Справа №: 398/2820/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

"16" лютого 2016 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Голосеніної Т.В., з участю секретаря - Черкасової Ж.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк «Надра», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_4, про внесення змін до кредитного договору у зв’язку з істотною зміною обставин,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про солідарне стягнення з них кредитної заборгованості за кредитним договором №401/14/12/2007/840-7371/КФ від 17.12.2007 року. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17 грудня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_3 (надалі - позичальник) було укладено кредитний договір, згідно якого останньому  на споживчі цілі надано кредит у сумі 22385,00 доларів США строком до 10 грудня 2032 року, зі сплатою 12,19% річних за користування кредитом. Згідно п.п.3.3.1-3.3.2 Кредитного договору позичальник повертає кредит шляхом сплати мінімального необхідного платежу в розмірі 241,49 доларів США щомісячно до 10 числа поточного місяця. Банк виконав своє зобов’язання в повному обсязі, надавши позичальнику обумовлену в договорі суму кредиту. Проте відповідач свої зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконує, внаслідок чого станом на 07.05.2015 року утворилась заборгованість по основному боргу та відсоткам складає 27846,97 доларів США та по неустойці (пеня та штраф) - 84483,21 грн. Позичальник вніс останній платіж на погашення основного боргу 05.09.2012 року, на погашення заборгованості по відсотках - 08.05.2015 року. Виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором забезпечено договором поруки №401/14/12/2007/840-7371/КФ, укладеним 17 грудня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_4 (надалі - поручитель).  Згідно умов укладеного договору поруки поручитель несе разом з позичальником солідарну відповідальність перед кредитором за виконання останнім зобов’язань за договором.  

У зустрічному позові ОСОБА_3, посилаючись на ч.12 ст.11, п.4 ч.12 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч.2 ст. 652 ЦК України, просив суд внести зміни до вказаного кредитного договору від 17 грудня 2007 року, виклавши п.3.3.1 кредитного договору у наступній редакції «Погашення кредиту здійснюється позичальником у гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту – 5,05 грн. за 1 долар США. Щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 1219,52 грн.», а також просив звільнити його від сплати штрафних санкцій (штрафу, пені) за несвоєчасне виконання умов вказаного договору, що виникли до дати ухвалення судового рішення. Зустрічний позов мотивує тим, що у кредитному договорі валютою кредиту визначено долар США, курс якого з моменту отримання кредиту до моменту пред’явлення позову зріс більш, ніж у 4 рази. Таке стрімке зростання курсу долара до гривні носило не прогнозований характер та було спричинене обставинами, які жодна зі сторін договору не могла передбачити, ані усунути після їх виникнення при всій обачності, яка вимагалась від сторін. Сплата кредиту за таких обставин є неможливою для ОСОБА_3, існування зобов’язань порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позичальника того, на що він розраховував на момент укладення договору; також ні з договору, ні зі звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе саме позичальник, а тому він наполягає на задоволенні зустрічного позову.

16 лютого 2016 року представник позивача ПАТ «КБ «Надра» в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце проведення розгляду позову повідомлений належним чином, причини неявки письмово не повідомив. Раніше подав письмову заяву про розгляд справи без участі представника. Крім того, 09 лютого 2016 року в судовому засіданні представник позивача за первісним позовом – ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених у позові. Проти задоволення зустрічного позову заперечила і в письмових запереченнях зазначила, що можливість зміни умов договору пов’язується не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених ч.2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин. Саме зростання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для зміни умов кредитного договору, оскільки позичальник прийняв на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мав будь-яких законних підстав вважати, що зміна валютного курсу не настане. Позичальник ОСОБА_3 підтвердив свою здатність виконувати умови договору, та те, що всі умови договору йому зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до себе. Валюта кредиту обрана позичальником самостійно, про що свідчить його підпис у кредитному договорі. Крім цього, з 06.02.2015 року в ПАТ «КБ «Надра» запроваджено тимчасову адміністрацію та визначено уповноважену особу ФГВФО, після чого розпочато процедуру ліквідації, а тому призупинено дію усіх програм реструктуризації кредитної заборгованості, зокрема шляхом її конвертації в національну валюту України чи встановлення змін умов повернення кредиту та сплати передбачених платежів чи встановлення інших пільгових умов.

16 лютого 2016 року представник відповідачів – ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилась, письмовою заявою просила суд розглядати справу без її участі. Крім того, 09 лютого 2016 року в судовому засіданні представник відповідачів за первісним позовом – ОСОБА_6 проти задоволення позову ПАТ «КБ «Надра» заперечила. Підтримала зустрічний позов, поданий ОСОБА_3 та просила його задовольнити з підстав, зазначених у ньому. Крім того, підтримала письмові заперечення ОСОБА_4, згідно яких остання зазначає, що п.5.3 договору поруки, укладеним між нею та банком, встановлено, що його дія закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов’язань по кредитному договору чи виконання поручителем своїх зобов’язань згідно з умовами цього договору. Вважає, що якщо в договорі поруки не визначено конкретний строк його дії в роках, місяцях чи днях, то до її правовідносин із банком слід застосовувати положення ч.4 ст.559 ЦК України, згідно яких порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Вважає, що днем настання строку виконання основного зобов’язання є 10.01.2008 року, оскільки протягом 6 місяців від дня настання цього строку банком не пред’явлено вимогу до неї, а тому порука припинилась. Також посилається на те, що банком не надано доказів повідомлення ОСОБА_4 як поручителя про порушення позичальником свого зобов’язання, що виключає її солідарну відповідальність за невиконання боржником основного зобов’язання. Також вважає безпідставним одночасне нарахування банком пені та штрафу за несвоєчасне виконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором, оскільки є недопустимим стягнення 2 різновидів неустойки за одне і те ж саме порушення умов кредитного договору.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що первісний позов слід задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 17.12.2007 року між ПАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №401/14/12/2007/840-7371/КФ, відповідно до якого відповідачу банком було надано кредит в сумі 22385 дол. США на проведення розрахунків по договору купівлі-продажу житлового будинку №5338 від 12.12.2007 року в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,19% річних за фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості. Кінцевий термін повернення кредиту - 10 грудня 2032 року.

Згідно з п.п.3.3.1-3.3.3 Кредитного договору позичальник повертає кредит шляхом сплати мінімального необхідного платежу в розмірі 241,49 доларів США щомісячно до 10 числа поточного місяця.

     Відповідно до п.5.2 кредитного договору у випадку прострочення виконання зобов’язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк до 10 числа поточного місяця, позичальник зобов’язався сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

У разі порушення позичальником вимог п.4.3 кредитного договору (за виключенням п.п.4.3.3 – щодо обов’язку сплачувати мінімально необхідні платежі у розмірі та порядку, визначених у п.п.3.3.1,3.3.2,3.3.3 договору, та п.п.4.3.4 – у випадку порушення виконання зобов’язань, передбачених договором, сплатити штрафних санкцій, визначених у п.п.5.1-5.3 договору) позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту за кожен випадок.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 17.12.2007 року було укладено договір поруки, згідно якого поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене та абсолютне право банку вимагати виконання зобов’язань від позичальника та поручителя разом так і від кожного окремо.

Позивач свої зобов’язання за кредитним договором щодо надання кредиту виконав в повному обсязі, що підтверджується заявою на видачу готівки №824 від 17.12.2008 року про видачу з позичкового рахунку позичальника готівкою через касу банку кредитних коштів в розмірі 22 000 доларів США та меморіальним валютним ордером №829 від 17.12.2007 року на суму 385 доларів США комісії за розрахунки згідно кредитного договору. Проте відповідач своїх зобов’язань належним чином не виконує.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 07.05.2015 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором №401/14/12/2007/840-7371/КФ від 17.12.2007 року по основному боргу та відсотках складає 27846,97 доларів США та по неустойці (пеня і штраф) – 84483,21 грн., з яких:

- 215714,77 доларів США - основний борг (кредит);

- 6275,20 доларів США - відсотки за користування кредитом;

- 1779,63 доларів США – 37417,62 грн. пеня за неповернення кредиту;

- 2238,50 доларів США- 47065,59 грн. – штраф відповідно до п.5.3 кредитного договору.

Позичальник здійснював платежі без дотримання вимог п.3.3.3 кредитного договору, що призвело до появи простроченої заборгованості. Позичальник вніс останній платіж на погашення основного боргу - 05.09.2012 року, на погашення заборгованості по відсоткам - 08.05.2015 року.       

Відповідно до розрахунку боргу в порядку, передбаченому п.5.2 Кредитного договору та вимог ст.258 ЦК України, пеня за прострочення зобов'язань за кредитним договором обрахована за період з 07.05.2014  р. по 06.05.2015 року, що становить 1779,63 доларів США і згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.05.2015 року складає 37417,62 грн.

Штраф обраховано відповідно до п.5.3 кредитного договору у розмірі 10% від суми кредиту за кожен випадок, який становить 2238,50 доларів США, що офіційного курсу НБУ станом на 07.05.2015 року складає 47065,59 грн.

Згідно п.4.2.4 Кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс чергові мінімально необхідні платежі у термін, визначений п. 3.3.3 цього Договору.

В ході неодноразових телефонних переговорів та зустрічей, а також листами-претензіями №1/337, 1/338 від 19.05.2015 року банк  нагадував  позичальнику та поручителю про необхідність погашення кредитної заборгованості, але заборгованість не погашена. Відповідачі на зазначені листи не відреагували.

   На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №26 від 05.02.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Надра» у  ПАТ КБ «НАДРА» розпочалась процедура ліквідації та призначено   уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію  банку ОСОБА_2

   За таких підстав позивач просив стягнути солідарно зі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним  договором № 401/14/12/2007/840-7371/КФ від 17.12.2007 року, яка по основному боргу та відсоткам складає 27846,97 доларів США та по неустойці (пеня та штраф) – 84483,21 грн.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

          Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

          Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, що передбачено ч.1 ст. 625 ЦК України.

          Відповідно до  ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. У разі порушення боржником зобов'язання він відповідно до ст. 549, 1050 ЦК України зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

          Неустойка (штраф, пеня), як передбачено ч.1 ст. 546 ЦК України, є видом   забезпечення виконання зобов'язання.

          Згідно ч.2, ч.3 ст. 549 ЦК України  штрафом є неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми  невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а   пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Аналізуючи доводи представника відповідачів щодо недопустимості одночасного стягнення пені та штрафу за одне і те ж порушення умов кредитного договору, суд дійшов висновку, що згідно з п.п.5.2 та п.п.5.3 кредитного договору підстави нарахування пені та штрафу не співпадають та в даному випадку мова не йде про відповідальність за одне і те ж порушення умов договору, а тому твердження представника відповідачів не слід брати до уваги.

За договором поруки  поручитель поручається  перед кредитором боржника  за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання  боржником (ч.1, ч.2  ст. 553 ЦК України).

          Як передбачено ч.1, ч.2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення  боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором  як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність  поручителя.

          Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено  договором поруки.

          Відповідно до  ч.4  ст. 559 ЦК України  порука припиняється  після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців  від дня настання строку  виконання основного  зобов'язання  не пред'явить вимоги  до поручителя. Якщо строк основного  зобов'язання не встановлений або встановлений  моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється , якщо кредитор  не пред'явить  позову протягом  одного року  від дня укладення договору.

          Відповідно до п.5.3 договору поруки його дія закінчується належним виконанням  позичальником  взятих на себе  зобов'язань  по кредитному договору чи  виконанням поручителем  своїх зобов'язань  згідно з умовами договору.

Згідно правового висновку Верховного Суду України у справі про стягнення суми заборгованості за кредитним договором від 30.01.2014 року (справа № 6-155цс13) відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Позичальник вніс останній платіж на погашення основного боргу - 05.09.2012 року, на погашення заборгованості по відсоткам - 08.05.2015 року. Кінцевий термін повернення кредиту – 10.12.2032 року. 19.05.2015 року позивач скористався правом вимоги дострокового виконання зобов’язань  щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів та 03.06.2015 року звернувся до суду з позовом до відповідачів.

На підставі викладеного суд відкидає твердження представника відповідачів, що днем настання строку виконання основного зобов’язання є 10.01.2008 року та позивач через припинення договору поруки пропустив строк звернення до поручителя з вимогою з таких підстав.

Стосовно зустрічного позову суд зазначає наступне.

   Відповідно до вимог ст. 651 ЦК України  зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

   За змістом ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

  2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

  3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

  4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

         Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

         Відповідно до вимог ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Суд не враховує доводи представника відповідачів за зустрічним позовом щодо  наявності одночасно  усіх  умов, передбачених в ст. 652 ЦК України, оскільки не надані докази того, що на час укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, а із суті договору  не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона, оскільки  кредитний договір   діє з  грудня 2007 року, за цей час неодноразово змінювалися обставини, і ризик обставин кожного разу несла заінтересована сторона – саме відповідачі у справі.

       Крім цього, за постановою Правління Національного Банку України 05 лютого 2015 року №83  ПАТ КБ «Надра»  віднесено до категорії неплатоспроможних та призначено уповноважену особу. Тобто, з часу  запровадження тимчасової адміністрації банком призупинено дію усіх програм реструктуризації кредитної заборгованості, зокрема шляхом її конвертації в національну валюту України чи встановлення змін умов повернення кредиту.

  За викладених обставин суд вважає, що в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

   Оскільки позивача було звільнено при від сплати судового збору, з відповідачів слід стягнути судовий збір в дохід держави по 1827 гривень з кожного.

Судові витрати за подачу зустрічного позову віднести на рахунок ОСОБА_3

    Судові витрати за зустрічним позовом суд вважає необхідним  віднести на рахунок  відповідачів.

    Керуючись ст.ст. 3-11, 15, 57- 60, 88, 212-215  ЦПК України, суд,-

                                                               В и р і ш и в : 

     Позов ПАТ КБ «Надра» задовольнити.

    Стягнути зі ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Надра» заборгованість за кредитним договором №401/14/12/2007/840-7371/КФ від 17 грудня 2007 року, яка по основному боргу та відсоткам складає 27 846 (двадцять сім тисяч вісімсот сорок шість) доларів США 97 центів та по неустойці (пеня та штраф) – 84483 (вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят три)  гривні 21 копійка.

Стягнути зі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судовий збір в дохід держави по 1827 гривень з кожного.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного  акціонерного товариства ОСОБА_1 «Надра»  про внесення змін до кредитного договору у зв’язку з істотною зміною обставин  – відмовити.

Судові витрати за подачу зустрічного позову віднести за рахунок ОСОБА_3

Апеляційна  скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду  Кіровоградської  області через Олександрійський міськрайонний суд  протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя