Справа № 22ц-1151/09 Головуючий у 1-й інстанції Бобровський І.М.
Категорія 52 Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
8 травня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Славгородської Н.П.,
суддів: Галущенка О.І., Довжук Т.С.,
при секретарі Аніщенко Д.В.,
за участю:
- позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,
- представника відповідача Рубінса А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП НАЕК «Енергоатом»)
на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24 лютого 2009 року
за позовом
ОСОБА_1 до ДП НАЕК «Енергоатом»
про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2008 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП НАЕК «Енергоатом» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позивач зазначав, що з жовтня 1995 р. працював електромонтером радіотелевізійного обладнання цеху диспетчерського та технологічного управління у відокремленому підрозділі «Южно-Українська АЕС» (далі - ВП «ЮУ АЕС»). Наказом № 1099 від 20 жовтня 2008 р. був звільнений на підставі п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з набранням законної сили вироком суду, яким працівника засуджено до позбавлення волі або іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи. Однак, 30 жовтня 2008 р. Южноукраїнським місцевим судом був відновлений пропущений ним строк на апеляційне оскарження вироку суду від 25 вересня 2008 р., що призупиняє набрання вироком законної сили. На цей час він знаходився в місцях позбавлення волі, звідки був звільнений 5 листопада 2008 р. Оскільки вирок не набрав законної сили, то він у листопаді 2008 р. подав заяву на ім'я генерального директора ВП «Южно-Українська АЕС» про поновлення на роботі, але йому було відмовлено. У зв'язку з відмовою у поновленні на роботі він втратив середній заробіток з дня подачі заяви.
Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24 лютого 2009 р. позов задоволений частково: ОСОБА_1 поновлено на роботі з 21 жовтня 2008 р., стягнуто з ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» на користь позивача 5664 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 500 грн. витрат на правову допомогу, в дохід держави - 57 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі ДП НАЕК «Енергоатом» просить скасувати частково рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача та його представника, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.
Судом встановлено, що з 16 жовтня 1995 р. ОСОБА_1 знаходився з відповідачем у трудових відносинах. Вироком Южноукраїнського міського суду від 25 вересня 2008 р. він був засуджений до 2 років обмеження волі. Южноукраїнським міським підрозділом кримінально-виконавчої інспекції УДДУПВР в Миколаївській області 17 жовтня 2008 р. було направлено ВП «ЮУ АЕС» повідомлення про набрання вироком законної сили 11 жовтня 2008 р. з проханням протягом одного дня звільнити ОСОБА_1 у зв'язку з виконанням вироку. Наказом № 1099-Лс від 20 жовтня 2008 р. позивач був звільнений з посади електромонтера ВП «ЮУ АЕС» з 21 жовтня 2008 р. на підставі п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Постановою Южноукраїнського міського суду від 30 жовтня 2008 р. ОСОБА_1 був відновлений пропущений строк на апеляційне оскарження вироку і виконання вироку зупинено у зв'язку з поданням апеляції. Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 23 грудня 2008 р. вирок було змінено, від відбування покарання у вигляді обмеження волі його звільнено з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.
Ухвалюючи рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі, суд обґрунтовано відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України вирішив питання про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Разом з цим, суд неправильно визначив його розмір та період, за який він підлягає стягненню.
Так, суд стягнув середній заробіток з 23 грудня 2008 р., тобто з дня постановлення апеляційним судом ухвали про зміну вироку відносно позивача, вважаючи цю обставину підставою для поновлення на роботі.
Тоді як, п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП України передбачена така підстава для припинення трудового договору як набрання законної сили вироком суду, який виключає можливість продовження даної роботи.
У зв'язку з відновленням 30 жовтня 2008 р. пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку, вирок відносно позивача не набрав законної сили. Тому саме в цей день відпала підстава для звільнення позивача з роботи за п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Однак, до заяви на ім'я генерального директора ВП «ЮУ АЕС» про поновлення на роботі, яка була отримана останнім 18 листопада 2008 р., позивач не додав копії постанови суду від 30 жовтня 2008 р. і не послався на цей процесуальний документ.
До суду позивач подав 9 грудня 2008 р. позовну заяву про поновлення на роботі, в якій викладені зазначені обставини. Однак, в матеріалах справи відсутні дані про направлення відповідачу позовної заяви та дата її отримання, а тому колегія суддів вважає, що середній заробіток підлягає виплаті позивачу з 19 січня 2009 р., з дня попереднього судового засідання, в якому приймав участь представник відповідача і мав можливість з'ясувати обставини справи (а.с.17).
При обчисленні середньої заробітної плати суд виходив з виплат за останні шість місяців роботи позивача, що передували місяцю звільнення, після утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів.
Тоді як, для оплати за час вимушеного прогулу середня заробітна плата відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, з наступними змінами і доповненнями, обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню.
Крім того, відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 6 постанови № 13 від 24 грудня 1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд, задовольняючи вимоги про оплату праці, визначає суму, що підлягає стягненню, без утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Згідно довідки ДП НАЕК «Енергоатом» заробітна плата позивача за липень і серпень 2008 р., останні повно відпрацьовані місяці, складала 6127 грн. 31 коп. (2992+3135,31). У зазначений період при п'ятиденному робочому тижні було 43 (23+20) робочих дні. Тому середньоденна заробітна плата складала 142 грн. 50 коп. За період з 19 січня по 24 лютого 2009 р. було 27 (10+17) робочих днів і середній заробіток, який підлягає стягненню на користь позивача буде складати 3847 грн. 50 коп. (142,5х27р.д.) без утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів.
Вирішуючи питання в порядку ст. 88 ЦПК України про розподіл судових витрат між сторонами, суд неправильно визначив розмір судового збору, стягнувши його тільки з однієї позовної вимоги. Виходячи із задоволених вимог розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, буде складати 59 грн. 50 коп. (51+8,50).
До того ж, суд помилково зазначив в рішенні про стягнення визначених сум з ВП «ЮУ АЕС», який є структурним підрозділом ДП НАЕК «Енергоатом» і не є відповідачем у справі.
Враховуючи викладене, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судового збору підлягає зміні.
Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнити частково.
Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24 лютого 2009 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судового збору змінити.
Стягнути з державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 3847 грн. 50 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу без утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів і в дохід держави 59 грн. 50 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді