справа №2- 695 /2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2008 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого, судді ОСОБА_1,

при секретарі ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4  про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи  свої вимоги тим, що між нею та її чоловіком втрачено відчуття любові і взаєморозуміння, у зв'язку з чим збереження шлюбу з відповідачем вважає неможливим, з посиланням на статті 110, 112 Сімейного кодексу України.

Позивач в попереднє судове засідання не з'явився, надав суду заяву де позовні вимоги підтримав, на розірванні шлюбу наполягає, просить розглянути справу без її присутності.

Відповідач в попереднє судове засідання  не з'явився,  надав суду заяву де позов визнав, на розірвання шлюбу згоден, просить прийняти рішення про розірвання шлюбу у попередньому судовому засіданні без його присутності. Наслідки статей 130, 174 Цивільного процесуального кодексу України відповідачеві роз'ясненні.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що  у справі можливо постановити рішення при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до частини 4 статті 130 Цивільного процесуального кодексу України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому статтею 174 цього ж Кодексу. Згідно з частиною 4 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання  відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони 17.12.1999 зареєстрували законний шлюб, про що Новосельською сільською радою Чорноморського району Автономної Республіки Крим  зроблений актовий запис №16 та видане свідоцтво про одруження.

У кожної зі сторін  це перший шлюб.

Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не мають.

Основна причина розпаду сім'ї це різниця характерів, відсутнє взаєморозуміння і довір'я.

Подружні відносини між сторонами припинені з  жовтня 2007 року.

Сторони на розірванні шлюбу наполягають, на примирення не згодні.

Правовідносини сторін регулюються статтями 104, 105, 110-112  Сімейного кодексу України.

Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі вищевикладеного, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, приймаючи до уваги визнання відповідачем позову і відсутність згоди сторін на примирення, суд дійшов до висновку, що причини, що спонукають сторони   наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, в наслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Державне мито при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу у розмірі 8,50 грн. суд покладає на відповідача.

Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 104, 105, 110-112 Сімейного кодексу України, керуючись статтями  10, 130, 174, 212, 215  Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити  повністю.

2.   Шлюб  між ОСОБА_4 /дошлюбне прізвище Кайнова/ ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ,  зареєстрований 17.12.1999 Новосельською сільською радою Чорноморського району Автономної Республіки Крим , актовий запис №16, розірвати.

3.   Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в доход держави з ОСОБА_4   – 8,50   грн., ОСОБА_3 від сплати державного мита при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу    – звільнити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому частиною 4 статті 295  Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя                                 Онищенко Т.С.