Справа № 379/1/16-к Головуючий у І інстанції Василенко О. М.

Провадження № 11-кп/780/353/16 Доповідач у 2 інстанції Свінціцька О. П.

Категорія 39 15.03.2016

УХВАЛА

Іменем України

15 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого-судді - Свінціцької О.П.

суддів- - Сливи Ю.М., Рудніченко О.М.

секретар - Олійник О.Л.

за участю прокурора - Ляшенка Р.О.

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015110290000474 за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Таращанського районного суду Київської області від 15 січня 2016 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця м. Києва, мешканця АДРЕСА_1, неодруженого, військовозобов'язаного, освіта професійно-технічна, не судимого

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину. На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладено обов»язки періодично з'являтись для реєстрації до кримінально - виконавчої інспекції, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу КВІ та повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Київського обласного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України витрати на проведення експертиз всього в розмірі 614 гривень 40 копійок.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з вироком суду, на початку листопада 2015 року обвинувачений ОСОБА_4 на території поля, розташованого неподалік садиби його баби ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_2, помітивши близько десяти дикорослих рослин коноплі, вирішив їх придбати для власного споживання, без мети збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання наркотичного засобу він зірвав листя виявлених ним рослин коноплі та приніс на горище приміщення сараю, розташованого на території вказаної вище садиби і залишив для висушування.

Через кілька днів, у листопаді 2015 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, коли рослини коноплі просохли, обвинувачений зірвав з них листя та верхівки і перетер їх частину, використовуючи металеве сито, що зберігав у ящику поруч з ними. Після цього він 21.11.2015 року, під час відпочинку в будинку належному ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, забрав з собою просохле листя, верхівки та стебла рослини коноплі, що знаходилося в паперових згортках та поліетиленових пакетах у картонному ящику на горищі сараю та металеве сито.

21.11.2015 року приблизно о 21 год., обвинуваченого ОСОБА_4 з вказаним ящиком помітив ОСОБА_6 та викликав працівників поліції Таращанського відділення поліції Рокитнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, які виявили та вилучили в ОСОБА_4 даний наркотичний засіб масою 23,13 г.

Згідно з висновком судово - хімічної експертизи №7-02/1515 від 07.12.2015р. вилучена в ОСОБА_4 речовина рослинного походження коричневого кольору, що відокремлена від фрагментів центральних стебел та речовина рослинного походження зелено - коричневого кольору є особливо - небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом. Загальна маса особливо - небезпечного наркотичного засобу - канабісу, в перерахунку на суху речовину становить 23,13г.

Канабіс, згідно Списку №1 осообливо - небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, у таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. №770 з наступними змінами, є особливо - небезпечним наркотичним засобом.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення просить змінити вирок Таращанського районного суду Київської області від 15 січня 2016 року у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а також у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Просить внести зміни в резолютивну частину вироку і вказати наступне: на підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки; стягнути із ОСОБА_4 на користь держави в особі Київського обласного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298, витрати за проведення судово - хімічних експертиз в сумі 614, 40 грн.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що судом при ухваленні вироку, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 75 КК України не було встановлено обвинуваченому іспитовий строк, а лише звільнено від відбування покарання, що в свою чергу є порушенням вимог закону.

Крім того, судом було стягнуто з ОСОБА_4 процесуальні витрати на проведення експертиз на користь Київського обласного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України, а не на користь держави, що, на думку апелянта, є порушенням вимог ч.2 ст.124 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу частково, а саме в частині стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат на користь держави, думку обвинуваченого, який вимоги апеляційної скарги підтримав, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду в межах апеляційної скарги.

Судовий розгляд даного кримінального провадження проводився в суді першої інстанції в порядку ч.3 ст.349 КПК України, а тому висновки суду щодо фактичних обставин справи, які не оспорювались і стосовно яких докази судом не досліджувались, апеляційним судом не перевіряються.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.309 КК України є правильною і учасниками судового провадження не оспорюється.

Відповідно до ст.118 КПК України, процесуальні витрати, крім іншого, складаються із витрат, пов'язаних із залученням спеціалістів та експертів.

Згідно з ч. 2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як убачається з вироку, суд першої інстанції в порушення вище вказаних вимог кримінального процесуального закону, стягнув з ОСОБА_4 витрати, пов'язанні із проведенням судово-хімічних експертиз на користь КОНДЕКЦ МВС України, а не на користь держави.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що вищевказані доводи апеляційної скарги прокурора є обґрунтованими, відтак вирок районного суду в цій частині підлягає зміні.

В той же час колегія суддів не може погодитися з посиланнями прокурора щодо того, що суд першої інстанції при застосуванні ст.75 КК України не встановив ОСОБА_4 іспитовий строк.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. При цьому суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку встановлюється судом від одного до трьох років.

Як вбачається з вироку, при вирішенні справи суд прийшов до правильного висновку щодо можливості звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України. При цьому суд в резолютивній частині зазначив про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у разі невчинення ним на протязі двох років нового злочину, а також поклав на ОСОБА_4 передбачені ст. 76 КК України обов'язки. Таким чином суд першої інстанції фактично визначив ОСОБА_4 іспитовий строк, виконавши усі вимоги ст. 75 КК України, лише формально не включивши до резолютивної частини вироку слова «іспитовий строк».

За таких умов колегія суддів вважає, що доводи прокурора щодо невстановлення судом першої інстанції при звільненні ОСОБА_4 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання іспитового строку є необґрунтованими. В той же час, з метою недопущення можливості формального двоякого трактування вироку, колегія суддів вважає необхідним його резолютивну частину змінити, включивши до неї посилання на слова «іспитовий строк».

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а вирок Таращанського районного суду Київської області від 15.01.2016 року щодо ОСОБА_4 зміні.

Керуючись ст.ст. 404 , 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

Вирок Таращанського районного суду Київської області від 15.01.2016 щодо ОСОБА_4 змінити.

Вважати ОСОБА_4 засудженим за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України вважати ОСОБА_4 звільненим від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, з покладенням на нього обов»язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з»являтись для реєстрації до КВІ.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати на проведення судово-хімічних експертиз № 7-02/1515 від 07.12.2015 року в розмірі 460,80 грн. (чотириста шістдесят гривень, 80 копійок) та № 7-02/1525 від 30.11.2015 року у розмірі 153,60 грн. (сто п'ятдесят три гривні, 60 копійок), а всього 614,40 грн. на користь держави.

В решті вирок суду залишити без змін.

На ухвалу суду безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченими, що тримаються під вартою - в той же строк з моменту отримання ними копії ухвали.

Судді:

_________________ _________________ ________________

Свінціцька О.П. Рудніченко О.М. Слива Ю.М.