ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" березня 2007 р. Справа № 12/4888
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Ільїної В.Ю. - представника за довіреністю від 14.03.2007р.,
від відповідача: Попова А.С. - представника за довіреністю від 12.06.2006р.,
від третьої особи : не з"явився,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Шепетівське
підприємство по забезпеченню нафтопродуктами", м. Шепетівка
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "07" грудня 2006 р. у справі № 12/4888 ( суддя Шпак В.О. )
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-консультаційна
компанія "Терра", м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства "Шепетівське підприємство по забезпеченню
нафтопродуктами", м. Шепетівка
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Ферройлз", м. Київ
про стягнення 18671,87 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.12.2006 р.у справі №12/4888 позов ТОВ "Експертно-консультаційна агенція "Терра" ( м. Київ ) задоволено: стягнуто з ВАТ "Шепетівське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами" на користь позивача 18 671 грн. 87 коп. вартості втраченого майна, 186 грн. 72 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржене рішення скасувати з підстав, зазначених у скарзі, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема, тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме :
- скаржник зазначає, що позивач не був стороною по договору комісії, а тому безпідставними є його вимоги щодо товару, який став предметом договору комісії;
- судом першої інстанції не враховано неправомірність передачі товару ( що уже був переданий в натурі по договору комісії ) третьою особою у власність позивача згідно з договором купівлі-продажу майнових прав, попередньо не розірвавши договір комісії, не змінивши його умови; фактично має місце одностороння зміна умов договору комісії, що прямо заборонено приписами ст.525 ЦК України та ст. 188 ГК України;
- помилковим є висновок місцевого суду, що договір купівлі-продажу майнових прав відноситься до категорії договорів щодо відступлення права вимоги;
- позов про витребування майна в натурі у випадку, якщо таке майно наділене родовими ознаками, без визначення індивідуальних ознак, не може бути задоволений у зв"язку із невідповідністю вимогам норм матеріального права щодо вирішення спору про витребування майна;
- суд першої інстанції не врахував, що позивачем у відповідній заяві, поданій до суду, фактично змінено і предмет , і підставу позову, що не допускається;
- уточнені позовні вимоги про стягнення збитків, спричинених внаслідок втрати спірного майна, не могли бути задоволені, оскільки фактично відповідачем майно не втрачено, а було реалізовано на виконання умов договору комісії певним особам;
- на думку відповідача ( скаржника ), безпідставним є поновлення судом першої інстанції пропущеного строку позовної давності, оскільки позивачем відповідне клопотання не заявлялось.
У судовому засіданні представник відповідача ( скаржника ) апеляційну скаргу підтримав.
Відповідач у письмовому відзиві від 06.03.2007 р. на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні проти доводів й вимог скарги заперечив, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Ферройлз" ( м. Київ ) письмових пояснень з приводу апеляційної скарги не подала, свого представника в судове засідання не направила.
З огляду на те, що про час і місце проведення судового засідання учасники судового процесу були повідомлені своєчасно та належним чином ( копії ухвали про призначення судового засідання надіслано на адреси сторін та третьої особи рекомендованою кореспонденцією 09.01.2007 р., про що свідчить відповідний реєстр відправки Житомирського апеляційного господарського суду ), а також, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважала за можливе розглянути скаргу по суті без участі представника третьої особи.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.
Матеріали справи свідчать, що 5 лютого 2003 року між ТОВ „Компанія Ферройлз" ( Комітент) та відповідачем ( Комісіонером ) було укладено договір комісії № 5.
У відповідності з договором Комітент доручив вiдпoвiдaчeвi реалізувати товар, вказаний в додатках № 1 та № 2 до Договору.
За договором відповідачу було передано згідно з актом прийому-передання № 1 від 14.02.2003 р. бензин марки А-80 Ек у кількості 96000,00 л по ціні 1,36 грн./л на суму 130556,16 грн. та згідно з актом прийому-передання № 2 від 21.02. 2003р. бензин марки А-92 Ек у кількості 15260,00 л по ціні 1,61 грн./л та бензин марки А-95 Ек по ціні 1,71 грн./л - всього на суму 53295,05 грн. Загалом було передано товару на суму 183851,21 грн.
Комісіонером товар був реалізований частково. Згідно з актом №3 інвентаризації залишків нафтопродуктів ТОВ „Компанія „ФЕРРОЙЛЗ", які знаходяться на комісії, станом на 01 травня 2003 р. на терміналі, що належить комісіонepy, залишилося:
- бензину моторного сумішевого марки А-80 Ек - 2611 л. за ціною 1,18 грн./л
- бензину моторного сумішевого марки А-92 Ек - 881 л. за ціною 1,61 грн./л
- бензину моторного сумішевого марки А-95 Ек - 8288 л. за ціною 1,71 грн./л
Загалом на суму 18671,87 грн.
Ціни вказані станом на 01.05.2003 р. (згідно з актом № 3)
27 грудня 2004 р. між Комітентом i Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕКА „ТЕРРА" було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № Б-2712/04.
Відповідно до п.п. 1.1,1.2,1.3,1.4 договору продавець передає у власність покупця майнові права на Товар, що належать першому, а покупець приймає такі права та зобов'язується провести розрахунки на умовах цього договору. Товар знаходиться у Відкритого акціонерного товариства „Шепетівське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами" на підставі договору коміciї №5 від 05.02.2003 р. Товаром за цим договором є бензин А-80 в кількості 2611 л., бензин А-92 в кількості 881 л. та бензин А- 95 в кількості 8288 л., наданий Підприємству згідно з договором комісії, та згідно зі звітами Підприємства не реалізований на дату укладання цього договору. Maйнові права на Товар переходять до Покупця одночасно з підписанням акту прийому-передання, який є невід'ємною частиною цього Договору. Майнові права на бензин моторний сумішевий марки А-80 Ек у кількості 2611 л., марки А-92 Ек у кількості 881 л., марки А-95 Ек у кількостi 8288 л., переданий відповідачу за договором, перейшли у власність Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКА „ТЕРРА" . Вказаний акт було підписано 27.12.2004року.
Відповідно до ст. 656 Цивільного кодексу України ( який відповідно до п.4 його Прикінцевих та перехідних положень застосовується до відносин, що виникли між учасниками судового процесу ) предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо іншe не встановлено договором або законом.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивач, до якого перейшли майнові права на товар, що знаходиться у ТОВ „Компанія Ферройлз", став власником товару.
При цьому, слід зазначити, що чинне законодавство чітко розмежовує поняття "майнові права" і "речі", що випливає зі ст. 177, 190 ЦК України.
Бензин, який був предметом договору комісії - річ споживна, тобто яка внаслідок одноразового її використання знищується або припиняє існувати у первісному вигляді, тоді як майнові права згідно з ч.2 ст.190 ЦК України - є річчю неспоживною.
Отже, твердження відповідача про незаконний продаж предмету договору комісії є хибним.
В даному випадку має місце передання прав, тобто фактично має місце зміна кредитора у зобов'язанні. У відзиві на позов відповідач чітко кваліфікує договір купівлі-продажу як відступлення права вимоги (абз.8 стор. 1 відзиву) а спр.33.
Таке трактування цілком відповідає діючому законодавству України, зокрема, згідно з ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором комісії така заборона не встановлена. Відповідно до чинного законодавства зміна кредитора не допускається лише в зобов'язаннях, які нерозривно пов'язані з особою кредитора.
В даному випадку особа кредитора не має істотного значення для боржника. Тобто згідно з цим договором визначаються лише умови та порядок отримання нереалізованого товару, та не створюються для відповідача додаткові права та обов'язки в порівнянні з тими, що виникли у нього внаслідок виконання зобов'язань за договором з первісним кредитором.
Згідно з п. 10.4 договору комісії № 5 він діє до повного виконання сторонами фінансових зобов'язань. Отже, внаслідок продажу майнових прав фактично відбулася зміна кредитора за договором комісії, про що належним чином було попереджено відповідача.
Відповідно до чинного законодавства заміна кредитора в зобов'язанні не тягне за собою розірвання чи зміни умов договору, на відсутність чого посилається відповідач.
За таких обставин безпідставними є посилання скаржника на те, що позивач не був стороною по договору комісії, а тому його вимоги щодо товару, який став предметом договору комісії, неправомірні, а також що він попередньо не розірвав договір, не змінив його умов. Помилковим також є посилання відповідача, що дії первісного кредитора є односторонньою зміною умов договору комісії.
В силу ст. 1011 ЦК України за договором комiciї одна сторона (комісіонep) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Договір комісії є одним із видів зобов'язання.
У відповідності до п.2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито ycix залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, або таке невиконання спричинене форс-мажорними обставинами.
Згідно з ч.1 ст.220 ГК України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, i за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.
Відповідно до п.1. ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
П.2 ст.226 ГК України визначає, що сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення poзміру збитків.
Згідно з п.7.1. договору комісії в paзi невиконання або неналежного виконання будь-якою із сторін cвоїх зобов'язань за договором, винна сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні спричинені цим збитки та втрачену вигоду.
Як вбачається з п.1.1 Договору комісії №5 відповідач зобов"язався реалізувати бензин моторний.
З"ясуванням наявних у справі доказів судовою колегією встановлено, що 10.02.2006 р. позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення №50 від 09.02.2006 р. з вимогою в строк до 10 діб з моменту надіслання повідомлення повернути товар, майнові права на який перейшли до позивача згідно з договором купівлі-продажу ( а.спр. 20,21 ).
Однак відповідач свої зобов"язання не виконав, а саме не перерахував кошти і не повернув майно, чим завдав позивачеві збитки ( слід зазначити, що повідомлення, про яке йшлося вище, відповідач отримав 28.02.2006 р., що підтверджується засвідченою копією поштового повідомлення - а.с.21 - на звороті ).
Згідно з довідкою ВАТ "Шепетівське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами" від 12.09.2006 р. залишки нафтопродуктів згідно з актом №3 інвентаризації ТОВ "Компанія "Ферройлз", які знаходилися на комісії на терміналі, що належать комісіонеру, станом на 01.05.2003 р. були реалізовані в травні-червні 2003 р. на АЗС №№1,2 м. Шепетівка згідно із змінними звітами.
Вартість зазначеного бензину становить 18 671 грн. 87 коп.
Щодо доводів скарги про одночасну зміну і підстав, і предмету позову судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Слід наголосити, що така зміна вимог (стягнення вартості бензину замість витребування товару в натурі) спричинена заявами відповідача про відсутність у нього такого товару, тобто фактичну його втрату.
На думку судової колегії, мала місце лише зміна предмету позову у зв"язку із вищезазначеною заявою відповідача про відсутність в нього майна.
При цьому, слід зазначити, що предметом позову спочатку була вимога про повернення залишків товару, а потім, стягнення вартості такого товару, оскільки на дату подання позову позивачеві не було відомо про втрату товару відповідачем. В матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне.
Право позивача змінити предмет позову передбачено ст.22 ГПК України. Отже, судом першої інстанції цілком правомірно було задоволено змінені позовні вимоги.
Стосовно застосування позовної давності слід зазначити таке.
Із матеріалів справи вбачається, що у зв"язку з діями позивача щодо зміни позовних вимог відповідач просив застосувати позовну давність, вважаючи, що позивачем цей строк пропущений.
Згідно зі ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ( п.4 ст.267 ЦК України ).
Однак відповідно до п.5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Враховуючи небажання відповідача виконати взяті зобов"язання після підписання Акту інвентаризації №3 та одержання повідомлення (вимоги) від 09.02.2006 р., суд першої інстанції правомірно поновив строк позовної давності, визнавши поважною причину його пропущення, тим самим захистив право позивача.
При цьому, судова колегія не вбачає порушень місцевим судом норм матеріального права при відсутності заяви позивача з клопотанням про поновлення пропущеного строку.
За таких обставин безпідставними є посилання відповідача, що пропущений строк позовної давності поновлено без відповідної заяви позивача.
З огляду на вищенаведене судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є переконливими.
Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Підстави для скасування рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 07 грудня 2006 року у справі №12/4888 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Шепетівське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами", м. Шепетівка - без задоволення.
2. Матеріали справи №12/4888 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 5 прим.:
-------------------------
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - третій особі
5 - в наряд