справа № 2а-989/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2009 року Франківський районний суд м.Львова
в складі:
головуючої судді Гінди О.М.
при секретарі Павлюку С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної грошової допомоги «Дітям війни» за 2006-2008 роки,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова. Позивачка просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за період з 2006 року по 2008 року. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога не виплачувалась.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, пояснення дав аналогічні викладеним в позовній заяві, просить позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова у судове засідання не з’явилася, подала заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності та надіслала заперечення проти позову в якому пояснює, що на законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір. Зміни до Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» у видаткову частину не внесені, тому кошти на виплату даних підвищень були відсутні. Вважає позов безпідставним і просить відмовити у задоволенні такого та застосувати строк позовної давності.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши заперечення представника відповідача та інші докази по справі, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-УІ встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею першою цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1 народилась 22 січня 1941 року, є дитиною війни.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено. Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішень № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік» втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Що стосується позовних вимог позивачки в частині зобов'язання відповідача нарахувати позивачу недоплачену соціальну допомогу за 2006-2007 роки, то в задоволенні таких слід відмовити за пропуском строків звернення до суду, оскільки згідно ст. 99 КАС України строк позовної давності встановлено один рік. Позивачка подала позов до суду 05 червня 2009 року, поважних причин для пропуску строків позовної давності не навела. Посилання позивачки на те, що про порушене своє право дізналась лише на початку цього року, судом до уваги не береться, оскільки нормативно-правові акти, а також Рішення Конституційного Суду України були опубліковані та оголошені в засобах масової інформації після їх прийняття.
Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова по невиплаті та недоплаті позивачу підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" є протиправними, а тому його слід зобов’язати нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в межах строку позовної давності з 05.06.2008 року по 31.12.2008 року.
Керуючись ст.ст. 7- 14, 18, 19, 99,100, 143, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
позов задовольнити частково.
Визнати дії ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України у Франківському районі м. Львова щодо недоплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог Статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» протиправними.
Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України у Франківському районі м. Львова нарахувати і виплатити з 05.06. 2008 року по 31.12. 2008 року включно ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити за пропуском строку позовної давності.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Гінда О.М.