справа № 2а-605/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2009 року Франківський районний суд м.Львова
в складі:
головуючої судді Гінди О.М.
при секретарі Павлюку С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної грошової допомоги «Дітям війни» за 2007-2008 роки,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова. Позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за період з 2007 р. по 2008 р. в сумі 2611,70 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога не виплачувалась.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, пояснення дала аналогічні викладеним в позовній заяві, просить позов задовольнити.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова у судове засідання не з’явилася та надіслала заперечення проти позову в якому пояснює, що на законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір. Зміни до Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» у видаткову частину не внесені, тому кошти на виплату даних підвищень були відсутні. Вважає позов безпідставним і просить відмовити у задоволенні такого та застосувати строк позовної давності.
Суд, заслухавши пояснення позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-УІ встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею першою цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є дитиною війни.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено. Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішень № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік» втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати позивачу недоплачене підвищення до пенсії за період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року, то такі до задоволення не підлягають та суд мотивує це наступним. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього Рішення, тобто з 09 липня 2007 року. Отже, саме з 09.07.2007 року відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати позивачу недоплачену соціальну допомогу за 2008 рік, то такі підлягають до часткового задоволення та суд мотивує це наступним.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року. Отже, саме з 22.05.2008 року відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що дії Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова по невиплаті та недоплаті позивачу підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" є протиправними.
Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 143, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
позов задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова щодо ОСОБА_1 з приводу невиплати та недоплати підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Франківському районі м. Львова нарахувати і виплатити з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Гінда О.М.