ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

10 березня 2016 року                                                              Справа № 913/882/15

                                                                                 Провадження № 1/913/882/15

За позовом Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання", м. Луганськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ

про стягнення 2 368 835 грн. 05 коп.

Колегія суддів у складі: ОСОБА_1 – головуючий, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Секретар судового засідання-помічник судді Гудей Н.Ф.

у засіданні брали участь:

від позивача – ОСОБА_4 – провідний юрисконсульт, довіреність від 18.12.2015 № 01/44-848Д ;

від відповідача – ОСОБА_5 – директор з правової роботи, довіреність від 04.01.2016 № 16;

від третьої особи – ОСОБА_6 – юрисконсульт 1-ї категорії відділу правового забезпечення юридичного відділу відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система", довіреність від 09.03.2016 № 110, ОСОБА_7 – юрисконсульт юридичного відділу відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система", довіреність від 09.03.2016 № 112.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 2 368 835 грн. 05 коп. відповідно до пунктів 7.3.3 і 7.4.4 договору від 28.03.2007 № 3969/02 за відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" за розрахунковий місяць від замовленого.

На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідно до п. 4.1 договору від 28.03.2007 № 3669/02 відповідач зобов’язався надавати позивачу повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з оптового ринку електричної енергії. Пунктом 4.15 договору передбачена можливість і порядок коригування обсягу купівлі електроенергії. Згідно п. 7.3.3 договору передбачена відповідальність енергетичної компанії (ЕК) за невідповідність місячного обсягу електричної енергії, що ЕК купила у Державного підприємства "Енергоринок" (ДПЕ). За умовами п. 7.4.4 договору ДПЕ має право в разі відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії ЕК за розрахунковий місяць від замовленого на величину, що перевищує 5,0%, нарахувати ЕК штраф у розмірі 5% від вартості різниці між фактичним та замовленим обсягом електричної енергії. У зв’язку з порушенням відповідачем умов договору в листопаді 2014 року, січні, квітні 2015 року позивач нарахував штрафні санкції в сумі 2 368 835 грн. 05 коп.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву від 23.10.2015, в якому він заперечує проти позовних вимог, посилаючись на умови розділу 9 договору щодо форс-мажорних обставин і Сертифікат Торгово-промислової палати України від 22.08.2014 про настання форс-мажорних обставин, що обумовлені проведенням антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей. Листом від 03.09.2014 № 01-29/2-128 відповідач повідомив позивача про настання обставин непереборної сили та надав позивачу копію відповідного Сертифікату. Звільнення від відповідальності у разі настання обставин форс-мажору врегульовані ч. 3 ст. 550 ЦК України, ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України. За змістом Сертифікату початок дії обставин форс-мажору за договором визначено з 14.04.2014, дія вказаних обставин триває.

Крім того, з урахуванням положень ст. 35 ГПК України, слід враховувати судові рішення, які мають преюдиціальне значення для вирішення даного спору.

Обставини звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" від виконання зобов’язань за договором на період дії форс-мажорних обставин та від відповідальності за невиконання відповідних зобов’язань за договором встановлені у судових рішеннях у справах господарського суду Харківської області № 922/6007/14 та № 922/80/15.

Так, у постанові Вищого господарського суду України від 15.07.2015 у справі № 922/6007/14 суд погодився з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, які полягають у тому, що:

- у відповідності до п. 9.2 договору при настанні обставин форс-мажору сторони звільняються від виконання зобов’язань на термін дії форс-мажорних обставин і усунення їх наслідків;

- відповідно до сертифікату від 22.08.2014 № 2563-4 події на території Луганської області є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) за договором від 28.03.2007 № 3969/02.

У справі господарського суду Харківської області № 922/80/15 суди всіх інстанцій визнали проведення антитерористичної операції на території Луганської області обставинами непереборної сили за договором, що виникли з незалежних від Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" причин.

Позивач заперечує проти наведених доводів відповідача з посиланням на висновок Верховного Суду України, зроблений в постанові від 10.06.2015, що для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання згідно зі ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України особа, яка порушила зобов’язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв’язок між цими обставинами і понесеними збитками. Далі, Верховний Суд України зазначає, що ч. 2 ст. 218 ГК України не допускає віднесення до категорії непереборної сили порушення зобов’язань контрагента боржника. Отже, відповідач повинен був довести не тільки, що мала місце така подія форс-мажору, але й те, що зазначена неможливість виконання зобов’язання безпосередньо пов’язана і є наслідком саме цієї події. В наданому сертифікаті Торгово-промислової палати України не підтверджено наявності причинного зв’язку між цими подіями та неможливістю відповідача виконати договірні зобов’язання належним чином у вказаний (спірний) період. При цьому, підприємницька діяльність відповідача з продажу електричної енергії охоплює не лише територію проведення антитерористичної операції. За змістом розділу 9 договору, сторони звільняються від виконання зобов’язань за цим договором на термін дії форс-мажорних обставин і усунення їх наслідків. У продовж дії вказаних обставин форс-мажору і до теперішнього часу відповідач здійснює купівлю електричної енергії у позивача і платежі в оплату електричної енергії, купованої і у зазначений період. Тобто, виконання договору відбувається надалі, а вказані відповідачем форс-мажорні обставини не унеможливили реальне виконання договору. Безпідставним є також посилання відповідача на преюдиціальність рішень господарських судів Харківської області у справах № 922/6007/14, № 922/80/15, адже правова оцінка суду щодо наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності не характеризується преюдиціальністю, може мати місце така кваліфікація лише щодо встановлених обставин. При цьому також звертаємо увагу, що предмет спору у даній справі не є тотожним із вище вказаними, зокрема, йдеться про інші порушення, у інший період поставки електричної енергії. На противагу такому посиланню відповідача звертаємо увагу господарського суду на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.08.2015 у справі № 922/1344/15. Слід зазначити, у згаданій постанові апеляційний суд, аналізуючи наведені норми права та зміст сертифікату Торгово-промислової палати України, що представлений відповідачем також у даній справі, вказує на необхідність доведення відповідачем прямого причинного зв’язку між настанням обставин непереборної сили та неможливістю виконання зобов’язання відповідно до договору.

Відповідачем надані додаткові пояснення, за змістом яких відхилення заявленого обсягу електроенергії від фактичного в листопаді 2014 року було не з вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання", а внаслідок критичної ситуації щодо прогнозу обсягів постачання електроенергії.

По-перше, на непідконтрольній території залишилась більша частина промислових міст, таких як Луганськ, Стаханов, Алчевськ, Красний Луч, Краснодон та інші, значна кількість мешканців (споживачів), проживає в цих містах. У зв’язку з окупацією території Луганської області Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" не мало можливості контролювати обсяг споживаємої електроенергії. Таким чином, точно прогнозувати обсяги споживання електроенергії на окупованій території, де проводяться бойові дії, практично неможливо.

По-друге, у зв’язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської області та переміщенням співробітників товариства з окупованої території до нового місця розташування м. Старобільськ, склалася складна ситуація з кадровими працівниками.

По-третє, збільшення споживання електроенергії було обумовлено різким похолоданням у період з 22 листопада (у нічний час доби до -100 С). Надмірне похолодання відгукнулося різким збільшенням споживання електроенергії. На непрогнозованому збільшенні споживання електроенергії позначився ще й той фактор, що більша частина населених пунктів в зоні проведення військових дій залишилася без газового опалення. Крім того, постійні ведення бойових дій на лінії зіткнення у м. Щастя, смт. Станиця-Луганська та інших населених пунктах руйнують мережі як комунальних господарств так і газові мережі, що в свою чергу змушує мешканців цих населених пунктів опалювати свої будинки електроопаленням. Отже, відхилення заявленого обсягу від фактичного у листопаді 2014 року сталося внаслідок проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

Відхилення заявленого обсягу від фактичного в січні 2015 року обумовлено спочатку коригуванням обсягів електроенергії в сторону збільшення, оскільки збільшилась кількість споживачів за рахунок ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" та ТОВ "Краснодонвугілля", які раніше отримували електроенергію у ДП "Регіональні електричні мережі". З 01.01.2015 у останнього змінилась зона ліцензійної діяльності: ДП "Регіональні електричні мережі" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 перемістилось і здійснює свою діяльність на підконтрольній українській владі території. Однак за рішенням Протоколу виробничої наради (щодо зміни точок комерційного обліку, по яких визначається обсяг електроенергії, що закуповується ДП "Регіональні електричні мережі" та ТОВ "Луганське енергетичне об’єднання" у ДП "Енергоринок") від 27.01.2015 обсяги сальдо перетоків електричної енергії між ДП "Регіональні електричні мережі" та ТОВ "Луганське енергетичне об’єднання" вирішено було відобразити у фізичному балансі за січень 2015 року відповідно до схеми обліку, яка діяла до 31 грудня 2014 року, тобто ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" та ТОВ "Краснодонвугілля" залишилися на поставці у ДП "Регіональні електричні мережі". У результаті цього обсяг купівлі ТОВ "Луганське енергетичне об’єднання" у січні 2015 року склав 416 426 227 кВт*г. Отже обсяг купівлі ТОВ "Луганське енергетичне об’єднання" був зменшений і утворилася різниця між замовленим та фактичним обсягами купівлі у розмірі 47 573 773 кВт*г, яка склала 10,25%.

Відхилення заявленого обсягу від фактичного у квітні 2015 року обумовлено тим, що 24.04.2015 від ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" було отримано факсограму від 23.04.2015 № 01/04-1-11-4/4666. ДП "Енергоринок" також було направлено цю факсограму. Згідно з факсограмою для виконання наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 06.03.2015 Донбаській ЕС дано вказівку з 10 квітня 2015 року при виконанні розрахунків обсягів перетоків електричної енергії із суб’єктами Оптового ринку електроенергії України, що розташовані на території Донецької та Луганської областей, не враховувати обсяги надходження електричної енергії, які надійшли до ОЕС України по ряду перелічених ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" міждержавних лініях електропостачань. Враховуючи вищезазначене, обсяг сальдоперетоків між Донбаською ЕС та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" щодобово прийнято зменшувати на обсяг електроенергії, що фіксує прилад обліку по ВЛ 50кВ Победа-Шахти. Даний прилад фіксує надходження електричної енергії з Російської Федерації. В результаті виконання наказу, дані Реєстру АСКОЕ для передачі в ДП "Енергоринок" були скориговані Донбаською ЕС починаючи з 10.04.2015, і обсяги купівлі електроенергії ЕК були зменшені щодобово на 8-10 мільйонів кВт*г.

Третьою особою надані витребувані судом документи.

Справа слухалась колегією у складі суддів: Зюбанова Н.М. – головуючий, ОСОБА_2, ОСОБА_1 – члени колегії.

У зв’язку з відпусткою судді Зюбанової Н.М. здійснено повторний автоматичний розподіл судової справи. Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу від 29.01.2016 визначено наступний склад судової колегії: ОСОБА_1 – головуючий, ОСОБА_2, ОСОБА_3 – члени колегії.

Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 28.03.2007 між Державним підприємством "Енергоринок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" укладено договір № 3969/02.

          Згідно п. 2.1 договору Державне підприємство "Енергоринок" – позивач у справі, ДПЕ за договором, зобов’язався продавати, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" – відповідач у справі, ЕК за договором, зобов’язалось купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 4.1 договору ЕК надає до ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з Оптового ринку електричної енергії України (ОРЕ), а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії за нерегульованим тарифом на території ліцензованої діяльності ЕК. В повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обов’язково зазначається замовлений обсяг електроенергії (кВт. год.) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн.), а також розміри оплати по декадах або етапах (абзац 3 п. 4.1.1 договору).

У відповідності до п. 4.15 договору в разі необхідності ЕК може скоригувати встановлений обсяг купівлі електроенергії. Для здійснення коригування замовленого обсягу ЕК до 15 числа розрахункового місяця повторно надає до ДПЕ факсимільним зв’язком скориговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії за підписом керівника та головного бухгалтера відповідача і скріплене печаткою ЕК за такою ж формою, як повідомлення, що надається відповідно до п. 4.1.1 договору.

На виконання вищевказаних пунктів договору ЕК надіслала ДПЕ повідомлення від 03.11.2014 № 11 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в листопаді 2014 року, що становить 300 000 000 кВт.г.; скориговане повідомлення від 14.11.2014 № 11 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в листопаді 2014 року, що становить 325 000 000 кВт.г; повідомлення від 02.01.2015 № 1 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в січні 2015 року, що становить 400 000 000 кВт.г; скориговане повідомлення від 15.01.2015 № 1 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в січні 2015 року, що становить 464 000 000 кВт.г.; повідомлення від 31.03.2015 № 4 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в квітні 2015 року, що становить 315 000 000 кВт.г.; скориговане повідомлення від 15.04.2015 № 4 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в квітні 2015 року, що становить 325 000 000 кВт.г.

Пунктом 4.10 договору визначено, що ДПЕ надсилає ЕК поштою до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим, ОСОБА_4 купівлі-продажу електроенергії, підписаний зі свого боку у двох примірниках, а п. 4.11 договору визначено, що ЕК в триденний термін після отримання ОСОБА_4 купівлі-продажу зі свого боку підписує їх у двох примірниках та надсилає до ДПЕ один примірник поштою.

На виконання п. 4.11 договору відповідач надав позивачу ОСОБА_8 купівлі-продажу електроенергії за листопад 2014 року від 30.11.2014 в обсязі 347 244 460 кВт.г, за січень 2015 року від 31.01.2015 в обсязі 416 426 227 кВт.г., за квітень 2015 року від 30.04.2015 в обсязі 190 304 700 кВт.г.

Згідно п. 7.3.3 договору ЕК несе відповідальність за невідповідність місячного обсягу електричної енергії, що ЕК купила у ДПЕ, обсягу електричної енергії, який ЕК замовила.

Відповідно до п. 7.4.4 договору, в редакції згідно додаткової угоди від 23.01.2009 № 5289/01, ДПЕ має право в разі відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії ЕК за розрахунковий місяць від замовленого (відповідно до повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії згідно з п. 4.1.1 договору з врахуванням п. 4.15 договору) на величину, що перевищує 5,0%, нарахувати ЕК штраф у розмірі 1% від вартості різниці між фактичним та замовленим обсягом електричної енергії.

У зв’язку з відхиленням відповідачем фактичного обсягу купівлі електричної енергії ЕК за розрахунковий місяць від замовленого:

- у листопаді 2014 року на 6,84%, позивачем пред’явлено відповідачу претензію від 19.01.2015 № 03/32-703 (442/32) про сплату штрафу в розмірі 184 351 грн. 50 коп.;

- у січні 2015 року на 10,25%, позивачем пред’явлено відповідачу претензію від 16.03.2015 № 03/32-3351 (454/32) про сплату штрафу в розмірі 267 958 грн. 43 коп.;

- у квітні 2015 року на 41,44%, позивачем пред’явлено відповідачу претензію від 12.06.2015 № 03/32-6843 (469/32) про сплату штрафу в розмірі 1 916 526 грн. 12 коп.

Загальна сума нарахованих штрафних санкцій складає 2 368 836 грн. 05 коп. (позивачем заявлено до стягнення 2 368 835 грн. 05 коп.)

Зазначені претензії відповідачем задоволені не були, сума штрафу не сплачена.

Разом з тим, за пунктами 9.2 та 9.4 договору сторони звільняються від виконання зобов’язань за цим договором на термін дії форс-мажорних обставин і усунення їх наслідків; потерпіла сторона негайно дає повідомлення другій стороні про виникнення такої події, що оголошується форс-мажорною, і якомога швидше подає інформацію про вжиті заходи щодо усунення наслідків цієї події. У п. 9.3 договору визначено осіб (органи), які можуть підтвердити форс-мажорні обставини, у тому числі: Торгова-промислова палата України.

Відповідач отримав сертифікат Торгово-промислової палати України від 22.08.2014 № 2563/05-4 про форс-мажорні обставини і 03.09.2014 направив позивачу повідомлення про форс-мажорні обставини, внаслідок настання яких товариство не може виконувати належним чином свої зобов’язання за договором.

Втім, матеріали справи свідчать, що сторони не скористались домовленостями, викладеними в п. 9.2 договору, і продовжили виконувати взяті на себе зобов’язання.

Відповідач доводить, що виникнення форс-мажорних обставин з 14.04.2014 у зв’язку з проведенням на території Донецької і Луганської областей антитерористичної операції впливає на належне виконання взятих зобов’язань за договором.

В якості доказу на підтвердження своїх доводів відповідач надав сертифікат Торгово-промислової палати України від 22.08.2014 № 2563/05-4 про форс-мажорні обставини за договором від 28.03.2007 № 3969/02.

В сертифікаті відображено, що Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України". Прийняття вищевказаного Указу Президента зумовило проведення антитерористичної операції на сході України. За інформацією Служби безпеки України (лист від 13.06.2014 № 33/2117, 13.08.2014 № 33/3880) та Міністерства внутрішніх справ України (листи від 26.06.2014 № 12/3-2428) 07 квітня 2014 року згідно з вимогами чинного законодавства України (ст.ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом") прийнято рішення щодо проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях. Станом на 13 серпня поточного року антитерористична операція триває, рішення про її припинення не прийнято. У проведенні антитерористичної операції в установленому законом порядку задіяні сили (особовий склад, спеціалісти) і засоби (зброя, транспортні, спеціальні та інші матеріально-технічні засоби) суб’єктів боротьби з тероризмом та інших суб’єктів, відповідно до законів України. При цьому в ході проведення антитерористичної операції уповноваженими правоохоронними органами виявляються та розслідуються численні кримінальні правопорушення, які мають ознаки терористичних актів, диверсій, умисних вбивств, захоплень будівель і споруд, незаконного заволодіння транспортними засобами, незаконного позбавлення волі, захоплення, блокування і пошкодження об’єктів транспортної системи тощо. Зазначені правопорушення, вчинювані озброєними організованими злочинними та окремими фізичними особами, створюють загрозу життю і здоров’ю людей, збереженню їх майна, обмежують свободу пересування територією зазначених областей.

Торгово-промислова палата України визнала вищевказані події на території Луганської області обставинами форс-мажору, передбаченими умовами договору від 28.03.2007 № 3969/02, укладеного між сторонами у даній справі, і зазначила, що початок дії обставин форс-мажору – 14.04.2014, які продовжують діяти по теперішній час. Дату закінчення терміну дії обставин форс-мажору на момент видачі даного сертифіката встановити неможливо.

Судова колегія зазначає, що відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. За статтями 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Згідно з п.1 ст. 230, п. 4 ст. 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За ч. 4 ст. 219 ГК України сторони зобов’язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення від господарської відповідальності у випадку порушення зобов’язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Наведений припис встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов’язання, від відповідальності, а саме: випадок та непереборна сила. При цьому, доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання, саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Пункт 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України передбачає ознаки непереборної сили та визначає, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Тобто, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов’язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків. З наведеного вбачається, що для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання за ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, повинна довести: 1) наявність обставини непереборної сили; 2) її надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв’язок між цією обставиною і понесеними збитками.

02.09.2014 прийнято Закон України № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі – Закон № 1669), який набрав чинності 15.10.2014.

Згідно ст. 10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Цим же Законом доповнено Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні". В статті 14 цього Закону передбачено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Порядок видачі сертифіката передбачений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (далі – Регламент ТПП).

Сертифікат, на який посилається відповідач, виданий до набрання чинності Законом № 1669 на підставі Регламенту ТПП, затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3). Аналіз змісту розділу 6 "Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)", свідчить, що:

- підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов’язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв’язку між обставиною та неможливістю виконання зобов’язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо);

- форс-мажорні обставини засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов’язаннях/обов’язках, виконання яких настало або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин;

- заява на засвідчення форс-мажорних обставин подається за підписом керівника підприємства. В заяві вказуються наявність за договором, контрактом, угодою зобов’язань, передбачений ними термін, обсяги і умови їх виконання, форс-мажорні обставини, початок їх виникнення і термін дії, які, на думку зацікавленої сторони, унеможливили виконання цих зобов’язань, які саме зобов’язання за договором (контрактом) не можуть бути виконані внаслідок настання форс-мажорних обставин.

З урахуванням приписів Регламенту і змісту сертифіката суд вважає, що Торгово-промислова палата України встановила факт існування форс-мажорних обставин і причинно-наслідковий зв’язок між цими обставинами і невиконанням зобов’язань за договором на час видачі сертифіката. Тобто Торгово-промислова палата України встановила факт, який відбувся і унеможливив виконання зобов’язань за договором.

Аналогічні приписи містяться в розділі 6 "Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)" Регламенту ТПП, затвердженого рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5). Зокрема, в п. 6.2 також зазначається, що форс-мажорні обставини засвідчуються по кожному окремому договору чи іншим зобов’язанням, виконання яких настало, згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Позовні вимоги стосуються стягнення штрафних санкцій, що нараховані за період після видачі сертифіката Торгово-промисловою палатою України. Тобто обставини, які обумовили відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" за розрахунковий місяць від замовленого, за листопад 2014 року, січень, квітень 2015 року, Торгово-промисловою палатою України не розглядались і сертифікат не видавався.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Єдиним належним доказом настання обставин непереборної сили є сертифікат Торгово-промислової палати України. Позивач не надав на підтвердження своїх доводів щодо неможливого виконання своїх зобов’язань за листопад 2014 року, січень, квітень 2015 року сертифіката Торгово-промислової палати, а відтак відсутні підстави для звільнення його від відповідальності за невиконання зобов’язань за договором.

Наведені відповідачем доводи щодо причин відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" за розрахунковий місяць від замовленого, не були і не могли бути предметом дослідження Торгово-промисловою палатою України при видачі сертифіката від 22.08.2014.

Щодо посилань відповідача на преюдиціальність судових рішень у справах № 922/6007/14, № 922/80/15, то вони судовою колегією відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиціальність – обов’язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

У судових рішеннях у справах № 922/6007/14, № 922/80/15 за позовом Державного підприємства "Енергоринок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" про стягнення штрафних санкцій за договором від 28.03.2007 № 3969/02 суди дійшли висновку про вплив форс-мажорних обставин на виконання зобов’язань у період з липня по вересень 2014 року (справа № 922/6007/14) з травня по вересень 2014 року (справа № 922/80/15). Антитерористична операція, що проводиться на сході України, триває до теперішнього часу, проте її вплив на господарські зобов’язання носить різний характер в залежності від території її проведення та інших обставин. Незважаючи на те, що в пункті 9.2 договору від 28.03.2007 № 3969/02 сторони домовились, що настання форс-мажорних обставин звільняє сторони від виконання зобов’язань за договором, сторони не припиняли виконувати свої договірні зобов’язання. Проведення антитерористичної операції впливає на виконання зобов’язань обох сторін за угодою і викликає певні негативні наслідки на результати такої господарської діяльності.

Закон № 1669 (згідно преамбули) визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення. Законом № 1669 визначено різні наслідки для мінімізації негативних наслідків антитерористичної операції таких як введення мораторію на нарахування пені і штрафів за кредитними зобов’язаннями, звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном тощо, проте підтвердження обставин непереборної сили можливе лише на підставі сертифіката Торгово-промислової палати України.

Суд вправі згідно ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України зменшити розмір штрафних санкцій, однак відповідач не заявив таке клопотання і не надав належних і достатніх доказів на підтвердження своїх доводів щодо негативних наслідків антитерористичної операції.

За таких обставин доводи відповідача є необґрунтованими і відхиляються судом, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову, в сумі 35 532 грн. 53 коп. покладається на відповідача.

          У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги Державного підприємства "Енергоринок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" про стягнення 2 368 835 грн. 05 коп. задоволити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання", юридична адреса: м. Луганськ, кв. Гайового, 35а, фактична адреса: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Горького, 123, ідентифікаційний код 31443937 на користь Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, ідентифікаційний код 21515381 штрафні санкції в сумі 2 368 835 грн. 05 коп., судовий збір в сумі 35 532 грн. 53 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Повне рішення складено і підписано - 15.03.2016.

Головуючий суддя                                                                                О.В. Рябцева

Суддя                                                                                                    С.В. Масловський

Суддя                                                                                                    С.В. Смола