Провадження № 2/2020/355/2012 Справа № 2-2657/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2012 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Боговського Д.Є.

при секретарі – Бєловій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – ХГРУ КБ «Приватбанк», про визнання права власності, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа – ХГРУ КБ «Приватбанк» про виселення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на Ѕ частини квартири № 376 по пр. 50-річча СРСР,12 в м. Харкові.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що з 2004 року він мешкав разом із відповідачкою – ОСОБА_2 однією сім’єю, мають спільну дитину. В кінці 2005 року вони вирішили придбати на кредитні кошти квартиру. Кредит у ХГРУ КБ «Приватбанк» оформили на ім’я ОСОБА_2, договір купівлі-продажу квартири № 376 по пр.. 50-річча СРСР,12 в м. Харкові також оформлено на ім’я ОСОБА_2, за цією адресою вони мешкали до кінця травня 2008 року. В травні 2008 року ОСОБА_2 разом із сином переїхала до своїх батьків, оскільки їм був потрібен постійний догляд, свої речі та документи вона забрала із собою. На теперішній час ОСОБА_2 вимагає звільнити спірну квартиру. Позивач вважає, що на час придбання спірної квартири він перебував у незареєстрованому шлюбі із відповідачкою, допомагав погашати кредит за квартиру, тому ця квартира є спільною власністю, він має право на отримання своєї частки.

Відповідач ОСОБА_2, не визнаючи заявлених позовних вимог в повному обсязі, подала до суду зустрічний позов, в якому просила виселити ОСОБА_1 з належної їй на праві власності квартири № 376 по пр.. 50-річча СРСР,12 в м. Харкові.

В обґрунтування зустрічних вимог ОСОБА_2 зазначила, що вона дійсно деякий час зустрічалась із ОСОБА_1, мешкала разом із ним, однак жодних відносин, які б вона могла назвати подружніми, вони не мали. 27.05.2005 на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 придбала квартиру № 376 по пр.. 50-річча СРСР,12 в м. Харкові, в той же день оформлено кредитний договір та договір іпотеки із ХГРУ КБ «Приватбанк», усі зазначені договори оформлені на ім’я ОСОБА_2, усі зобов’язання за кредитним договором та договором іпотеки покладені виключно на ОСОБА_2, право власності на спірну квартиру в КП «ХМБТІ» оформлено на ім’я ОСОБА_2 Враховуючи, що позивач та відповідачка не перебували в зареєстрованому шлюбі, не мали відносин, притаманних подружжю, ОСОБА_1 безпідставно, без реєстрації проживає в квартирі, яка належить ОСОБА_2, остання вважає за необхідне, захищаючи своє конституційне право на власність, звернутися до суду із позовом щодо його виселення з приміщення.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, зазначив, що ОСОБА_1 мешкає у спірній квартирі, просив визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частини квартири № 376 по пр. 50-річча СРСР,12 в м. Харкові, як частину майна, що є спільною власністю подружжя. Заперечував проти задоволення зустрічних позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення первісних позовних вимог що визнання права власності за ОСОБА_1 на частину квартири, підтримав зустрічні позовні вимоги щодо виселення ОСОБА_1 із спірного приміщення, зазначаючи, що на час розгляду справи жодних рішень щодо встановлення факту проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не має, тому і спірна квартира не є об’єктом права спільної сумісної власності, ОСОБА_1 без правих підстав мешкає у житловому приміщенні, що належить ОСОБА_2

Представник третьої особи - ХГРУ КБ «Приватбанк» в судовому засіданні пояснив, що на час укладення кредитного договору ОСОБА_2 зазначала, що у шлюбі не перебуває, особа, з якою вона веде спільне господарство, також відсутня, в цивільному шлюбі не проживає. За таких обставин, представник третьої особи заперечував проти задоволення первісних позовних вимог ОСОБА_1, підтримував позицію відповідачки ОСОБА_2 В подальшому в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення сторін у справі, вивчивши матеріали справи, давши добутому правової оцінки, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

27.05.2005 на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 придбала квартиру № 376 по пр.. 50-річча СРСР,12 в м. Харкові, право власності на квартиру в КП «ХМБТІ» оформлено на ім’я ОСОБА_2

Спірна квартира придбана на кредитні кошти, отримані ОСОБА_2 за кредитним договором в ХГРУ КБ «Приватбанк», в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_2 уклала договір іпотеки, предметом якого і стала зазначена квартира.

Згідно довідки дільниці № 24 КП «Жилкомсервіс» від 06.03.2012 за № 317 у квартирі № 376 по пр.. 50-річча СРСР,12 в м. Харкові, власницею якої є ОСОБА_2, не зареєстрована жодна особа.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами у справі, що ОСОБА_1 мешкає у квартирі № 376 по пр.. 50-річча СРСР,12 в м. Харкові.

Статті 10, 60 Цивільно-процесуального кодексу України передбачають, що сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано суду жодних належних доказів того, що він мешкав разом із ОСОБА_2 однією сім’єю, вели спільне господарство, на час розгляду справи відсутні судові рішення щодо встановлення факту спільного проживання однією сім’ю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилання ОСОБА_1 на те, що він допомагав сплачувати кредитні кошти свідчать лише про бажання ОСОБА_1 матеріально допомогти відповідачці, яка на той час працювала на підприємстві, директором якого є ОСОБА_1, головним бухгалтером, та жодним чином не надає йому права вимагати частки квартири, яку він вважає спільним майном подружжя.

За таких обставин первісні позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені необґрунтовано, тому задоволенню не підлягають.

В той же час, ОСОБА_2 вважає, що її конституційні права на власність порушуються, оскільки ОСОБА_1 відмовляється звільнити квартиру № 376 по пр.. 50-річча СРСР,12 в м. Харкові, вона не має можливості користуватися належною їй власністю, сплачує комунальні послуги за сторонню особу.

Відповідно до ст.ст. 321,331 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавленим цього права чи обмеженим у його здійсненні.

Таким чином суд вважає, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 не суперечать закону та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 з квартири № 376 в будинку № 12 по пр.. 50-річча СРСР в м. Харкові.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 94 грн. 10 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: ОСОБА_3