Справа №22-ц- 640 / 2009 р. Головуючий у 1-й інстанції - Опімах Л.М.
Категорія - 37 Суддя-доповідач - Рибалка В.Г.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
2 червня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Рибалки В.Г.
суддів - Хвостика С.Г., Криворотенка В.І.
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.
та осіб, які беруть участь у справі - представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1
на рішення Ковпаківського районного суду м.Сум від 26 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа - Друга Сумська державна нотаріальна контора, про встановлення факту ухилення від виконання обов'язку щодо утримання доньки, усунення від права на спадкування,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Ковпаківського районного суду м.Сум від 26 лютого 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати зазначене рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
При цьому апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження ухилення відповідача від обов'язку щодо утримання спадкодавця .
Як встановлено судом першої інстанції, 14 грудня 2006 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, складено заповіт на ім'я ОСОБА_4, згідно з яким заповіла останньому все належне їй на день смерті майно.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла. Після її смерті до Другої Сумської державної нотаріальної контори з заявами звернулись: про прийняття спадщини за заповітом - дядько померлої - ОСОБА_4; про прийняття спадщини за законом - батько померлої - ОСОБА_3, як непрацездатна особа, що має право на обов'язкову частку у спадщині.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ч.1 ст.1241 ЦК України непрацездатні батьки мають право на обов'язкову частку у спадщини, тобто спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.
Відповідно до ч.3 ст.1224 ЦК України батьки, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом, не мають права на спадкування за законом.
Таким чином, не зважаючи на те, що цивільним законодавством не передбачено позбавлення особи права на обов'язкову частку судом, така особа може бути усунена від права на спадкування згідно з ч.6 ст.1224 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування своїх вимог послався як на докази на рішення Зарічного районного суду м.Сум від 24 квітня 1980 року про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дочки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини його заробітку до досягнення нею повноліття (а.с.44), на листи судових виконавців за 1989-1990 роки (а.с.12-14) та на пояснення свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8
Належним чином оцінивши зазначені докази в сукупності з іншими зібраними по справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для усунення непрацездатного батька спадкодавця - ОСОБА_3, від права на спадкування, оскільки факт ухилення останнього від виконання обов'язку щодо її утримання не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.
Та обставина, що відповідач станом на квітень 1980 року не надавав у добровільному порядку коштів на утримання дочки, у зв'язку з чим з нього стягнуто аліменти за рішенням суду, не є підтвердженням того, що він взагалі не брав участі в її утриманні.
Доводи апелянта про те, що відсутність претензій до відповідача з боку матері ОСОБА_5 - ОСОБА_9, не підтверджує того, що він не ухилявся від свого обов'язку щодо утримання дочки, висновків суду не спростовує, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження позовних вимог.
Наявність заборгованості по сплаті аліментів за чотири місяці у 1989-1990 роках факту ухилення ОСОБА_3 від утримання спадкодавця не підтверджує, оскільки на той час відповідач не працював, заборгованість була погашена і її тривалість була незначною у порівнянні з періодом сплати аліментів, починаючи з 1980 року і до досягнення дочкою повноліття у жовтні 1991 року.
Факту погашення відповідачем заборгованості по сплаті аліментів не заперечував і сам позивач, зазначаючи, що кошти були сплачені відразу ж після попередження відповідача про порушення відносно нього кримінальної справи у випадку ухилення від сплати аліментів.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи (а.с.70), поховання спадкодавця було здійснено за рахунок її батька - ОСОБА_3
Інші доводи апелянта висновків суду також не спростовують.
Колегією суддів не виявлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
У зв'язку з цим апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду - залишити без зміни.
Керуючись ст. ст.303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1, відхилити.
Рішення Ковпаківського районного суду м.Сум від 26 лютого 2009 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий : Рибалка В.Г.
Судді : Хвостик С.Г., Криворотенко В.І.
З оригіналом згідно: суддя В.Г. Рибалка