ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - судді Сіроша М.В,
суддів: Гордійчук М.П., Фадєєвої Н.М., Харченка В.В., Чалого С.Я.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Ковпаківського районного суду міста Суми від 24 жовтня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 01 грудня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1про визнання дій Ковпаківського районного відділу Сумського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Сумській області неправомірними,
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Ковпаківського районного суду міста Суми від 24.10.2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 01.12.2005 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення, як такі, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 березня 2006 року відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 грудня 2006 року визнано за можливе попереднє провадження у справі.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалі справи вбачається, що ОСОБА_1 в період з 02.07.1986 року по 14.12.2004 року проходив службу в органах внутрішніх справ. В період з 02.04 2001 року по 14.12.2004 року працював у Ковпаківському ВМ СМВ УМВС України в Сумській області на посаді дільничного інспектора.
Колегія суддів погоджуються із висновками судів першої та апеляційної інстанції про безпідставність доводів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Виплата компенсації за продовольчі пайки та одержання речового майна або компенсації замість нього, про які йдеться в ч. 2 ст. Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка була передбачена Указами Президента України від 21.08.1993 року № 352/93 і від 15.12.1993 року № 593/93, призупинена Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» з 11.03.2000 року.
Забезпечення працівниками міліції форменим одягом встановленого зразка передбачена ст. 16 Закону України «Про міліцію». Грошова компенсація за формений одяг зазначеним законом не передбачена.
Указом Президента України № 926 від 04.10.1996 року передбачена виплата особам рядового складу органів внутрішніх справ матеріальної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на рік. Оскільки, зазначена виплата не є обов′язковою, суди вірно дійшли висновку про необгрунотваність визнання дій відповідача протиправними і в цій частині позовних вимог.
Відповідно до п. 3 Указу Президента України № 926 від 04.10.1996 року керівникам органів внутрішніх справ надано право в межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів встановлювати надбавки за особливі умови служби професійні ризики та виконання особливо важливих завдань - до 50 відсотків окладів. Судами встановлено, що зазначена надбавка позивачеві в період служби не встановлювалась.
Щодо відмови у задоволенні решти позовних вимог, судами вірно доведено про необґрунтованість заявлених вимог позивача і відсутність поважності причин пропуску строку звернення до суду.
З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанції є правильними, тому підстави для скасування чи зміни судових рішень відсутні.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що судові рішення постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 220-1 ,224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Ковпаківського районного суду міста Суми від 24 жовтня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 01 грудня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Головуючий М.В. Сірош