Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

03 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області

у складі: головуючого Старовойта Г,С.

суддів Заполовського В.Й.

ОСОБА_1

з участю: секретаря судового

засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк (далі - ПАТ КБ) „ПриватБанк” про визнання дій неправомірними, зміну умов договору та скасування нарахувань по кредитному договору

за апеляційною скаргою ПАТ КБ „ПриватБанк”

на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 13 грудня 2010

встановила:

У апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «Приватбанк» просить скасувати рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 13 грудня 2010 року, яким задоволено позов ОСОБА_3, визнано неправомірними дії відповідача щодо збільшення розміру процентної ставки з 30.11.2008 року за користування кредитом з 11,04 % до 13,08 % річних за кредитним договором від 06.12.2007 року, укладеним між сторонами, і зобов’язано відповідача відновити відсоткову ставку за кредитним договором в розмірі 11,04 % річних. Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, вважає дії банку щодо збільшення відсоткової ставки законними, оскільки це передбачено умовами кредитного договору.

Перевіривши законність і обгрунтованість оскарженого рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом ст.ст. 536, 1048 ЦК України необхідною, а тому істотною, умовою кредитного договору є розмір процентної ставки, щодо якої сторони повинні дійти згоди в належній формі.

На підставі ст. 1055 ЦК України належною формою кредитного договору € письмова форма, наслідком недодержання якої є нікчемність договору (ч. 1 ст. 218 ЦК ).

Таким чином, у разі не досягнення сторонами кредитного договору згоди в письмовій формі щодо нового розміру процентної ставки умова кредитного договору, що передбачає такий розмір, є нікчемною (ч. 2 ст. 215 ЦК).

Зазначена вказівка закону на нікчемність договору є імперативною і такий договір (чи його істотна умова) є неукладеним з моменту його укладення (ст. 204, ч. 1 ст. 236 ЦК).

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів” про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Крім того, згідно із вимогами Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість продукту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв’язку з волевиявленням однієї із сторін (зміни кредитної політики банку).

Судом встановлено, що 6 грудня 2007 року сторони уклали кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач надав позивачу кредит в сумі 25 000 доларів США зі сплатою 11,04 % річних на залишок кредиту на строк до 05.12.2027 року.

З 30 листопада 2008 року відповідач збільшив розмір процентів за користування кредитом до 13,08 % річних, не повідомивши про це позивача у встановленій законом формі та строки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо незаконності дій відповідача по підвищенню процентної ставки, оскільки це підвищення в порушення вимог ст. ст. 536, 638, 1048, 1055 ЦК України відбулося в односторонньому порядку і не у встановленій законом формі. Крім цього, відповідачем не надано суду належних доказів тієї обставини, що позивач у встановлені законом строки і формі була повідомлена про зміну процентної ставки.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ „ПриватБанк” відхилити.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 13 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.