Справа № 136/522/15-ц Провадження № 22-ц/772/652/2016Головуючий в суді першої інстанції Стадник С. І.

Категорія 39Доповідач Береговий О. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого судді Берегового О. Ю.,

суддів Іванюка М. В., Копаничук С.Г.

за участі секретаря Топольської В.О.,

позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Липовецької районної державної адміністрації (органу опіки і піклування), Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області, про встановлення факту батьківства та визнання права на частку в спадщині за законом, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області, відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Липовецького районного управління юстиції Вінницької області, ОСОБА_9 про встановлення неправильності актового запису та внесення змін, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 15 січня 2016 року,

встановила:

ОСОБА_2 звернулася до суду в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про встановлення факту батьківства та визнання права на частку в спадщині за законом, який мотивували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року в неї народився син ОСОБА_6, біологічним батьком якого є ОСОБА_10, з яким вона підтримувала близькі відносини з 2001 року.

При реєстрації народження дитини запис про батька проводився за вказівкою матері, оскільки ОСОБА_10 перебував у зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою. Так як ІНФОРМАЦІЯ_4 року він помер, факт батьківства може бути встановлений лише за рішенням суду, у зв'язку з чим позивач просила суд встановити факт, що батьком ОСОБА_6 є ОСОБА_10.

Після смерті ОСОБА_10 відкрилася спадщина за законом, оскільки особистого розпорядження на випадок своєї смерті він не зробив. З заявами про прийняття спадщини звернулися дружина покійного - ОСОБА_7, його мати - ОСОБА_8 та ОСОБА_2, як законний представник малолітнього сина ОСОБА_6 Оскільки всі особи, які прийняли спадщину є спадкоємцями першої черги і їх частки відповідно до закону є рівними, ОСОБА_2 просила суд визнати за ОСОБА_6 право на 1/3 частки від усієї спадщини по закону, яка відкрилась після смерті ОСОБА_10.

ОСОБА_7 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про встановлення неправильності актового запису та внесення змін, який мотивувала тим, що оскільки шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 було припинено 27.01.2004 року, а ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року, тобто до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, то запис про батька ОСОБА_6 в актовому записі про народження від 01.04.2004 року № 23 було вчинено з порушенням приписів ст. 122 ч.2 СК України.

У зв'язку з цим просила суд встановити неправильність запису, а саме пунктів 11-17 щодо відомостей про батька в актовому записі про народження № 23 від 01.04.2004 року, який складено виконавчим комітетом Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області на громадянина ОСОБА_6 та внести виправлення і зміни до пунктів 11-17 актового запису про народження щодо відомостей про батька дитини у відповідності з вимогами ст. 122 ч. 2 СК України.

03.08.2015 року ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області позови об`єднанні в одне провадження для їх спільного розгляду.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 15 січня 2016 року позов ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Липовецької районної державної адміністрації (органу опіки і піклування), Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області про встановлення факту батьківства та визнання права на частку в спадщині за законом, задоволено повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_2, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області, відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Липовецького районного управління юстиції Вінницької області, ОСОБА_9 про встановлення неправильності актового запису та внесення змін, задоволено частково.

Встановлено неправильність запису пунктів 11-17 щодо відомостей про батька в актовому записі про народження № 23 від 01.04.2004 року, який складено виконавчим комітетом Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області на громадянина ОСОБА_6.

В іншій частині зустрічного позову ОСОБА_7 відмовлено.

Встановлено факт, що батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер в м. Вінниця ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Визнано за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на 1/3 частки від усієї спадщини по закону, яка відкрилася після смерті ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м. Вінниця.

Частково не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та неправильність, просила оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_7 про внесення змін до актового запису про народження дитини скасувати та в цих частинах ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_11, натомість позовні вимоги ОСОБА_7 задовольнити повністю.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, а також представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон­ним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропуіцення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідно­сини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосу­ванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судо­чинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослі­джені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясу­вання обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 23.11.1997 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_9, підтвердженням чого є відмітка в паспорті громадянина України, який виданий на ім'я ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 16 на звороті).

Вказаний шлюб на підставі рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 11.06.2002 року у справі № 2-64/02 було розірвано (т. 1, а.с. 20).

Як вбачається зі свідоцтва про розірвання шлюбу (справа № 2-14/07, а.с. 14), 27.01.2004 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 було припинено.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року народився ОСОБА_6, батьками якого в свідоцтві про народження записані ОСОБА_12 та ОСОБА_2.

Як слідує з актового запису про народження від 01.04.2004 року № 23 (т. 1, а.с. 192), відомості про батька ОСОБА_13 були внесені виконавчим комітетом Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області на підставі заяви матері від 01.04.2004 року, яка згідно листа відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Липовецького районного управління юстиції Вінницької області (т. 1, а.с. 191) знищена по закінченню строків її зберігання.

Згідно ч. 2 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Відповідно до ст. 7 Конвенції «Про права дитини» дитина, наскільки це можливо, повинна знати своїх батьків.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

На підтвердження обґрунтованості обставин про те, що позивачка та ОСОБА_10 проживали однією сім'єю ще до народження ОСОБА_6 та до смерті ОСОБА_10 і останній визнавав його своїм сином, виховував та утримував, вона посилалась на показання свідків, світлини, акт органу місцевого самоврядування, а також його особисті письмові пояснення.

Факт визнання батьківства ОСОБА_10, а також його проживання однією сім'єю з ОСОБА_2, спільне виховання і утримання ними дитини ОСОБА_6 підтверджені показами допитаної в якості свідка ОСОБА_14, дослідженими судом першої інстанції світлинами, актом Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області від 02.11.2015 року та письмовими поясненнями ОСОБА_10, дослідженими у справі № 2-14/07.

Вказані докази щодо факту батьківства узгоджуються із зазначенням у свідоцтві про народження позивача його по-батькові саме «ІНФОРМАЦІЯ_5», а також на думку колегії суддів доводять факт батьківства ОСОБА_10 щодо ОСОБА_6 та підтверджують вірний висновок суду першої інстанції у цій частині.

Доводи апеляційної скарги з приводу заперечень матері ОСОБА_10 ОСОБА_8 щодо факту батьківства, наданих у справі № 2-14/07 спростовуються її поясненнями, як відповідача, наданими у суді першої інстанції, згідно яких позов ОСОБА_2 вона визнала, підтвердивши факт того, що ОСОБА_10 є батьком ОСОБА_6

Разом з тим, судом вірно взято до уваги висновок експерта № 119/06-і дослідженого у справі № 2-14/07, яким спростовано результати спермограми від 16.01.1995 року, молекулярно-генетичним аналізом якого встановлено, що громадянин ОСОБА_10 є біологічним батьком дитини - ОСОБА_6, народженого громадянкою ОСОБА_2, з імовірністю 99,97%, що за даними K.Hummel відповідає формулюванню «батьківство практично доведене», та який сумнівів у колегії суддів не викликає. Спростувань цього висновку або інших висновків експертів, сторонами не надано, а тому доводи заявника про отримання матеріалів (зразків крові) експертною установою без додержання вимог законодавства є помилковими.

Будь-яких належних доказів, які б спростовували доводи позивача у цій частині відповідач не надав, не містять їх і матеріали справи.

Оскільки, як встановлено судом, запис про батька ОСОБА_6, який народився до спливу десяти місяців після припинення шлюбу у розумінні 44 Кодексу про шлюб і сім'ю України між ОСОБА_2 та ОСОБА_9, було здійснено з порушенням приписів ч. 2 ст. 122 СК України, вірним є його висновок про неправильність запису пунктів 11-17 щодо відомостей про батька в актовому записі про народження № 23 від 01.04.2014 року, який складено виконавчим комітетом Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області.

Натомість, враховуючи зазначені фактичні обставини, а саме те, що батьком ОСОБА_6 являється ОСОБА_10, що виключає можливість внесення змін до вказаного актового запису у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 122 СК України, колегія суддів вважає також вірним висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні частини зустрічних позовних вимог ОСОБА_7 щодо внесення змін та виправлень до актового запису.

Разом з тим, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правилами внесення змін до актів записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджені наказом міністерства юстиції України 12.01.2011 року № 96/5 передбачено позасудовий порядок внесення змін до актових записів цивільного стану, в тому числі і про народження дитини та порядок оскарження відмови у внесенні таких змін.

Доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції не впливають та їх не спростовують.

Також судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року в м. Вінниця ОСОБА_10 помер і після його смерті відкрилася спадщина за законом, оскільки особистого розпорядження на випадок своєї смерті він не зробив.

Матеріалами спадкової справи № 540/05 підтверджено, що після смерті ОСОБА_10 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_7 та мати ОСОБА_8, які є спадкоємцями першої черги.

Оскільки встановлено факт батьківства ОСОБА_10, в силу положень ч. 4 ст. 1268 ЦК України його син ОСОБА_13 вважається таким, що прийняв спадщину, а тому з урахуванням ст. 1261, ч. 1 ст. 1267 ЦК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання за ОСОБА_6 права на 1\3 частку спадщини за законом, яка відкрилась після смерті його батька.

Ураховуючи встановлені судом обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 15 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підпис/ /підпис/

З оригіналом вірно: О.Ю. Береговий