Справа № 521/14128/15-ц

Провадження №2/521/5609/15

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«09 » березня 2016 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Целуха А.П.,

при секретарі судового засідання Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, посилаючись на те, що 26.12.2012 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 під розписку грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США що еквівалентно 426 200 грн. 00 коп. за курсом НБУ. в рахунок оплати за придбання будинку. 07.10.2014 року Відповідачу направлена вимога про повернення грошових коштів. Проте, грошові кошти Відповідач Позивачу так і не повернув, а на вимогу про повернення коштів повідомив в листі від 20.10.2014 року, що грошові кошті він не поверне, так як діяв від імені невідомого ОСОБА_3 29.07.2015 року відповідачу повторно направлена вимога про погашення заборгованості. На даний час грошові кошти Відповідачем так і не повернуті.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, подав заяву про підтримання позовних вимог його відсутності, надав згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача, викладеної в письмовій заяві, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов належить задовольнити, зважаючи на такі обставини.

В судовому засіданні встановлено, що 12 листопада 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір позики грошових коштів на суму 70 000 євро (сімдесят тисяч), що на момент подачі позову за курсом НБУ (24.5207 грн. за 1 євро) складає 1 716 449.00 (один мільйон сімсот шістнадцять тисяч чотириста сорок дев’ять грн.) на умовах сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі 1,5 % щомісячно, що підтверджується розпискою складеною відповідачем на ім'я позивача від 12 листопада 2012 року.

Також в судовому засіданні встановлено, що 26.12.2012 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 під розписку грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США що еквівалентно 426 200 грн. 00 коп. за курсом НБУ. в рахунок оплати за придбання будинку. 07.10.2014 року Відповідачу направлена вимога про повернення грошових коштів. Проте, грошові кошти Відповідач Позивачу так і не повернув, а на вимогу про повернення коштів повідомив в листі від 20.10.2014 року, що грошові кошті він не поверне, так як діяв від імені невідомого ОСОБА_3 29.07.2015 року відповідачу повторно направлена вимога про погашення заборгованості. На даний час грошові кошти Відповідачем так і не повернуті.

В теперішній час, відповідач, покладені на себе зобов'язання не виконала, суму боргу в добровільному порядку не повернула.

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Розписка, підписана відповідачем, є документом, що стверджує укладення договору.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі.

В підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка чи інший документ, що засвідчує передачу йому займодавцем певної грошової суми.

Згідно зет. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого само роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики та/або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статей 525,526,530,629 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору у встановлені строки; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається; договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 426 200 (чотириста двадцять шість тисяч двісті) грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Отже, з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача сума судового збору у розмірі 3654,00 грн.

Керуючись ст. ст. 625, 1046, 1049 ЦК України, ст. ст. 10, 58, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 224, 225, 226, 228 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 426 200 (чотириста двадцять шість тисяч двісті) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Малиновського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ

09.03.16