Справа №289/386/16-ц

Номер провадження2/289/380/16

Рядок статистичного звіту : 3

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2016 року м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., приймаючи рішення про відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до СТОВ «Кочерів» про визнання права власності на майно, -

ВСТАНОВИВ :

10.03.2016 року позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання за нею права власності на майно, що належало КСГ «Промінь», правонаступником якого був СТОВ «Кочерів», яке постановою господарського суду Житомирської області від 02.03.2012 року визнано банкрутом і відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру.

У відповідності до статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо : захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин. Крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно п 3. Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

В п. 15 зазначено, що поняття банкрутства, порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом, порядок та умови застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредитора визначаються Законом України від 14.05.1992 року  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За цим  Законом  банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури (стаття 1 вказаного Закону).

У зв'язку з наведеним вимоги про поновлення строку звернення до боржника щодо його грошових зобов'язань, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, та про зобов'язання включити до переліку кредиторів не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Пунктами 2 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», визначено, що з огляду на приписи ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Згідно п.4 вказаної постанови Пленуму ВГСУ №10 до компетенції господарських судів віднесено розгляд усіх справ про банкрутство, а також справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, за певними винятками (п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК). Зазначені справи відповідно до частини другої статті 41 ГПК розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законами України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та "Про банки і банківську діяльність".

П.7 ч.1 ст. 12 ГПК України передбачає, що справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до ч.2 ст.1 ГПК України у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, враховуючи заявлені в позові обставини та зазначені вище норми права суд прийшов до висновку, що справа підвідомча господарському суду.

Пунктом 1 частини 2 статті 122 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає в судах у порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 частини 2 статті 122 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до СТОВ «Кочерів» про визнання права власності на майно.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.С.Сіренко