ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 березня 2016 року Справа № 907/855/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі),

Коваленка В.М.,

Короткевича О.Є.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євроальфа"

на ухвалувід 02.11.2015 господарського суду Закарпатської області

та постанову від 03.02.2016 Львівського апеляційного господарського суду

у справі№ 907/855/15 господарського суду Закарпатської області

за заявою Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області

про банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Євроальфа", м. Виноградів Закарпатської області

арбітражний керуючий Бігун Р.Д., (розпорядник майна) м. Івано-Франківськ

ВСТАНОВИВ:

Подана 22.02.2016 товариством з обмеженою відповідальністю "Євроальфа" (далі - заявник) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Вимоги касаційної скарги полягають у скасуванні постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 у справі №907/855/15, якою залишено без змін ухвалу господарського суду Закарпатської області від 02.11.2015 про порушення провадження у справі про банкрутство заявника.

Отже, оскаржуване заявником у касаційному порядку судове рішення у справі про банкрутство прийнято за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство.

01.09.2015 набув чинності Закон України "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII.

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII) ставка судового збору з касаційної скарги на судове рішення, винесене у справі про банкрутство за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство, складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні такої заяви.

Оскільки відповідна заява про порушення справи про банкрутство була подана до 01.09.2015, то розмір судового збору за подання касаційної скарги розраховується виходячи з суми, сплаченої при поданні заяви, а саме 5 розмірів мінімальної заробітної плати (п.п. 13 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній до 01.09.2015).

Як вбачається, заявником не надано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги та одночасно заявлено клопотання про відстрочення його сплати у зв'язку з порушенням щодо нього провадження справи про банкрутство та відсутністю коштів. Одночасно заявник вказує на імовірність надходження необхідних коштів протягом місяця.

У той же час за нормою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою, зокрема, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

При цьому відстрочення сплати судового збору може мати місце на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до ст. 1118 ГПК України такий строк не може перевищувати одного місяця з моменту прийняття касаційної скарги до провадження.

У той же час заявник у порушення вимог ст. 33 ГПК України не надав жодних доказів, які б давали підстави стверджувати про поліпшення його матеріального стану та спроможність сплатити судовий збір у повному обсязі протягом вищезазначеного місячного строку.

Більше того, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У даному випадку заявником касаційної скарги є юридична особа - суб'єкт господарювання, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Обставина, пов'язана з порушенням провадження у справі про банкрутство заявника не свідчить про його матеріальний стан, а є лише встановлює факт його неплатоспроможності. Тому така обставина сама по собі не може вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Отже, з огляду на імперативні приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд касаційної інстанції не знаходить підстав для задоволення клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення касаційної скарги згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Разом з тим, після усунення зазначених недоліків заявник не позбавлений права повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку з клопотанням про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, заявленим у порядку ст. 53 ГПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Євроальфа" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 02.11.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 у справі № 907/855/15.

2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євроальфа" повернути її заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич