ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    22 травня 2009 року                         справа № 2-а-1346/08

 

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду                у складі:

головуючого судді:	Баранник Н.П. (доповідач),
суддів:  при секретарі:	Мірошниченка М.В., Юхименка О.В.,  Галоян О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу	Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду  від 18.08.2008р.  у справі № 2-а-1346/08  (категорія статобліку 2.14 )
за  позовом	Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»
до   третя особа:    про	Криворізької митниці   Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція   визнання протиправними дій та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації,

 

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2008р. Відкрите акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» (далі по тексту позивач) звернулося до суду з позовом про визнання протиправними дій Криворізької митниці (далі по тексту відповідач) щодо відмови в здійсненні митного оформлення товару згідно вантажної митної декларації, визнання протиправною                      та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні                  та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, видану Криворізькою митницею, та зобов'язання Криворізької митниці здійснити митне оформлення вантажу, належного позивачу, на підставі поданої вантажної митної декларації з необхідними документами з відстроченням оплати податку на додану вартість шляхом видачі податкового векселя.

Під час судового розгляду справи позивачем  були змінені вимоги позову.

Остаточно позивач просив визнати протиправними дії відповідача  по відмові позивачу                в здійсненні митного оформлення товару згідно вантажної митної декларації № 19484, визнати протиправною та скасувати картку відмови  в прийнятті митної декларації, митного оформлення  пропуску товарів  і транспортних засобів  через митний кордон України №113020000/2008/000135 від 24.01.2008р, видану відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем п.11.5 ст.11 Закону України                  «Про податок на додану вартість», Постанови Кабінету Міністрів України № 1104                              від 01.10.1997р. «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів,                        що видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду                                  від 18.08.2008р. у справі  № 2-а-1346/08  в задоволені позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що за ст.63 Закону України                     «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який є спеціальним законом щодо застосування податкового векселю                        у відповідності до ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», у 2008 році надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання  за податками, зборами заборонено. Оскільки подання податкового векселю є відстрочкою оплати  податкового зобов'язання, то відповідачем було обґрунтовано видано картку відмови          в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Крім того, судом зазначено, що дії митного органу              по відмові в здійсненні митного оформлення товару виходять із компетенції суб'єкта владних повноважень, встановленої чинним законодавством.

Позивач, не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись в апеляційній скарзі на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду цим обставинам, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану постанову скасувати           та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, посилаючись на те,                що судом першої інстанції під час розгляду справи було повно та всебічно дослідженні                 усі обставини, які мають значення для вирішення справи, прийнято законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду у даній справі залишити без змін.

Позивач, відповідач та третя особа направили на адресу суду письмові клопотання          з проханням розглядати справу за відсутності їх представників.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.01.2008р. позивачем було подано до відповідача вантажну митну декларацію, довідковий № 19484, з пакетом документів, необхідних                          для проведення процедури митного оформлення вантажу. Сплату ПДВ при ввезенні товару було відстрочено шляхом видачі податкового векселя серії АА № 1001558 на суму                    ПДВ  187 125 грн. 79 коп..

В здійсненні митного оформлення вантажу відповідачем було відмовлено,                         про що видано картку відмови від прийняття митної декларації, митному оформленні                     та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України                                         № 113020000/2008/000135 від 24.01.2008р.

У якості підстави видачі картки відмови значиться порушення позивачем вимог               абз. 4 ч.2 ст.88 Митного кодексу України в частині ненадання відомостей, передбачених           абз.2 п.4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку           на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою КМУ від 01.10.1997р. № 1104.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності з пунктом 11.5 ст.11 Закону України                 «Про податок на додану вартість» з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.

Порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 «Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України», затвердженого постановою КМУ від 01.10.1997р. № 1104 визначено, що цим Порядком, розробленим відповідно до пункту 11.5 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлюються єдині правила випуску, обігу, обліку та погашення векселів, які випускаються (далі - видаються) платниками податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України на суму податкового зобов'язання. Дія цього Порядку поширюється на імпортовані товари, оформлення вантажної митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації) щодо яких проводиться з дня набрання чинності Законом незалежно від дати укладення договорів (контрактів), відповідно до яких здійснюється їх імпорт, та дати перетину державного кордону України.

Згідно з п.4 названого Порядку, податковий вексель може бути видано лише особою,             яка відповідає необхідним вимогам, у т.ч. є платником податку на додану вартість відповідно             до вимог статті 2 Закону, якщо раніше такий платник податку чи пов'язані з ним особи,                які є або були платниками податку на додану вартість, не здійснювали погашення податкових векселів  у спосіб, не передбачений пунктом 19 цього Порядку.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», платником такого податку є будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті (п.2.1).

Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку (п.2.2).

З матеріалів справи вбачається, що позивача зареєстровано як платника податку                  на додану вартість 24.07.1997р.. Як платник ПДВ, позивач відповідає всім вищезазначеним вимогам.

Згідно з п.11.4 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону.                    Це правило не поширюється на міжнародний договір (угоду), згода на обов'язковість якого (якої) надана Верховною Радою України.

Пунктом 4 «Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України» фактично доповнено перелік та встановлено додаткові вимоги до осіб, якими може бути видано податковий вексель, що не припустимо відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість».  Законом України «Про податок на додану вартість» або будь-яким іншим законом         з питань оподаткування не встановлено обов'язок платника податку надавати інформацію щодо пов'язаного кола осіб, які є або були платниками податку на додану вартість.

Керуючись вищевикладеним, колегія суддів доходить до  висновку щодо необхідності визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України                         № 113020000/2008/000135 від 24.01.2008р., видану відповідачем.

Суд першої інстанції безпідставно послався на ст.63 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», оскільки спірна картка відмови не містила у якості підстави             для її видачі вказану норму.

За змістом п.3 Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12.12.2005р. №1227, у Картці повинні бути в стислому вигляді зазначені причини відмови з посиланням               на норми законодавства України, а також вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску            цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення,                           дії  чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів доходить до висновку, що відповідачем було безпідставно видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з підстав саме порушення позивачем вимог абз. 4 ч. 2 ст. 88 Митного кодексу України в частині ненадання відомостей, передбачених  абз.2 п.4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України

Відповідачем, всупереч вимогам ст.71 КАС України, не були доведені ті обставини,               на яких ґрунтуються його заперечення проти позову - в частині видачі картки відмови.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку                про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови.

Щодо відмови у задоволенні  позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по відмові в здійсненні митного оформлення товару, колегія суддів зазначає,               що дії митного органу по відмові в здійсненні митного оформлення товару виходять                         із компетенції суб'єкта владних повноважень, встановленої чинним законодавством,                        та полягають у здійсненні оформлення картки відмови.

Тобто, позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача по відмові                        в здійсненні митного оформлення товару згідно вантажної митної декларації № 19484                     від 24.01.2008р. не підлягає задоволенню, оскільки такі дії і полягають в оформленні картки відмови, що також оскаржується позивачем.

Таким чином, внаслідок неповного з'ясування судом першої інстанції обставин,                   що мають значення для справи, та неправильного застосування норм матеріального права, вбачаються підстави для скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

З огляду на зазначене та, враховуючи встановлені фактичні дані,  норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем позовні вимоги, і враховуючи обставини,         які були встановлені під час розгляду даної справи, колегія вважає їх такими,                           що підлягають частковому задоволенню, а саме в частині визнання протиправною                    та скасування зазначеної вище кратки відмови, в іншій частині позову необхідно відмовити.

Керуючись  ч.3 ст. 160, п. 3 ч.1 ст. 198, п.1,4 ч.1 ст. 202, ст.ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

 

 

 

 

 

 

 

ПОСТАНОВИЛА:

 

    Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» задовольнити частково.

   

    Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду                                  від 18.08.2008р. у справі  № 2-а-1346/08 скасувати .

 

          Позов Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» задовольнити частково .

 

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України                         № 113020000/2008/000135 від 24.01.2008р., видану Криворізькою митницею.

 

В іншій частині позовних вимог відмовити .

 

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту  проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня виготовлення її в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

В повному обсязі постанова виготовлена 17.07.2009р..

 

 

 

 

Головуючий суддя:                             Н.П. Баранник

 

Судді:                                     М.В. Мірошниченко   

                                   

О.В. Юхименко