№ 2-4419\10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2010 року

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Соколянської О.М.,

при секретарі Язовських О.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м. Новомосковська цивільну

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про

розірвання шлюбу,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, в

обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що 16.07.2005 року вона зареєструвала

шлюб з відповідачем. Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, 17.01.2006 року

народження, яка проживає з матір’ю. Сімейні відносини з відповідачкою припинили в 2010

році, причиною чого стало те, що сторони втратили порозуміння, втрачено почуття любові й

поваги один до одного. Позивач вважає, що сім’я розпалася, відносини з чоловіком поновити

не можливо, тому позивач просить суд розірвати шлюб між ним та відповідачем.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, надавши суду заяву, в якій

просить справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі ас.9

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про

підтримання позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи за його відсутності ас.ю.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. і ст. по Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може

бути пред’явлений одним із подружжя. ОСОБА_4 2 СТ. 112 Сімейного кодексу України суд

постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне

життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх

дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що 16.07.2005 року сторони зареєстрували шлюб.

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ас.6-7.

З гоїороку шлюбні відносини між подружжям припиненні остаточно, спільного

господарства подружжя не веде, сторони миритися не бажають, втратили почуття любові один

до одного, їх сумісне життя та збереження шлюбу не можливе.

За таких обставин суд приходить до висновку, що причини, які змусили позивача

наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, і подальше спільне життя подружжя і

збереження сім’ї є неможливим.

Тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, а шлюб між подружжям

повинен бути розірваний.

Керуючись ст. ст. 7, ю, бо, 88 ЦПК України, ст. ст. 112,114,115 СК України, суд -

вирішив:

Шлюб, зареєстрований 16.07.2005 року у відділі РАЦС по м.Новомосковську

Новомосковського районного управління юстиції Дніпропетровської області за актовим

записом № 221, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Пантелеймонівною, розірвати.

На рішення суду протягом 10 днів може бути подання апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя О.М. Соколянська