У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
|
Справа № 11-544 2009 року Категорія ст.122 ч.1 КК України - С.Т. |
Головуючий у 1-й інстанції Сьоря С.І. Доповідач: Ландар О.В. |
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого Куліша В.М.
Суддів Ландар О.В., Довгаль С.А.
з участю прокурора Гриня Н.Г.
захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні 15 липня 2009 року в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Крюківського районного суду м. Кременчука від 14 квітня 2009 року ,-
В с т а н о в и л а :
Цим вироком
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, освіта середня-спеціальна, не одружений, працюючий слюсарем-ремонтником в ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», уродженець та мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий ,-
засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 рік 3 місяці обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2:
- на користь потерпілого ОСОБА_3 229 грн. 57 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 4000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
- на користь Кременчуцького міського фінансового відділу 285 грн. 91 коп. витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.
21 вересня 2008 року, близько 3 год. на зупинці громадського транспорту «Розвилка» по вул. Республіканській в м. Кременчуці між ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, яка переросла в бійку, в ході якої останній наніс ОСОБА_2 два удари кулаком в область обличчя, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під оболонку лівого очного яблука та кожної рани на нижній губі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не потягли тривалого розладу здоров'я.
У відповідь ОСОБА_2 наніс потерпілому два удари кулаком в область обличчя від яких той упав, а коли піднявся - ще два удари кулаком по обличчю умисно спричинивши потерпілому Сімукову Я.С. тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому суглобного відростку нижньої щелепи зправа, закритого перелому кісток спинки носу, крововиливу на обличчі, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що потягли тривалий розлад здоров'я.
В апеляції захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 не оспорюючи факт побиття потерпілого вважає, що судом невірно кваліфіковані дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КК України. Вказує що його підзахисний захищався від неправомірних дій потерпілого ОСОБА_3, а тому наніс тілесні ушкодження з необережності, перевищивши межі необхідної оборони, у зв'язку з чим ставить питання про перекваліфікацію дій ОСОБА_2 на ст. 128 КК України.
Також вважає, що судом безпідставно на користь потерпілого стягнуто моральну шкоду, просить вирок в цій частині скасувати.
Інші учасники процесу вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на підтримку поданої апеляції, прокурора Гриня Н.Г. про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів апеляційного суду не знаходить підстав до її задоволення з наступних підстав.
Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений, доведена матеріалами справи, докази з якої перевірялися судом першої інстанції та приведені ним у вироку.
Доводи захисника засудженого ОСОБА_2 про те, що той наніс потерпілому тілесні ушкодження з необережності, перевищивши меж необхідної оборони є неспроможними.
Відповідно до ч.3 ст.36 КК України перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, між потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виникла сварка з приводу неповернення йому засудженим грошових коштів. На цьому грунті виникла сварка, яка в подальшому переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_3 наніс ОСОБА_2 два удари в обличчя, а той у відповідь, також наніс потерпілому два удари в обличчя від яких він упав.
Після того як потерпілий піднявся і не вчиняв ніяких дій на продовження бійки, тобто не становив загрози для засудженого, ОСОБА_2, будучи фізично більш розвинений, що встановлено судом та не оспорюється у апеляції, наніс йому ще два удари кулаком в обличчя. При цьому ці удари були нанесені зі значною силою, про що свідчить характер тілесних ушкоджень та наслідки, які настали для здоров'я потерпілого - перелом щелепи та кісток носа.
Зазначене свідчить про направленість умислу ОСОБА_2 саме на умисне спричинення потерпілому умисних тілесних ушкоджень.
За таких обставин місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у спричиненні потерпілому умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, який вірно кваліфікував його дії за ч.1 ст. 122 КК України.
При вирішенні питання про міру покарання засудженому, місцевий суд, виходячи із вимог ст.65 КК України, урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та конкретні обставини справи і призначив йому справедливе покарання, необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.
Виходячи із розміру заподіяної потерпілому матеріальної шкоди, пов'язаної з лікуванням та моральної шкоди, районним судом було правильно вирішено і заявлені цивільні позови потерпілого та прокурора, з наведенням відповідних мотивів та посиланням на норми права.
При цьому, визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню було враховано, характер, обставини вчиненого злочину та негативні наслідки, які сталися в житті потерпілого у зв'язку з заподіянням йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а тому апеляція в цій частині також не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок вирок Крюківського районного суду м. Кременчука від 14 квітня 2009 року стосовно ОСОБА_2 - без змін.
СУДДІ:
КЛІШ В.М. ЛАНДАР О.В. ДОВГАЛЬ С.А.