Справа № 2-а-5639/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2011 року Суддя Києво-Святошинського суду Коцюрба М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Позивач просила суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії як пенсіонеру, проживаючому на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 01.03.2011 року; здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особи яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком з 01.03.2011 року.

Позивач зазначає, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, що розташоване в зоні посиленого радіоактивного контролю. А відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року встановлено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення проводиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоактивного контролю – одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, тобто в розмірі – одна мінімальна заробітна плата.

Крім цього, відповідно до ст. 51 зазначеного Закону, особам, віднесених до 4 категорії, додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю повинна призначатись у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Представник відповідача зазначає в аналогічних справах в запереченнях, що відповідачем виплачувалась позивачу як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні радіоактивного забруднення, - додаткова пенсія у розмірі 5 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 51 Закону особам, віднесеним до 4 категорії виплачується додаткова пенсія в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суддя, вивчивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проживає в в ІНФОРМАЦІЯ_1, що розташоване в зоні посиленого радіоактивного контролю, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 року № 106 „Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР „Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” та „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи””.

Відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року встановлено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення проводиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоактивного контролю – одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, тобто в розмірі – одна мінімальна заробітна плата.

Отже Позивач як непрацюючий пенсіонер відповідно до Закону має право на доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоактивного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Слід зазначити, що дію положень ст.39 вказаного Закону було зупинено на 2006 рік і на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законами  України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,  до цього Верховна Рада України ніяких законів з цих питань не приймала.

Відповідно до Закону України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було доповнено вказаний Закон ст.71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.

За рішенням  Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в т.ч. п.30 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Крім того, в п.5 зазначеного рішення вказано на те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст.39 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та положення вказаних вище Законів про встановлення розміру мінімальної заробітної плати, а не постанови КМ України.

Так, в разі колізії між нормативно-правовими актами КМ України та Законами України застосуванню підлягають саме  положення Законів України, які є актами вищої юридичної сили.

Згідно ч.4 ст.9 КАС України  у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Також слід зазначити, що позивач є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, що підтверджується посвідченням.

Відповідно до ст.51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, особам, віднесеним до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком.

Частину третю ст. 51  на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року було викладено у такій редакції, що особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду,  заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Разом з тим, такі зміни визнано неконституційними згідно з Рішенням  Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., а відтак, дія ч. 3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» знову була відновлена у попередній редакції з 22 травня 2008 року.

Згідно ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 422/96-ВР, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

На виконання пункту 7 Закону України від 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».

Зазначена Постанова Кабінету Міністрів України набрала законної сили 23.07.2011 року.

Отже ,на даний час такий порядок та розмір, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, Кабінетом Міністрів України не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про виплати додаткової пенсії, у зв’язку з чим вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплати  додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до частини 3 статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також вимога про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії відповідно до ч. 3 ст. 51 цього Закону    підлягають задоволенню.

На підставі ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.39,51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 14, 23, 86, 94, 99, 100,158,159,160, 161, 163, 162,183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити .

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Макарівському районі Київської області щодо відмови у здісненні перерахунку і виплаті пенсії ОСОБА_1 неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії як пенсіонеру, проживаючому на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, починаючи з 01 березня 2011 року по 23 липня 2011 року з врахуванням раніше здійснених виплат.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 березня 2011 року по 23 липня 2011 року з врахуванням раніше здійснених виплат.

Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Києво-Святошинський районний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Коцюрба М.П.