Справа № 2-3027/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 червня 2009 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Литвиненко В.М.
при секретарі Гармаш Ю.В.
з участю представника позивача Сорокіна В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» в особі Павлоградського району електричних мереж про захист прав споживача,
В С Т А Н О В И В:
27 квітня 2009 року Чауров В.В. звернувся з позовом до відповідача про захист прав споживача, посилаючись на те, що 30 січня 2008 року працівниками РЕМ був складений акт НОМЕР_1 про порушення пункту 48 Правил користування електричною енергією для населення в будинку АДРЕСА_1 що належить йому. В акті було зазначено, що він допустив безоблікове користування електроенергією – заземлення нульового проводу, фаза на 3-й клеммі. На підставі цього йому зробили припис – встановити лічильник на фасаді будинку самонесущим проводом. Він не згодний з цим порушенням, оскільки факт розкрадання електричної енергії не був встановлений, в його будинку встановлено лічильник, пломби на лічильнику не пошкоджені. Самовільно до електромережі він не підключався. Діями відповідача йому завдана моральна шкода, оскільки його вважають викрадачем електроенергії. Тому він просить визнати акт НОМЕР_1 недійсним, стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 5000 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, представник відповідача позов не визнав.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Чауров В.В. є споживачем електроенергії, яку постачає ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго».
Правовідносини між сторонами регулюються нормами ст.714 ЦК України, ст.24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562.
30 січня 2008 року працівниками Павлоградського РЕМ при перевірці дотримання вимог діючих Правил користування електричною енергією для населення в будинку АДРЕСА_1 було виявлено порушення п.48 цих Правил – безоблікове користування електроенергією, заземлення нульового проводу, фаза в тертій клеммі, і був складений акт НОМЕР_1 (а.с.3).
За даним актом здійснено нарахування суми збитків у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562.
Із зазначених позивачем предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору є правомірність складання акту про порушення Правил користування електричною енергією працівниками ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго».
Стаття 16 Цивільного Кодексу України містить перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а лише конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Акт про порушення правил користування електроенергією складений працівниками ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго», які діяли як посадові особи і на підставі відповідних положень вказаних вище правил.
Оскарження дій лише щодо факту складання акта, як і самого акта, який не встановлює для позивача будь-яких обов'язків крім рекомендації сплатити нараховані збитки, не передбачено діючим законодавством як способ захисту прав.
Зазначений акт може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б осопрювались дії, рішення, які є обов'язковими для виконання, зокрема при визнанні дій відповідача щодо відключення електропостачання неправомірними та відшкодування шкоди, або при заявленому позові про стягнення матеріальних збитків від самовільного підключення до електромережі, при вирішенні яких суд зобов'язаний буде дати оцінку вказаному акту.
Але таких позовних вимог сторони не заявили, тому позов задоволенню не підлягає.
При подачі позовної заяви позивачем були сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн 50 коп (а.с.1).
Але на день подачі позовної заяви набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року № 361 «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ».
Згідно названої постанови у справах немайнового характеру розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення становить 37 грн 50 коп.
Тому недоплачена сума витрат з інформаційно-технічного забезпечення підлягає стягненню з позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 60, 131 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» в особі Павлоградського району електричних мереж про захист прав споживача.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн (тридцять грн) на користь державного бюджету м.Павлограда (р/р 31217259700032 код одержувача 24237540 банк «ГУДКУ» в Дніпропетровській області МФО банку 805012).
Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана в Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: В.М. Литвиненко