Справа № 22ц-1599/09 Головуючий у 1-й інстанції Агєєва Л.І.
Категорія 42 Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
7 липня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Славгородської Н.П.,
суддів: Данилової О.О., Кутової Т.З.,
при секретарі Аніщенко Д.В.,
за участю:
- позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_7,
- відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
- представника відповідача ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2009 року
за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням,
виселення та вселення,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2008 р. ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, виселення та вселення.
Позивачка зазначала, що наймачем кімнати площею 17,4 кв.м. в комунальній квартирі АДРЕСА_1 був її чоловік ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, і особовий рахунок на цю кімнату був переоформлений на її ім'я. Однак, без її згоди та дозволу ОСОБА_3 зайняла кімнату, поселивши в ній ОСОБА_5 та її чоловіка ОСОБА_6, які мають квартиру АДРЕСА_2. Відповідачі не пускають її в квартиру, відмовляються звільнити кімнату, погрожують їй.
Посилаючись на викладене, позивачка просила усунути перешкоди в користуванні житлом, виселити ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з її кімнати в належну їм квартиру АДРЕСА_2 та вселити її.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2009 р. позов задоволений: виселено ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з кімнати площею 17,4 кв.м. в комунальній квартирі АДРЕСА_1 в належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_2. Вселено позивачку в кімнату площею 17,4 кв.м. Зобов'язано відповідачів не чинити перешкоди позивачці в користуванні цим жилим приміщенням та нежитловими приміщеннями загального користування в комунальній квартирі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9, на ім'я якого був відкритий особовий рахунок на кімнату площею 17,4 кв.м. в трьохкімнатній квартирі АДРЕСА_1. Після смерті чоловіка, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1, рішенням виконкому Миколаївської міськради № 2044 від 22 жовтня 2004 р. особовий рахунок на цю кімнату був переоформлений на її ім'я і вона уклала договір найму жилого приміщення. Наймачем 2-х інших кімнат в зазначеній квартирі є ОСОБА_3, де зареєстровані з правом на жилу площу ОСОБА_2 і ОСОБА_4. На даний час ОСОБА_3 квартирі не проживає, знаходиться за кордоном. Інші відповідачі - подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мають на праві власності квартиру АДРЕСА_2, в якій зареєстровані. Однак вони користуються комунальною квартирою АДРЕСА_1, а їх квартирою користується ОСОБА_2 Відповідачі не пускають позивачку в комунальну квартиру, перешкоджають їй користуватися її житлом.
Суд, з'ясувавши обставини справи, дав належну оцінку доказам та дійшов правильного висновку, що порушені житлові права позивачки підлягають захисту. Тому обґрунтовано задовольнив позов відповідно до ч. 3 ст. 9, ч. 3 ст. 116 ЖК України.
Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що суд вийшов за межі заявлених вимог, ухваливши рішення про усунення перешкод в користуванні також нежилими приміщеннями в квартирі, є необґрунтованими. Як слідує з позовної заяви, позивачка просила усунути перешкоди в користуванні житлом, а не однією кімнатою.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд зазначив площу кімнати - 17,4 кв.м., а такої кімнати немає в трьохкімнатній квартирі, також є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Що стосується посилань апелянта на те, що суд не прийняв до уваги ту обставину, що право на жилу площу в квартирі також мають ОСОБА_8 та неповнолітня дочка ОСОБА_10, не є підставою для скасування рішення суду. ОСОБА_8 є дружиною ОСОБА_2 і право користування комунальною квартирою цих осіб як і його обмежується двома кімнатами, наймачем яких є ОСОБА_3 До того ж в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_8, яка представляла інтереси свого чоловіка ОСОБА_2, пояснила, що вона не чинить перешкод позивачці в користуванні спірною кімнатою.
Інші доводи ОСОБА_2, викладені в апеляційній скарзі, не мають правового значення. Трьохкімнатна квартира є комунальною, дві кімнати та одна кімната розділені на окремі рахунки і позивачка не визнана такою, що втратила право користування кімнатою площею 17,4 кв.м.
Разом з цим, вирішуючи вимоги про виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з кімнати площею 17,4 кв.м. комунальної квартири, суд в резолютивній частині рішення помилково зазначив квартиру, куди вони підлягають виселенню.
Так, частиною 3 ст. 116 ЖК України передбачено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Враховуючи викладене, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду в частині виселення необхідно змінити, зазначивши в його резолютивній частині про виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без надання іншого жилого приміщення.
Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2009 року в частині виселення змінити, виклавши його резолютивну частину так: виселити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з кімнати площею 17,4 кв.м. в комунальній квартирі АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
В іншій частині вказане рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді