Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

24 червня 2010 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Житомирської області у складі:

головуючого - судді Широкової Л.В.,

суддів Франовської К.С., Худякова А.М.,

при секретарі

судового засідання ОСОБА_1,

з участю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 25 лютого 2010 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -

встановила:

У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на неправильне нарахування та виплату відповідачем йому доплати до заробітної плати.

Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 25 лютого 2010 року позов задоволено частково. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира протиправними та стягнуто з відповідача на користь позивача 52527грн. 03коп. доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 02 вересня 1996 року по 31 жовтня 2009 року.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами”, який набрав чинності з 10 березня 2010 року, апеляційним судом здійснюється розгляд вказаної категорії справ у порядку цивільного судочинства.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується копією посвідчення (а.с.1), та з вересня 1996 року по даний час працює в смт. Лугини Житомирської області, яке віднесено до зони радіоактивного забруднення та гарантованого добровільного відселення.

Згідно ч.1. ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до заробітної плати, яка становить у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.

Всупереч вимогам Закону, за період з 02 вересня 1996 року по 31 жовтня 2009 року ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась щомісячно доплата до заробітної плати частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, чим порушено права позивача.

Суд при стягненні коштів правильно виходив з розмірів мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаному періоді, навівши у постанові відповідні розрахунки.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених в рішенні. Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира відхилити.

Постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 25 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді:

Справа 22 ц - 2264/10 Головуючий у суді 1 інст. ОСОБА_3

Категорія 57 Суддя-доповідач ОСОБА_4