СЕТАМ"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ЦЕНТР"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції

України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк"

про визнання торгів недійсними та скасування свідоцтва

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ЦЕНТР"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГА АСТЕР"

про усунення перешкод у користуванні майном

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін (за первісним позовом):

від позивача: Панченко Є.В. за довіреністю № б/н від 20.01.2016 р.;

від відповідача-1: Деяк Я.М. за довіреністю № 29/07-26-16 від 01.02.2016 р.;

від відповідача-2: Потапчук Н.О. за довіреністю № 22/02/16 від 22.02.2016 р.;

від третьої особи-1: Бардін І.С. за довіреністю № 20.22/616 від 30.12.2015 р.;

від третьої особи-2: Супрун О.В. за довіреністю №7-75/2 від 18.11.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГА АСТЕР" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до: 1) Державного комерційного підприємства "СЕТАМ", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ЦЕНТР", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про визнання торгів недійсними та скасування свідоцтва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.02.2016 р.

Ухвалою від 27.01.2016 р. вжито заходи до забезпечення позову.

15.02.2016 р. від Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

22.02.2016 р. від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшли пояснення по справі та матеріали виконавчого провадження № 47696259.

23.02.2016 р. від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

24.02.2016 р. від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 26.02.2016 р. оголошувалась перерва до 03.03.2016 р.

26.02.2016 р. від позивача надійшла заява про зміну предмета позову.

02.03.2016 р. від позивача надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору у справі.

03.03.2016 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

03.03.2016 р. від відповідача-2 надійшла заява про відвід судді та клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

03.03.2016 р. від відповідача-2 надійшла зустрічна позовна заява.

Ухвалами суду від 03.03.2016 р. відмовлено у задоволення заяви про відвід судді та клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою від 03.03.2016 р. залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

У судовому засіданні 03.03.2016 р. оголошувалась перерва до 15.03.2016 р.

Ухвалою від 03.03.2016 р. прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.

15.03.2015 р. від відповідача-2 надійшли відзив на заяву про зміну предмета позову, додаткові пояснення до відзиву, клопотання про долучення документів до матеріалів справи та заява про скасування заходів до забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 27.01.2016 р.

15.03.2016 р. від позивача надійшли заперечення на зустрічний позов.

У судовому засіданні 15.03.2016 р. представник відповідача-2 підтримала заяву про скасування заходів до забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 27.01.2016 р.

Представник позивача проти скасування вжитих заходів до забезпечення позову заперечив та подав додаткові пояснення по справі.

Представники інших учасників судового процесу проти скасування заходів до забезпечення позову не заперечили.

Розглянувши вказану заяву про скасування заходів до забезпечення позову, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку відмову у задоволенні такої заяви, з огляду на наступне.

Статтею 68 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 Кодексу, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26 грудня 2011 року № 16 судам роз'яснено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При цьому, обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до п. 10 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

При цьому, суд зазначає, що під час розгляду заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову судом було встановлено, що позивач у визначеному законом порядку належним чином довів пов'язаність заявлених до вжиття заходів забезпечення позову з предметом позовних вимог та наявність достатніх підстав вважати, що невжиття таких заходів, у разі задоволення позовних вимог, значно утруднить або зробить неможливим виконання такого рішення.

Також, було встановлено, що обраний судом спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Більш того, ухвала суду про вжиття заходів до забезпечення позову оскаржувалась в апеляційному порядку та залишена в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 р. у даній справі.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ЦЕНТР" належним чином не доведено наявність підстав, що зумовлюють скасування вжитих заходів до забезпечення позову, а саме, що потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що стали підставою для вжиття таких заходів.

При цьому, суд зазначає, що позов забезпечено з метою недопущення утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, проте, рішення по суті заявлених позовних вимог у даній справі не прийнято.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 68, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ЦЕНТР" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.20106 р. у справі № 910/1119/16.

Суддя Н.І. Зеленіна