Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

05 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області

у складі: головуючого Старовойта Г.С.

суддів Заполовського В.И.

ОСОБА_1

з участю: секретаря судового

засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” (далі - ПАТ КБ „ПриватБанк”) про захист прав споживачів

за апеляційною скаргою ПАТ КБ „ПриватБанк”

на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 09 лютою 2011 року

встановила:

У вересні 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом і просив визнати неправомірними дії відповідача щодо підвищення процентної ставки за кредитним договором, визнати недійсним пункт 2.3.1 цього договору і зобов’язати банк провести перерахунок сплачених коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в односторонньому порядку незаконно збільшив процентну ставку.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 09 лютого 2011 року позов задоволено.

У апеляційній скарзі відповідач просить це рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що підвищення процентної ставки по кредиту' відбулося в односторонньому порядку відповідно до умов договору і про таке підвищення позивача було повідомлено належним чином.

Перевіривши законність і обгрунтованість оскарженого рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом ст.ст. 536, 1048 ЦК України необхідною, а тому істотною, умовою кредитного договору є розмір процентної ставки, щодо якої сторони повинні дійти згоди в належній формі.

На підставі ст. 1055 ЦК України належною формою кредитного договору е письмова форма, наслідком недодержання якої є нікчемність договору (ч. 1 ст. 218 ЦК ).

Таким чином, у разі недосягнсння сторонами кредитного договору згоди в письмовій формі щодо нового розміру процентної ставки умова кредитного договору, що передбачає такий розмір, є нікчемною (ч. 2 ст. 215 ІДК).

Зазначена вказівка закону на нікчемність договору є імперативною і такий договір (чи його істотна умова) є неукладеним з моменту його укладення (ст. 204, ч. 1 ст. 236 ЦК).

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів” про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь- яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

.

Крім того, згідно із вимогами Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість продукту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв’язку з волевиявленням однієї із сторін (зміни кредитної політики банку). .

Судом встановлено, що сторони уклали іпотечний кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач надав позивачу па строк з 20 серпня 2007 року но 19 серпня 2037 року кредит в загальній сумі 43400 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 1,0% на місяць на суму залишку кредиту. Пунктом 2.3.1 зазначеного договору передбачено, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, про що попередньо письмово повідомляє позичальника.

3 15 листопада 2008 року відповідач в односторонньому порядку збільшив розмір процентів за користування кредитом до 14,04 % річних, не повідомивши про це позивача у встановленій законом формі та строки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо незаконності дій відповідача по підвищенню процентної ставки, оскільки це підвищення в порушення вимог ст. ст. 536, 638, 1048, 1055 ЦК України відбулося в односторонньому порядку і не у встановленій законом формі. Крім цього, відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження тієї обставини, що позивач у встановлені законом строки і формі був повідомлений про зміну процентної ставки.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ „ПриватБанк” відхилити.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 09 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної

сили.