№ К-9620/06                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ 

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2007р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                        Брайка А. І.,

суддів                                                           Голубєвої Г. К.,

                                                           Карася О. В.,

                                                           Рибченка А. О.,

                                                           Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова

на рішення Господарського суду Львівської області від 24.02.2005р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2005р. у справі № 5/31-12/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Металсервіс”

до Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

позивача – не з’явились, про дату, час і місце касаційного розгляду позивач повідомлений належним чином,

відповідача – не з’явились, про дату, час і місце касаційного розгляду відповідач повідомлений належним чином,

встановив:

      Товариством з обмеженою відповідальністю “Металсервіс” подано позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова № 0008092320/0/04-23-4/13796147/24271 від 20.12.2004р. про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 27 982 грн. 50 коп.

      Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.02.2005р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2005р., у справі № 5/31-12/14 позов задоволено повністю.

      Судові рішення мотивовані тим, що: позивачем непорушені вимоги пп. пп. 7.2.3. п. 7.2., пп. пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4., пп. пп. 7.7.1., 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”; відповідно до ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заборгованість АТЗТ “Пластмасфурнітура”, як постачальника обладнання позивачу, по податку на додану вартість перед бюджетом була включена в третю чергу заборгованості; згідно ухвали Господарського суду Львівської області від 10.08.2004 року у справі №7/176-23/339 про визнання АТЗТ “Пластмасфурнітура” банкрутом, вимоги третьої черги у зв’язку з відсутністю, недостатністю майна рахуються погашеними.

      Відповідач, не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким залишити в силі податкове повідомлення-рішення № 0008092320/0/04-23-4/13796147/24271 від 20.12.2004р. посилаючись на порушення норм матеріального права.

      Позивачем заперечення на касаційну скаргу не надані.

      Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, в результаті проведеної з 26.07.2004р. по 15.12.2004р. тематичної документальної перевірки по питанню достовірності визначення позивачем податкового зобов’язання та податкового кредиту по податку на додану вартість за травень 2004р. Державною податковою інспекцією в Галицькому районі м. Львова виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та складено акт № 615/23-410/13796147/4321 від 15.12.2004р. про виключення суми 27 982 грн. 50 коп. з податкового кредиту, відображеного в податковій накладній за травень 2004р. на користь бюджету.

      На підставі зазначеного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2004р. № 0008092320/0/04-23-4/13796147/24271 про зменшення завищеної суми бюджетного відшкодування у картці особового рахунку позивача.

      Згідно укладеного договору  купівлі-продажу між позивачем (продавець) та АТЗТ “Пластмасфурнітура” (покупець) від14.05.2004р., продавцем виписано податкову накладну № 16 від 26.05.2004р., в якій зазначено обсяг продажу обладнання на загальну суму 167 895 грн., в т. ч. ПДВ – 27 982 грн. 50 коп.; обладнання передане АТЗТ “Пластмасфурнітура” покупцеві, що підтверджується накладною № 16; суму 27 982 грн. 50 коп. позивачем включено до податкового кредиту, що підтверджено книгою придбання (товарів, послуг) та відображено у податковій декларації з ПДВ за травень  місяць.

      Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги до боржника щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) задовольняються в третю чергу.

      Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.08.2004р. у справі № 7/176-23/339 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; ліквідовано юридичну особу – АТЗТ  “Пластмасфурнітура” та встановлено, зокрема, що вимоги третьої та наступних черг, в зв’язку з відсутністю, недостатністю майна, рахуються погашеними.

      Таким чином позивачем, як обґрунтовано зазначили суди першої та апеляційної інстанції, при включенні суми 27 982 грн. 50 коп. до податкового кредиту дотримано та не порушено вимог пп. пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що свідчить про прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з порушенням встановленого порядку, його невідповідність фактичним обставинам справи та порушенням прав позивача.

      За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, а вимоги відповідача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

      1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 24.02.2005р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2005р. у справі № 5/31-12/14 – без змін.

      2. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                                    (підпис)                                              Брайко А. І.

Судді                                                            (підпис)                                           Голубєва Г. К.

                                                                       (підпис)                                              Карась О. В.

(підпис)                                        Рибченко А. О.

(підпис)                                        Федоров М. О.

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного

суду України                                                                                                            Брайко А. І.