Справа № 22ц-716/09 Суддя суду 1-ї інстанції Павлова Ж.П.
Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.
У Х В А Л А
20 березня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Славгородської Н.П.,
суддів: Базовкіної Т.М., Данилової О.О.,
при секретарі Аніщенко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві матеріали
за апеляційною скаргою
закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” (далі - ЗАТ КБ „ПриватБанк”)
на ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 січня 2009 року
за його заявою
про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И Л А:
У січні 2009 р. ЗАТ КБ „ПриватБанк” звернулося в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 4001 грн. 32 коп. заборгованості за кредитним договором від 3 квітня 2008 р., в тому числі процентів та штрафів.
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 січня 2009 р. відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
В апеляційній скарзі представник ЗАТ КБ „ПриватБанк”, не погоджуючись з висновком суду про наявність спору про право, просить скасувати ухвалу та передати заяву на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали заяви і перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.
Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суддя послався на те, що із наданих документів вбачається спір про право.
Проте з такими мотивами погодитися не можна.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.
З матеріалів заяви ЗАТ КБ „ПриватБанк” вбачається, що між ним та боржником укладений договір, складовою частиною якого є письмова заява позичальника про надання кредитного ліміту за карткою (а.с.12), а також умови та правила надання банківських послуг, правила користування платіжною карткою (а.с.13-17).
Дійсний і неоспорений договір є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили.
Таким чином, висновок судді про наявність підстав, зазначених в ст. 100 ЦПК України, не відповідає положенням процесуального законодавства.
Оскільки ухвала судді постановлена з порушенням норм процесуального права, то у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України вона підлягає скасуванню та передачі питання про прийняття заяви на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому, судді необхідно звернути увагу, чи підсудна справа даному суду. В заяві ОСОБА_1 про надання кредитного ліміту за послугою CASH- кредит зазначено, що вона згодна з тим, що місцем розгляду спорів за цією послугою є Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська. У п. 8.5. Умов та правил надання банківських послуг зазначено, що сторони домовилися, що всі спори, які виникають з договору, підлягають вирішенню у суду, зазначеному у заяві.
Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” задовольнити частково.
Ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 січня 2009 року скасувати та передати питання про прийняття заяви на новий розгляд до того ж суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді