Справа № 22ц-1233/09 Головуючий у 1-й інстанції Ротар М.М.
Категорія 5 Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.
У Х В А Л А
22 травня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Славгородської Н.П.,
суддів: Лисенка П.П., Лівінського І.В.,
при секретарі Штапенко Ю.Д.,
за участю:
- позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_3,
- відповідачки ОСОБА_2,
- прокурора Брезіцького В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
Вознесенського міжрайонного прокурора
на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 березня 2009 року
за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про виділ у натурі частки із спільного майна,
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2008 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із спільного майна.
Позивач зазначав, що жилий будинок АДРЕСА_1 належить йому і відповідачці на праві спільної часткової власності по Ѕ частині.
В послідуючому позивач просив стягнути з відповідачки на його користь вартість Ѕ частини жилого будинку в сумі 89378 грн., передавши будинок відповідачці у власність.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 березня 2009 р. позов задоволено: стягнуто з відповідачки на користь позивача 89378 грн. грошової компенсації вартості його частки в спільній частковій власності на майно, замість належної йому частки. Виділено відповідачці жилий будинок, визнавши за нею право приватної власності на це майно.
В апеляційній скарзі Вознесенський міжрайонний прокурор просить скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що позивачем заявлені саме вимоги про стягнення вартості Ѕ частини житлового будинку, поділ якого між співвласниками неможливий, а ринкова вартість будинку станом на листопад 2008 р. складає 178757 грн.
Проте з такими висновками погодитись не можна.
Позивачем були заявлені вимоги про виділ у натурі частки із спільного будинку, а в послідуючому позивач подав заяву про стягнення з відповідачки на його користь вартості Ѕ частини житлового будинку, вважаючи це зміною предмету позову, з чим погодився суд.
Однак, в даному разі позивач не заявляє нової вимоги до відповідачки, а тому предмет позову не можна вважати зміненим.
Виходячи з положень ст. 364 ЦК України співвласник має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки лише в тому разі, якщо він бажає виділу, а виділ у натурі його частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга ст. 183 цього Кодексу).
За такого суд повинен був розглянути саме позов про виділ у натурі частки із спільного будинку.
Суд прийняв до уваги висновок будівельно-технічної експертизи від 14 листопада 2008 р.
Висновок експерта має суттєве значення при вирішенні питання про можливість виділу у натурі частки із спільного будинку. У той же час згідно ст. 66 ЦПК України він є тільки одним з видів доказів та відповідно до ч. 6 ст. 147 ЦПК України не є обов'язковим для суду і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 цього Кодексу.
Так, з матеріалів справи вбачається, що спірний будинок належить позивачу і відповідачці по Ѕ частині. Згідно плану будинку, експлікації до нього, будинок має загальну площу 83,8 кв.м. і складається з чотирьох кімнат жилою площею 15.7, 16.4, 9.1 і 9.9 кв.м., ванної, кухні, коридору та веранди.
Висновок експерта не містить обґрунтування неможливості виділу у натурі Ѕ частки спірного будинку з врахуванням положень ч. 2 ст. 364 ЦК України.
Крім того, відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 6 постанови № 7 від 4 жовтня 1991 р. «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» (зі змінами) розмір грошової компенсації визначається судом за дійсною вартістю будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий у даному населеному пункті чи місцевості.
При визначені вартості спірного будинку експерт враховував лише запропоновані продавцями ціни декількох будинків із застосуванням методик оцінки, тобто зазначена експертом ринкова вартість жилого будинку не є його дійсною вартістю.
Суд висновок експерта ретельно не дослідив та не дав йому належної оцінки.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові.
Враховуючи викладені обставини, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати викладені обставини, повно та всебічно з'ясувати обставини справи, дати належну оцінку доказам та вирішити справу у відповідності до діючого законодавства.
Керуючись статтями 303, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Вознесенського міжрайонного прокурора задовольнити частково.
Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 березня 2009 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді