Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.09.2015 Справа №607/5948/14-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л.,

з участю секретаря судового засідання Грабської Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 16176.38 гривень завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ( далі ДТП).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.09.2010 року в м.Тернополі по проспекту С.Бандери трапилася ДТП з вини водія ОСОБА_3, який виконуючи свої трудові обов»язки керував автобусом марки «Богдан А 09202» д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 Внаслідок ДТП позивачу заподіяно черепно – мозкову травму та інші тяжкі тілесні ушкодження та заподіяно значної матеріальної шкоди, яка виразилася у придбанні ліків, товарів необхідних для лікування отриманої травми внаслідок ДТП і складає згідно долучених товарних чеків 16176.38 гривень. Зважаючи на те, що між відповідачем ПАТ «Страхова група «ТАС» та власником транспортного засобу ОСОБА_4 укладено поліс обов»язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строк дії якого станом на момент ДТП не закінчився та як вбачається із вказаного полісу страховик, яким є ПАТ «Страхова група «ТАС» забезпечує відшкодування шкоди, завданої майну третіх осіб під час ДТП, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу та внаслідок цієї пригоди настає цивільно правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просить стягнути із відповідача 16176.38 гривень завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди та 9430.83 грн. інфляційних донарахувань за період з 03.01.2014 року по червень 2015 року.

Представник позивача уточненні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві та просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов визнав частково, подав заперечення на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що витрати понесенні потерпілим у зв»язку із лікуванням повинні бути обґрунтовані та документально підтвердженні, а саме кожна витрата повинна підтверджуватися чеками та згідно з витягу з історії хвороби за період лікування в медичному закладі, засвідченим належним чином медичним закладом, в якому повинно зазначатися про призначення даних лікарських препаратів позивачу. Згідно наданих позивачем документів, обґрунтованими та документально підтвердженими витратами на лікування згідно розрахунку витрат на лікування є витрати в розмірі 11099.63 грн. ОСОБА_5 частково відшкодовано позивачу витрати на лікування в сумі 4500 грн., тому розмір страхового відшкодування повинен бути зменшеним на суму такого добровільного відшкодування і складатиме 6599.63 грн. Проте, зважаючи на те, що позивачу тілесні ушкодження внаслідок ДТП були заподіяні під час переходу дороги на заборонений сигнал світлофора, тому вона є такою, що також порушила правила дорожнього руху, що призвело до даної ДТП і тому відповідно до чинного законодавства вона має право на відшкодування лише половини від суми 6599.63 грн., а саме 3299.81 грн. Крім того, позивач просить стягнути інфляційні витрати в розмірі 9430 грн. При укладенні договору обов»язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного у формі Полісу, АТ «СГ «ТАС» взяло договірне зобов»язання перед страхувальником лише здійснити виплату страхового відшкодування потерпілим в разі настання страхового випадку. Тому відповідач не має грошового зобов»язання перед позивачем, а лише виконує свої обов»язки перед страхувальником, відповідно до умов договору обов»язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного у формі полісу, окрім того дані штрафні санкції розраховані з помилковим визначенням розміру страхового відшкодування. Тому, зважаючи на відсутність факту порушення строків виплати страхового відшкодування з боку відповідача, вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення 9430.83 грн. інфляційних втрат.

Дослідивши та оцінивши зібрані докази по справі суд встановив наступні обставини справи.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.10.2011 року вбачається, що ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.286 КК України, на підставі п.»є» ст.1 Закону України «Про амністію в 2011 році» №3680 від липня 2011 рокую. Кримінальну справі стосовно ОСОБА_3 про обвинувачення за ч.2 ст.286 КК України закрито.

Як вбачається із зазначеної постанови від 28.10.2011 року, 02.09.2010 року близько 12 год. 20 хв. ОСОБА_3 керуючи технічно справним автобусом марки «Богдан А 09202» д.н.з. НОМЕР_1 у м.Тернополі їхав проспектом ОСОБА_6 від центру міста в напрямку до Збаразького кільця. На дорозі, яка має : дві смуги для руху в кожному напрямку ОСОБА_3 в порушення вимог п.11.5. Правил дорожнього руху їхав лівою смугою. Наближаючись до перехрестя пр.С.Бандери з вулицями Шрпена і Татарська за яким розташований регульований пішохідний перехід ОСОБА_3 в порушення п. 2.3(6) Правил дорожнього руху був неуважним та не стежив за дорожньою обстановкою щоб в разі її зміни своєчасно відреагувати. Він не виконав вимоги n.1.5. ч. І, 17 Правил дорожнього руху. В цей час з правого тротуару на проїзну частину дороги вийшла пішохід ОСОБА_1, яка переходила дорогу спокійною ходьбою справа на ліво відносно руху автобуса на заборонений червоний сигнал світлофора. Маючи об'єктивну можливість своєчасно виявити пішохода похилого віку, яка не дивлячись в сторону руху автобусу вийшла на пішохідний перехід та наближається до смуги руху автобуса ОСОБА_3, відповідно до п. 12.3. Правил дорожнього руху своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості руху автобуса, але до його повної зупинки та здійснив наїзд на ОСОБА_1 передньою правою частиною керованого транспортного засобу. Оскільки, ОСОБА_3 своєчасно не вжив заходів до зупинки автобуса, а різко застосував екстрене гальмування, безпосередньо, перед пішохідним переходом.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_1 отримала наступні тілесні ушкодження : черепно - мозкову травму у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепа, забою головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Цивільно-правова відповідальність страхувальника транспортного засобу марки «Богдан А 09202» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ 3495859, Страховиком по якому є ПАТ «Страхова група «ТАС» (далі -Страховик). Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну здоров'ю — 25 000 грн., за шкоду, заподіяну майну 50 000 грн. Термін дії полісу з 02.03.2010 року по березень 2011 року.

17.05.2013 року ОСОБА_7 звернулася до ПАТ «Страхова група «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування - 14247.23 грн. спричиненої матеріальної шкоди та 2500 грн. моральної шкоди.

Із розписки долученої до матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що винний у ДТП ОСОБА_3 відшкодував позивачу 4500 гривень витрат на її лікування.

Як вбачається із товарних чеків вартість витрачених коштів на лікування ОСОБА_1 наслідок ДТП, що трапилася 02.09.2010 року. з вини відповідача ОСОБА_3 складає 11099.63 гривень. Крім того, для догляду за позивачем ОСОБА_1 придбавалися підгузники на суму 4830 гривень, що стверджується товарними чеками наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Аналізуючи наведене, суд приходить до переконання про те, що доказами по справі стверджується факт заподіяння шкоди здоров»ю позивача саме з вини відповідача ОСОБА_3 внаслідок ДТП, яке сталося 02.09.2010 року.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо – транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно – правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв»язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов»язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров»я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Пунктом 22.1 ст.22 Закону «Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до ліміту відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров”ю, майну третьої особи.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із роз»яснень п.21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 № 4 вбачається, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК).

Отже, оскільки зобов’язання страховика у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов’язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов’язання і виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника за порушення виконання зобов’язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу є наслідком невиконання грошового зобов’язання.

Тому, зважаючи на вище викладене, суд приходить до переконання, що твердження відповідача з приводу того, що ПАТ «Страхова група «ТАС» не має грошового зобов»язання перед позивачем, а лише виконує свої обов»язки перед страхувальником, відповідно до умов договору обов»язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного у формі полісу, є таким, що не заслуговує на увагу та спростовується вище наведеними висновками.

Тому, розглянувши позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 9430.83 грн. інфляційних втрат за період з січня 2014 року по червень 2015 рік, перевіривши методику та періоди нарахування цієї суми, зважаючи на загальну суму стягнення – 15929.63 грн., суд вважає, що інфляційні втрати в сумі 9430.83 грн. є підставними та підлягають до задоволення у зазначеній сумі.

Отже, судом встановлено, що потерпілій ОСОБА_1 внаслідок ДТП за участі застрахованого ПАТ «Страхова група «ТАС» транспортного засобу марки «Богдан А 09202» д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, заподіянні тяжкі тілесні ушкодження в результаті яких останній заподіяно шкоду здоров»ю, внаслідок чого вона перебувала на лікуванні та для неї придбавалися ліки та засоби для догляду на загальну суму 15929.63 грн., з яких 11099.63 грн. – на придбання ліків, 4830 грн. – на придбання засобів для догляду, тому суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити, стягнувши із ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь позивача ОСОБА_1 витрати на її лікування в сумі 15929.63 гривень та 9430.83 гривень інфляційних донарахувань, а також в дохід держави 253.60 грн. судового збору .

Крім того, твердження ПАТ «Страхова група «ТАС» про відсутність документально підтверджених витрат понесених потерпілою у зв»язку із лікуванням є таким, що не відповідає дійсності та спростовується доданими до матеріалів справи товарними чеками, якими визначається вартість витрачених коштів на її лікування наслідок ДТП, що трапилася 02.09.2010 року. Крім того, посилання відповідача на те, що наданні водієм транспортного засобу ОСОБА_3, за участі якого трапилася ДТП, 4500 грн. на лікування потерпілої не повинні повторно відшкодовуватися страховою компанією, є помилковим, оскільки зазначенні кошти не можуть входити до складу страхового відшкодування та визнаються судом як добровільний внесок ОСОБА_3 в рахунок лікування потерпілої ОСОБА_1

Твердження відповідача про порушення ОСОБА_8 правил дорожнього руху, що призвело до даної ДТП суд вважає голослівним та таким, що не підтверджується жодними доказами, оскільки щодо неї не складався протокол про адміністративне правопорушення та не виносилася постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності та як наслідок не встановлювалися обставини з питань, чи мала місце дія позивача, яка призвела до порушення Правил дорожнього руху внаслідок чого трапилася ДТП та чи вчинена вона позивачем. Посилання відповідача на постанову про закриття кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 в якій йде мова про порушення ОСОБА_8 правил дорожнього руху, що призвело до ДТП суд до уваги не бере, так-як дані обставини не входять до складу обставин, які не потребують, відповідно до ст.61 ЦПК України, доказування, в той час як згідно до положень ч.3 ст.61 ЦПК України для суду є обов»язковими вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення з питання чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою, які відповідачем відносно позивача суду не наданні.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, ч.3 ст.61, 212, 215, 223, 232 Цивільного кодексу України, п.1 ч.2 ст. 23, ч.1 ст.1166, ч.2 ст.1187, ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України, ст.6, ч.1 ст.24, 22.1 ст.22, ч.1 ст.26-1, Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062 м.Київ проспект Перемоги, 65; код ЄДРПОУ 30115243) на користь ОСОБА_1 (м.Тернопіль вул.Шопена, 8/11) – 15929.63 гривень витрачених на лікування після дорожньо – транспортної пригоди.

Стягнути із ОСОБА_2 акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062 м.Київ проспект Перемоги, 65; код ЄДРПОУ 30115243) в користь ОСОБА_1 (м.Тернопіль вул.Шопена, 8/11) – 9430.83 гривень інфляційних втрат.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062 м.Київ проспект Перемоги, 65; код ЄДРПОУ 30115243) в користь ОСОБА_1 (м.Тернопіль вул.Тарнавського, 1/72) – 253.60 гривень судового збору.

Копію рішення надіслати особам, які брали участь у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий - суддя Дзюбич В.Л.