Справа № 737/98/14-к Головуючий у І інстанції Шипов І. М.

Провадження № 11-кп/795/255/2016

Категорія - ст.115ч.1КК Доповідач Навозенко Л. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів – Сердюка О.Г., Карнауха А.С.

при секретарі – Батицькій О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013260160000270 від 15 жовтня 2013 року, за апеляційними скаргами захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, прокурора на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2015 року, щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, не працюючого, судимого 11 березня 2013 року Куликівським районним судом Чернігівської області за ч.1 ст.185 КК України до 200 год. громадських робіт, 29 жовтня 2013 року Куликівським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст.185. ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.389, 70, 71 КК України до 3р. 17 днів пв, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3,

який обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 та області, громадянина України, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_6,

який обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України,

З участю учасників судового провадження:

прокурора – Єременка Р.А.

захисників - адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_5

обвинувачених – ОСОБА_3, ОСОБА_4

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2015 року ОСОБА_3 визнано винним за ч.1 ст.115 КК України і призначено йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Згідно ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, приєднано частину невідбутого покарання за вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2013 року і остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у вигляді 8 (восьми) років шести місяців позбавлення волі.

ОСОБА_4 за п.12 ч.2 ст.115 КК України визнано невинуватим і судом виправдано за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання, а саме з 16.10.2013 року.

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 2500 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, та 391 грн. 20 коп. процесуальних витрат за проведення експертиз на користь держави.

Питання речових доказів вирішене у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Як зазначено у вироку суду першої інстанції, органами досудового розслідування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються в тому, що 15 жовтня 2013 року в період часу з 13 год. по 14 год. вони, за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_7 з метою заподіяння тілесних ушкоджень останньому, прибули до його господарства, що по вул. Грушевського 34 в с. Дроздівка, Куликівського району, Чернігівської області, де в ході конфлікту у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7.

Реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на умисне вбивство ОСОБА_7, ОСОБА_3В, та ОСОБА_4 діючи узгоджено між собою, почергово, завдали не менше двадцяти ударів руками та ногами в область голови, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок потерпілого, чим заподіяли тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми живота – синців та саден в ділянці живота, крововиливів в брижу тонкого кішківника, корені брижі, жирової клітковини нирки, розриву тканин печінки, селезінки, крові в черевній порожнині; закритої травми грудної клітки – множинних саден, синців грудної клітки, прямих переломів 5-8 ребер зліва по задньопаховій та 2, 8-10 ребер справа по середньо паховій лініям, забиття легень, розрив плеври, крові в плевральних порожнинах; закритої травми грудного відділу хребта з крововиливом в м’які тканини спини та перелому остистого відростка 7 грудного хребця; синців та саден голови, обличчя, верхніх та нижніх кінцівок, які знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв’язку з настанням смерті і за ступенем тяжкості носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, від яких ОСОБА_7 помер на місці.

Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок гострої крововтрати, що виникла внаслідок тупої травми грудей та живота з розривом тканин печінки, селезінки, множинних переломів ребер з ушкодженням плеври та забоями легень.

Не погоджуючись з рішенням суду, захисник-адвокат ОСОБА_2 та прокурор подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_2, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, просить вирок суду першої інстанції змінити щодо ОСОБА_3 засудженого за ч.1 ст.115 КК України, врахувати обставину, що пом’якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 «щире каяття» та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 максимально м’яке покарання.

Зазначає, що судом першої інстанції при винесені вироку було вказано на те, що допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_3 вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю та надав свідчення щодо обставин справи. Але, як вказує апелянт, в мотивувальній частині вироку, в порушення ст.374 КПК України, зазначено, що обставин, які пом’якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено. В судовому засіданні під час допиту обвинувачений надав правдиві показання та вказав, що він «у скоєному щиро розкаюється та не хотів, щоб так сталось.» Отже в судовому засіданні було прямо встановлено наявність обставин, що пом’якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, а саме щире каяття. Вважає, що суд при винесені вироку, всупереч ст.66 КК України, помилково не врахував та не визнав обставину, що пом’якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, а саме щире каяття, та призначив покарання, яке не ґрунтується на повному, всебічному та об’єктивному дослідженні всіх обставин справи та в сукупності не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить вирок суду першої інстанції від 28 грудня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_3 скасувати. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винуватим за п.12 ч.1 ст.115 КК України, призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 13 років. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, приєднати частину невідбутого покарання за вироком Куликівського районного суду від 29 жовтня 2013 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком 14 років. ОСОБА_4 визнати винуватим за п.12 ч.1 ст.115 КК України, призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 12 років.

Зазначає, що суд першої інстанції свій висновок про непричетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення побудував на суперечливих доказах, яким не надав належної правової оцінки. Суд взяв до уваги показання одних свідків і не надав жодної оцінки показанням інших свідків та не мотивував, чому він прийняв усі суперечливі показання та не усунув розбіжності.

Також суд взагалі не дав жодної оцінки двом слідчим експериментам за участю обвинуваченого ОСОБА_3, у ході яких він повідомив, що ОСОБА_4 також приймав участь у нанесенні ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, послідовно розказував та показував, де та яким чином він та ОСОБА_4 били потерпілого.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2 на підтримання викладених в апеляційній скарзі захисника вимог про зміну вироку, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 та просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора, думку обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Не вдаючись у розгляд питання про доведеність чи недоведеність винуватості обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд постановив з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення, що не дає можливості дійти однозначного висновку про правильність застосування кримінального закону.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

За змістом ст. 412 КПК України це такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року проголошено право кожного на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом, який встановить обґрунтованість будь – якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Зазначена норма імплементована у національне законодавство України й міститься у статті 21 КПК.

Критерії визначення складу суду, повноважного на розгляд кримінального провадження, встановлені нормою статті 31 КПК. Залежно від ступеня тяжкості злочину та (або) виду суб'єкта злочину провадження у суді першої інстанції здійснюється: професійним суддею одноособово, колегіально судом у складі трьох суддів, судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Так, статтею 384 КПК визначено, що прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. При цьому письмове роз'яснення прокурора додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду. Суд також зобов'язаний роз'яснити право на розгляд справи судом присяжних під час підготовчого судового засідання та у разі, якщо обвинувачений заявить таке клопотання, призначити кримінальне провадження до розгляду саме таким складом суду.

Інформування обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового розгляду надасть йому можливість підготуватись до реалізації такого права і його рішення з цього питання буде виваженим та обґрунтованим. Тільки у такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.

Із наданих суду апеляційної інстанції матеріалів кримінального провадження вбачається, що прокурор роз'яснив обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних та долучив відповідне письмове роз'яснення до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування (а.к.п. 172-176 т.2, а.к.п.177- 181 т.2).

Суд першої інстанції в ході провадження припустився порушення вимог частин 1, 2 статті 384 КПК, оскільки не роз'яснив обвинуваченим право на розгляд справи судом присяжних та особливості такого провадження, а невиконання судом під час підготовчого судового засідання вимог статті 384 КПК є безумовною підставою для скасування судових рішень вищими судами, оскільки право на розгляд кримінального провадження судом присяжних є невід'ємною складовою права обвинуваченого на захист.

Також, суд в порушенні вимог п.2 ч.3 ст.374 КПК України не зазначив у мотивувальній частині вироку формулювання обвинувачення ОСОБА_3, визнане судом доведене, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, тим самим були порушені гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого, в тому числі і право на захист.

Враховуючи, що суд першої інстанції взагалі не виклав обставин справи, які визнані судом доведеними, колегія суддів позбавлена процесуальної можливості щодо розгляду решти апеляційних вимог захисника та прокурора, що обумовлює часткове задоволення поданих ними апеляційних скарг, і вони підлягають перевірці при новому судовому розгляді кримінального провадження.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені істотні порушення є процесуально неприпустимим при судовому розгляді, оскільки в такий спосіб порушуються загальні засади забезпечення права на захист, законності судового рішення, що передбачено як обов'язкова вимога у ст. 370 КПК України, а також містяться у ст. 7 КПК України - серед загальних засад кримінального провадження, яке за своїм змістом та формою повинно їм відповідати. Ці вимоги КПК України не дотримані судом першої інстанції при судовому розгляді, що свідчить про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які встановлені при апеляційному перегляді оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 404 КПК України якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність допущених судом першої інстанції істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п.2 ч.2 ст. 412 і 415 КПК України є підставою для скасування вироку суду щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції.

Під час розгляду справи по суті, суд першої інстанції повинен дати відповіді на доводи апеляційних скарг, врахувати, що обвинувачені виявили бажання щоб кримінальне провадження щодо них слухалось судом присяжних.

Крім того в ході судового розгляду необхідно звернути увагу на ухвалу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, якою були скасовані попередні судові рішення як місцевого так і апеляційного суду.

Виходячи з обставин кримінального правопорушення, які будуть встановлені судом, дати правильну юридичну оцінку діям обвинувачених, виклавши обвинувачення визнане судом доведеним, як це вимагає закон, а також вирішити питання щодо достатності міри покарання, яка необхідна для виправлення обвинувачених та недопущення скоєння кримінальних правопорушень в подальшому.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 403, 404, 405, 407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 та прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2015 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасувати, призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_9 ОСОБА_10