РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

02 березня 2016 року Справа № 902/1406/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Вощук О.А.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 29.12.15 р. у справі №902/1406/15

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" (м.Хмельницький)

до приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "РОСИНКА" (м.Вінниця)

про визнання банкрутом

за участю представників:

ПАТ "Київський завод безалкогольник напоїв "Росинка" - ОСОБА_1, довіреність №781 від 01.12.15,

ТОВ "ТЕЛАРА" - ОСОБА_2О, довіреність № б/н від 18.12.15,

ПАТ "СБЕРБАНК" - ОСОБА_3, довіреність №815 від 10.12.15,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.10.2015 року заяву товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" до приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" про порушення справи про банкрутство прийнято до провадження у справі №902/1406/15 з призначенням підготовчого засідання на 26.10.2015 року.

26.10.2015 року судом винесено ухвалу про порушення провадження у справі №902/1406/15 про банкрутство приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" (код ЄДРПОУ 00382496); введено процедуру розпорядження майном боржника на 115 календарних днів, до 18 лютого 2016 року; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_4.

28.10.2015 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи №902/1406/15 про банкрутство приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка", в якому встановлено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника, а саме, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

23.11.2015 року до господарського суду Вінницької області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Телара" про визнання грошових вимог до боржника в сумі 620862803,57 грн. та включення до реєстру вимог кредиторів.

Також, 01.12.2015 року надійшла заява публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанк Росії" від 24.11.2015 року про визнання грошових вимог до боржника в сумі 340 234 250,53 грн. та включення до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.12.2015р. у справі №902/1406/15 товариство з обмеженою відповідальністю "Телара" (код ЄДРПОУ 39538554, вул. Декабристів, 170, м. Васильків, Київська область, 08600) визнано кредитором приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" у справі №902/1406/15 із сумою вимог у розмірі 620 862 803,57 грн. з яких: 599 619 620,00 грн. - основного боргу, 1 085 383,57 грн. - 3% річних, 1 950 100,00 грн. - інфляційних нарахувань, 18 207 700,00 грн. - пені та у розмірі 2436,00 грн. - судового збору за подання до суду заяви про визнання кредитором. Визнано публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (код ЄДРПОУ 25959784, 01601, м.Київ, вул.Володимирська, 46) кредитором приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" у справі № 902/1406/15 в сумі 340 231 814,53 грн., в тому числі забезпечені вимоги в розмірі 144 358 365,00 грн. та не забезпечені вимоги (конкурсні) в розмірі 195 873 449,53 грн. та у розмірі 2 436,00 грн. - судового збору за подання до суду заяви про визнання кредитором.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, публічне акціонерне товариство "Сбербанк" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

У скарзі апелянт, зокрема зазначає, що ухвала господарського суду від 29.12.2015р. в частині визнання кредиторських вимог ТОВ «ТЕЛАРА» є такою, що винесена з порушенням норм процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин справи та невірним застосуванням вимог матеріального права.

Стверджує, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не звернув уваги на доводи, на які посилалися у своїх запереченнях щодо вимог ТОВ «ТЕЛАРА» кредитори ТОВ «Планета Пластик» та АТ «Сбербанк Росії», та не навів жодного обґрунтування на відхилення цих доводів.

Зазначає про заборону, передбачену ст.51 Закону України «Про інститути спільного інвестування», оплати цінних паперів ІСІ у розстрочку.

Посилаючись на ч.1 та ч.2 ст.56 Закону України «Про інститути спільного інвестування» стверджує, що вартість цінних паперів розраховується в установленій формі та не залежить від волевиявлення сторін договору.

Звертає увагу на повноваження підписантів спірного договору купівлі-продажу цінних паперів, зокрема, що спірний правочин з купівлі-продажу цінних паперів є значним правочином для боржника, а відтак з урахуванням приписів ст.70 Закону України «Про акціонерні товариства», для його вчинення було необхідне отримання погодження акціонерів боржника.

Кредитор ТОВ «ТЕЛАРА» повинен був довести ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, шляхом надання документів, що їх підтверджують. Однак, як вважає апелянт, з матеріалів справи не вбачається, що вимоги кредитора ТОВ «ТЕЛАРА» у заявленій сумі підтверджені відповідними документами, а за таких обставин у суду першої інстанції, в силу ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», були відсутні підстави їх визнавати, навіть якщо ці вимоги не оспорювалися боржником.

На підставі викладеного просить скасувати ухвалу в частині визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Телара" кредитором приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" у справі №902/1406/15 із сумою вимог у розмірі 620 862 803,57 грн., та прийняти в цій частині нове рішення, яким заяву ТОВ "Телара" залишити без задоволення.

Ухвалою суду від 03.02.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.02.2016р.

15.02.2016р. на адресу суду від ПАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає наступне.

Доводи апелянта в частині ціни договору та оплати на умовах розстрочення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, відповідно до положень Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», інвестиційні сертифікати є цінними паперами, емітентом якого є компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду (далі - пайовий фонд) та який засвідчує право власності учасника пайового фонду на частку в пайовому фонді та право на отримання дивідендів (для закритого пайового фонду). Власник цінних паперів має право продавати їх на вторинному позабіржовому ринку без будь-яких обмежень. Таким чином, в процесі обігу на вторинному ринку, цінні папери стають об'єктом ряду операцій з відчуження (купівля-продаж, обмін та ін.). Зазначене підтверджується частиною 4 статті 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», якою інвестиційні сертифікати визначені як цінні папери, що можуть бути у вільному цивільному обороті.

Щодо заборони придбання інвестиційних сертифікатів у розстрочку, зазначає, що законодавець забороняє оплату цінних паперів у розстрочку при їх викупі у емітента; у наведеній скаржником статті 51 Закону України «Про інститути спільного інвестування» мова йде про первісний викуп цінних паперів інституту спільного інвестування. Так як ТОВ «Телара» не є емітентом цінних паперів, у даному випадку, норми статті 51 Закону України «Про інститути спільного інвестування» щодо заборони оплати цінних паперів не можуть бути застосовані.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог статті 70 Закону України «Про акціонерні товариства» вважає безпідставними, оскільки перед укладанням договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року відбулося його попереднє схвалення акціонерами приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка», що викладене протоколом №21 Позачергових загальних зборів Приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» від 19 червня 2015 року. За таких обставин, відсутні будь-які порушення вимог діючого законодавства при укладанні договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року.

Представник ПАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» просить в задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Сбербанк» відмовити, ухвалу господарського суду Вінницької області у справі №902/1406/15 від 29 грудня 2015 року залишити без змін.

15.02.2016р. на адресу суду від ТОВ «Телара» надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу (т.12, арк.справи 163, 164).

У відзиві представник ТОВ «Телара» зазначає про неврахування апелянтом того, що в ході розгляду грошових вимог кредитора, в розпорядженні суду були наявні оригінали (а також засвідчені копії) первинних бухгалтерських документів, необхідних для розгляду вимог кредитора: договору №БВ48-15 від 06.07.2015 року; акту виконаних зобов’язань від 06.07.2015 року; договору доручення №БД-48-15 від 30 червня 2015 року; виписки про стан рахунку в цінних паперах станом на 03 липня 2015 року (дата складання 06.07.2015 року); виписки про операції з цінними паперами за період з 06 липня 2015 року по 06 липня 2015 року (дата складання 06.07.2015 року); виписки про операції з цінними паперами за період з 06 липня 2015 року по 06 липня 2015 року (дата складання 23.12.2015 року).

Апелянт не бере до уваги той факт, що в силу норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (стаття 9), виписка про стан рахунку в цінних паперах, що засвідчує факт списання цінних паперів з рахунку, належного ТОВ «Телара» та зарахування останніх на рахунок, належний ПАТ «КЗБН «Росинка», є первинним документом, оскільки фіксує факт здійснення господарської операції та складена безпосередньо після закінчення господарської операції.

Щодо аргументів апелянта в частині утворення вартості цінних паперів та заборону придбавати цінні папери у розстрочку, то такі аргументи не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги, оскільки вимоги законодавства, що регулює обіг цінних паперів в Україні, договір №БВ48-15 від 06.07.2015 року не порушує.

Звертає увагу суду, що спірний договір укладений між ТОВ «Телара», як власником цінних паперів (а не емітентом), і ПрАТ «КЗБН «Росинка», як із звичайним покупцем, в межах вільного обігу цінних паперів на вторинному ринку після закінчення процедури їх розміщення, отже, ні чинне законодавство, ні суть такого договору не передбачають будь-яких особливих вимог чи обмежень щодо його укладання, в т.ч. щодо встановлення в договорі вільної ціни, як передбачено загальними положеннями про купівлю-продаж, а також обмежень щодо їх оплати на умовах розстрочки.

На підтвердження вищевикладеного, наводить позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові №32/73 від 16.09.2010 року, у відповідності до якої при придбанні цінних паперів на вторинному позабіржовому ринку після закінчення процедури їх розміщення, будь-яких особливих вимог чи обмежень щодо укладання договору купівлі-продажу бути не може; натомість застосовуються загальні положення ст.ст.655, 656 Цивільного кодексу України.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України в листі за вихідним номером 11/02/2044 від 01.02.2016 року (за офіційним запитом представника ТОВ «Телара») зазначає наступне: вчинення правочинів, пов’язаних із переходом прав на цінні папери і прав за цінними паперами, однією із сторін яких не є емітент, є обігом цінних паперів. Враховуючи той факт, що вільний обіг на вторинному ринку цінних паперів не передбачає набуття права власності на цінні папери безпосередньо від емітента чи андеррайтера, вимоги статті 51 Закону України «Про інститути спільного інвестування» до таких правовідносин не застосовуються. Таким чином, обмежень щодо продажу інвестиційних сертифікатів у розстрочку на вторинному фондовому ринку Закон не визначає.

Представник ТОВ «Телара» просить залишити ухвалу господарського суду Вінницької області від 29 грудня 2016 року у справі №902/1406/15 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

16.02.2016р. від арбітражного керуючого - розпорядника майна ПАТ «КЗБН «Росинка» на адресу суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу (т.12, арк.справи 167-169).

У відзиві арбітражний керуючий, зокрема, зазначає, що боржник не став неплатоспроможним в результаті укладання договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року, оскільки інвестиційні сертифікати не були оплачені боржником, а часткова продаж їх, яка погоджувалась розпорядником майна, дала 30% рентабельність, тобто даний факт є підтвердженням правильності дій боржника для виходу із ситуації, яка склалася, метою було оздоровлення свого фінансового становища в результаті досягнення позитивного економічного ефекту від продажу інвестиційних сертифікатів, що є предметом угоди № БВ48-15 від 06.07.2015 року за ціною, вищою від ціни придбання. Подальша реалізація придбаних інвестиційних цінних паперів може бути одним із основних елементів відновлення платоспроможності боржника.

Посилаючись на положення ст.ст.16.23.24.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», арбітражний керуючий просить апеляційний господарський суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Сбербанк» від 16.01.2016 року на ухвалу господарського суду Вінницької області від 29.12.2015р. в частині визнання вимог кредитора ТОВ «Телара».

Ухвалою від 16.02.2016р. продовжено строк розгляду апеляційної на 15 днів та відкладено розгляд справи на 02.03.2016р.

У судових засіданнях апеляційної інстанції 16.02.2016р., 02.03.2016р. представник ПАТ "СБЕРБАНК" підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обгрунтування своєї позиції. Вважає, що ухвала суду першої інстанції незаконна та необгрунтована, у зв’язку з чим просить її скасувати в частині визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Телара" кредитором приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" у справі №902/1406/15 із сумою вимог у розмірі 620862803,57 грн., та прийняти в цій частині нове рішення, яким заяву ТОВ "Телара" залишити без задоволення.

Арбітражний керуючий (у судовому засіданні 16.02.2016р.), представники ПАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" та ТОВ "ТЕЛАРА" (у судових засіданнях 16.02.2016р., 02.03.2016р.) заперечили доводи та вимоги апеляційної скарги, вважають їх безпідставними та необгрунтованими. Ухвалу, прийняту судом першої інстанції, вважають законною та обгрунтованою, тому просять суд залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності інших представників учасників процесу за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.101 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Як встановлено ч.1 ст.9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглянувши в апеляційному провадженні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Телара" (вх.№06-54/326/15 від 23.11.2015 року) про визнання грошових вимог до боржника та включення до реєстру вимог кредиторів, дослідивши докази, надані в обґрунтування викладених у ній вимог, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів дійшла наступних висновків.

06.07.2015 року між ТОВ "Телара" (надалі іменується "кредитор") та ПрАТ "КЗБН "Росинка" (надалі іменується "боржник") укладено договір купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 (далі - договір), згідно пункту 1.1 якого, продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити цінні папери - Інвестиційні сертифікати імені (далі - цінні папери) в кількості 30 495 шт. за ціною 600 019 620 грн.

Відповідно до п.2.1. договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю цінні папери за ціною, встановленою у п.1.2 цього договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця на умовах розстрочення, згідно графіка, у строк до 30.10.2015 року.

Як вбачається з акту виконаних зобов'язань до договору купівлі-продажу №БВ48-15 від 06.07.2015 року, на виконання умов договору, продавець передав у власність покупця визначені даним договором цінні папери, а покупець їх прийняв.

У заяві зазначено, що грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Телара" заставою не забезпечені.

Оплата за договором здійснена з порушенням визначеного сторонами графіка, оскільки розрахунки за договором проведені боржником у розмірі 400 000 грн., що підтверджується довідкою ПАТ КБ "Євробанк" №01-13.4/5117-БТ від 25.12.2015 року.

Таким чином, кредиторська заборгованість приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Телара", за даними бухгалтерського обліку боржника та кредитора, значиться у розмірі 599619620,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 30.09.2015 року.

Пунктом 7.2 договору, сторони погодили, що у разі ініціювання будь-якою особою провадження у справі про банкрутство покупця, або невиконання/неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань за договором купівлі - продажу цінних паперів, або погіршення фінансового стану покупця, дія умови про розстрочення платежу (п.2.1. договору) втрачає свою чинність з дати настання такої обставини та покупець зобов'язаний сплатити заборгованість за цінні папери на наступний день після дати настання такої обставини. Уся наявна заборгованість з наступного дня за датою настання вказаних обставин є простроченою.

Враховуючи порушення покупцем (боржником) зобов'язання щодо оплати цінних паперів за визначеним графіком, останній зобов'язаний достроково повернути усю несплачену суду кредитору. Сума кредиторської заборгованості приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Телара" у розмірі 599619620,00 грн. є простроченою, а вимоги кредитора (не забезпечені заставою) - конкурсними.

Також, в зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, ТОВ "Телара" нараховано 3% річних в сумі 1085383,57 грн., інфляційних нарахувань в сумі 1 950 100,00 грн. та пені в сумі 18 207 700,00 грн.

ТОВ "Телара" у заяві просила визнати грошові вимоги до боржника у даній справі в загальній сумі 620 862 803,57 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Колегія суддів вважає вірним висновок господарського суду Вінницької області, що вимоги ТОВ "Телара" у розмірі 620 862 803,57 грн. є конкурсними, підтверджені належними письмовими доказами, заявлені в межах строку встановленого законом, та підлягають визнанню.

Скаржник стверджує про неможливість оплати цінних паперів інституту спільного інвестування у розстрочку з посиланням на ч.2 ст.51 Закону України «Про інститути спільного інвестування»: «Особа, яка придбаває цінні папери інституту спільного інвестування у їхнього емітента, зобов’язана оплатити такі папери у строк, передбачений проспектом емісії цінних паперів інституту спільного інвестування, але не пізніше трьох робочих днів з дня укладення договору про придбання цінних паперів інституту спільного інвестування. Оплачені цінні папери інституту спільного інвестування у бездокументарній формі зараховуються на рахунок інвестора, відкритий у зберігача, виключно на підставі відповідного розпорядження емітента таких цінних паперів. Оплата цінних паперів інституту спільного інвестування у розстрочку не допускається».

Однак, відповідно до п.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про інститути спільного інвестування» інвестиційний сертифікат - цінний папір, емітентом якого є компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду (далі - пайовий фонд) та який засвідчує право власності учасника пайового фонду на частку в пайовому фонді та право на отримання дивідендів (для закритого пайового фонду).

У відповідності до ст.ст.655, 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, до договору купівлі-продажу цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про цей вид договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, в процесі обігу на вторинному ринку, цінні папери стають об'єктом ряду операцій з відчуження (купівля-продаж, обмін та ін.). Зазначене підтверджується частиною 5 статті 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», якою інвестиційні сертифікати визначені як цінні папери, що можуть бути у вільному цивільному обороті.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України в листі за вих.№11/02/2044 від 01.02.2016 року (за офіційним запитом представника ТОВ «Телара») (т.12, арк.справи 165, 166) зазначає наступне: вчинення правочинів, пов’язаних із переходом прав на цінні папери і прав за цінними паперами, однією із сторін яких не є емітент, є обігом цінних паперів. Враховуючи той факт, що вільний обіг на вторинному ринку цінних паперів не передбачає набуття права власності на цінні папери безпосередньо від емітента чи андеррайтера, вимоги статті 51 Закону України «Про інститути спільного інвестування» до таких правовідносин не застосовуються. Таким чином, обмежень щодо продажу інвестиційних сертифікатів у розстрочку на вторинному фондовому ринку Закон не визначає.

Тому, колегія суддів вважає, що спірний договір укладений між ТОВ «Телара», як власником цінних паперів (а не емітентом), та ПрАТ «КЗБН «Росинка», як із звичайним покупцем, в межах вільного обігу цінних паперів на вторинному ринку після закінчення процедури їх розміщення, отже, ні чинне законодавство, ні суть такого договору не передбачають будь-яких особливих вимог чи обмежень щодо його укладання, в т.ч. щодо встановлення в договорі вільної ціни, як передбачено загальними положеннями про купівлю-продаж, а також обмежень щодо їх оплати на умовах розстрочки.

Доводи скаржника щодо порушення вимог статті 70 Закону України «Про акціонерні товариства» колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, перед укладанням договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року відбулося його попереднє схвалення акціонерами приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка», що вбачається з протоколу №21 Позачергових загальних зборів приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» від 19 червня 2015 року:надати повноваження голові правління ПрАТ «КБЗН «Росинка» ОСОБА_5 укладати значні правочини купівлі (придбання) інвестиційних сертифікатів на суму не більше 700000000 грн. протягом одного року з дати прийняття цього рішення загальних зборів (т.12, арк.справи 160-162).

Також, всупереч доводам апелянта, в матеріалах справи наявні первинні бухгалтерські документи (відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»), необхідні для розгляду вимог кредитора, а саме: договір №БВ48-15 від 06.07.2015 року; акт виконаних зобов’язань від 06.07.2015 року; договір доручення №БД-48-15 від 30 червня 2015 року; виписка про стан рахунку в цінних паперах станом на 03 липня 2015 року (дата складання 06.07.2015 року); виписка про операції з цінними паперами за період з 06 липня 2015 року по 06 липня 2015 року (дата складання 06.07.2015 року); виписка про операції з цінними паперами за період з 06 липня 2015 року по 06 липня 2015 року (дата складання 23.12.2015 року).

В силу норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (стаття 9), виписка про стан рахунку в цінних паперах, що засвідчує факт списання цінних паперів з рахунку, належного ТОВ «Телара» та зарахування останніх на рахунок, належний ПАТ «КЗБН «Росинка», є первинним документом, оскільки фіксує факт здійснення господарської операції та складений безпосередньо після закінчення господарської операції.

Також, колегією суддів враховуються пояснення арбітражного керуючого, що боржник не став неплатоспроможним в результаті укладання договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року, оскільки інвестиційні сертифікати не були оплачені боржником, а часткова продаж їх, яка погоджувалась розпорядником майна, дала 30% рентабельність. Тобто даний факт є підтвердженням правильності дій боржника для виходу із ситуації, яка склалася, метою було оздоровлення свого фінансового становища в результаті досягнення позитивного економічного ефекту від продажу інвестиційних сертифікатів, що є предметом угоди № БВ48-15 від 06.07.2015 року за ціною, вищою від ціни придбання. Подальша реалізація придбаних інвестиційних цінних паперів може бути одним із основних елементів відновлення платоспроможності боржника.

Щодо судового збору за відповідною заявою, колегія суддів, зважаючи на положення ч.1, пп.10 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", вважає вірним твердження суду першої інстанції, що за подання заяви про визнання грошових вимог ТОВ "Телара", останнім слід було сплатити судовий збір у сумі 2 436,00 грн.

Як вбачається з платіжного доручення № 6 від 18.11.2015 року ТОВ "Телара" сплачено судовий збір у розмірі 2 756,00 грн. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання вимог кредитора - ТОВ "Телара" у розмірі 2 436,00 грн. - судового збору за подання до суду заяви про визнання кредитором, водночас, оскільки в матеріалах справи відсутнє клопотання ТОВ "Телара" щодо повернення зайво сплаченого судового збору в сумі 320,00 грн., тому, надмірно сплачений судовий збір у розмірі 320,00 грн. буде повернуто кредитору за ухвалою суду у разі подання до суду відповідного клопотання.

Також, оскаржуваною ухвалою від 29.12.2015 року, було задоволено заяву публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" № 11054/5/28-2 від 24.11.2015 року (вх.№06-54/336/15 від 01.12.2015 року) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 340 234 250,53 грн. та включення до реєстру вимог кредиторів.

Зі змісту заяви вбачається, що 19.04.2013 року між публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (банк) та приватним акціонерним товариством "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії №12-В/13/182/КЛ-КБ (надалі - кредитний договір).

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, ліміт кредитної лінії з часу укладення кредитного договору складає 12 862 500,00 доларів США центів з щомісячним зменшенням.

Пунктом 1.3.1 кредитного договору, визначено, що з дати укладення договору і по 18.04.2014 року включно діє фіксована процентна ставка, яка складає 11,75 % річних, а починаючи з 19.04.2014 року діє змінювана процентна ставка, розмір якої визначається як сума погодженого сторонами індексу (надалі - базова процентна ставка) і маржі банку. ОСОБА_6 встановлюється на рівні 11,3 % річних.

Згідно п. 1.4. кредитного договору, останній день дії кредитної лінії - 18 квітня 2018 року.

До кредитного договору було укладено низку додаткових договорів, якими: вносились зміни до кредитного договору.

На виконання вимог кредитного договору, а також повідомлення боржника № 160028 від 22.04.2013 року, спрямованого боржником до банку по системі "iFОВS" (засобами системи Клієнт-Банк) та скріпленого електронними цифровими підписами уповноважених осіб боржника, ОСОБА_6 було здійснено видачу кредитних коштів в сумі 12 859 388,44 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 25673399 від 22.04.2013 року та банківською випискою з балансового рахунку № 20636013016838.

При цьому, погашення кредитних коштів боржником було здійснене лише частково, що вбачається з наданого розрахунку заборгованості та банківських виписок.

Станом на день подачі заяви (24.11.2015р.), Національним банком України було встановлено такі офіційні курси гривні до іноземної валюти: 100 доларів США = 2406,3619 гривень (відповідно, 1 долар США = 24,063619 гривень), виходячи з чого і була розрахована заборгованість боржника перед банком.

Розмір кредиторських вимог банку до боржника станом на 25.10.2015 року (до дати порушення провадження у справі про банкрутство) складає 13 644 140,66 доларів США, що еквівалентно 328 327 402,42 грн. та 11 906 848,11 грн., а всього 340 234 250,53 грн. та складається з: заборгованості по тілу кредиту в сумі 12 017 500,00 доларів США, що еквівалентно 289 184 541,33 грн.; заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 1 626 640,66 доларів США, що еквівалентно 39 142 861,09 грн.; пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту в сумі 9 828 769,87 грн; пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі 2 075 642,24 грн.; судового збору за подачу кредиторської заяви в сумі 2 436,00 грн.

Загальний розмір пені за прострочення сплати заборгованості за кредитом та процентами складає 11 904 412,11 грн..

З метою забезпечення виконання зобов'язань боржника перед банком за договором про відкриття кредитної лінії №12-В/13/182/КЛ-КБ від 19.04.2013 року між сторонами були укладені наступні договори забезпечення.

19.04.2013р. між банком та боржником було укладено іпотечний договір з подальшими змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі №1321, відповідно до п.3.1 якого, предметом іпотеки є: майновий комплекс, загальною площею 22536,40 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Потьє Ежена, буд. 6.

Пунктом 3.2. іпотечного договору сторони погодили, що на дату укладення цього договору, заставна вартість предмету іпотеки складає 89 984 100,00 грн.

19.04.2013 року між банком та боржником було укладено договір застави з подальшими змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі № 1322, відповідно до п. 3.1. якого, предметом застави є - технологічне та допоміжне обладнання по виготовленню безалкогольних напоїв, яке належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується балансовою довідкою б/н від 19.04.2013 року.

Відповідно до п. 3.2. договору застави, на дату укладення цього договору, заставна вартість предмету застави складає 54 371 015,00 грн.

31.05.2013 року між банком та боржником було укладено договір застави з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до п. 3.1. якого, предметом застави є виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг "РОСИНКА".

Згідно п.3.2. договору застави, за взаємною згодою сторін, вартість предмету застави складає 3250,00 грн.

17.05.2013р. між банком та ОСОБА_8 як майновим поручителем боржника було укладено договір застави цінних паперів з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до п. 3.1. якого, предметом застави за цим договором є цінні папери, а саме: прості іменні акції в кількості 525 244 454 штуки, номінальною вартістю 0,01 грн., загальною номінальною вартістю 5 252 444,54 грн., що складають частку 24,9235 % в статутному капіталі емітента - приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "РОСИНКА", випущені в бездокументарній формі, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію випуску акцій за реєстраційним номером 601/1/06, дата реєстрації 21.12.2006 р.оку дата видачі 15.10.2010 року, міжнародний ідентифікаційний номер ЦП : UA НОМЕР_1.

Відповідно до п.3.2. договору застави, за взаємною згодою сторін заставна вартість предмету застави складає 5 252 444,53 грн..

17.05.2013р. між банком та ОСОБА_9 як майновим поручителем боржника було укладено договір застави цінних паперів з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до п. 3.1 якого, предметом застави за цим договором є цінні папери, а саме : прості іменні акції в кількості 525 244 453 штуки, номінальною вартістю 0,01 грн., загальною номінальною вартістю 5 252 444,53 грн., що складають частку 24,9235% в статутному капіталі емітента - приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "РОСИНКА", випущені в бездокументарній формі, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію випуску акцій за реєстраційним номером 601/1/06, дата реєстрації 21.12.2006 року, дата видачі 15.10.2010 року, міжнародний ідентифікаційний номер ЦП : UA4000006704.

Згідно п.3.2. договору застави, за взаємною згодою сторін заставна вартість предмету застави складає 5 252 444,53 грн..

17.05.2013р. між банком та ОСОБА_10 як майновим поручителем боржника було укладено договір застави цінних паперів з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до п. 3.1 якого, предметом застави за цим договором є цінні папери, а саме : прості іменні акції в кількості 525 244 454 штуки, номінальною вартістю 0,01 грн., загальною номінальною вартістю 5 252 444,54 грн., що складають частку 24,9235 % в статутному капіталі емітента - приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "РОСИНКА", що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію випуску акцій за реєстраційним номером 601/1/06, дата реєстрації 21.12.2006 року, дата видачі 15.10.2010 року, міжнародний ідентифікаційний номер ЦП : UA4000006704.

Відповідно до п. 3.2. договору застави, за взаємною згодою сторін заставна вартість предмету застави складає 5 252 444,53 грн.

17.05.2013 року між банком та ОСОБА_11 як майновим поручителем боржника було укладено договір застави цінних паперів з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до п. 3.1 якого, предметом застави за цим договором є цінні папери, а саме: прості іменні акції в кількості 525 244 453 штуки, номінальною вартістю 0,01 грн., загальною номінальною вартістю 5 252 444,53 грн., що складають частку 24,9235 % в статутному капіталі емітента - приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "РОСИНКА", що випущені в бездокументарній формі, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію випуску акцій за реєстраційним номером 601/1/06, дата реєстрації 21.12.2006 року, дата видачі 15.10.2010 року, міжнародний ідентифікаційний номер ЦП : UA4000006704.

Згідно п.3.2. договору застави, за взаємною згодою сторін заставна вартість предмету застави складає 5 252 444,53 грн.

Враховуючи викладені обставини, кредиторські вимоги банку частково забезпечені заставою майна боржника та майнових поручителів.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, загальна сума забезпечених вимог банку складає 165 368 143,12 грн., при цьому незабезпеченими залишаються 174 863 671,41 грн..

ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" просило суд визнати грошові вимоги до боржника у даній справі в загальній сумі 340 234 250,53 грн. та вважати ПАТ "СБЕРБАНК" правонаступником ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії".

Згідно наявного в матеріалах справи повідомлення арбітражного керуючого ОСОБА_4 № 01-21/212 від 04.12.2015 року, останній визнає частково вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" у сумі основного боргу 258 707 260,02 грн., як забезпечені заставою, що належно обґрунтовані та підтверджені документально. Решта заявленої суми в розмірі 81526990,02 грн. боржником не визнаються.

Відповідно до наявного в матеріалах справи письмового повідомлення боржника №857 від 23.12.2015 року, ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" частково визнаються вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" у розмірі 258 707 260,02 грн.

В матеріалах справи також наявні, письмові заперечення ТОВ "Планета Пластик" та ТОВ "Дітрейд" щодо грошових вимог ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" із проханням відмовити в задоволенні вказаних вимог банку.

Як було зазначено, загальна сума заявлених ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" до боржника вимог складає 340 234 250,53 грн., з яких розмір забезпечених вимог банку складає 165368143,12 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 19.04.2013 року, 31.05.2013 року між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" з метою забезпечення виконання зобов'язань боржника перед банком за договором про відкриття кредитної лінії № 12-В/13/182/КЛ-КБ від 19.04.2013 року були укладені іпотечний договір та договори застави на загальну заставну вартість предметів іпотеки в сумі 144 358 365,00 грн. (89 984 100,00 грн. + 54 371 015,00 грн. + 3 250,00 грн.).

Також в забезпечення виконання зобов'язань боржника перед банком за договором про відкриття кредитної лінії №12-В/13/182/КЛ-КБ від 19.04.2013 року, між ПАТ "Дочірній банк "Сбербанку Росії" та ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, 17.05.2013 року були укладені договори застави цінних паперів на загальну заставну вартість предметів іпотеки в сумі 21 009 778,12 грн. (5 252 444,53 грн. +5 252 444,53 грн. + 5 252 444,53 грн. + 5 252 444,53 грн.).

Вищевказані іпотечний договір та договори застави укладені між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та боржником, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що грошові вимоги в сумі 144 358 365,00 грн. є забезпеченими, що підтверджується наданими доказами. При цьому, грошові вимоги в розмірі 195 873 449,53 грн. є конкурсними, оскільки не забезпечені заставою майна боржника.

Колегія суддів погоджується, що заява ПАТ "Сбербанк" про визнання грошових вимог до боржника та включення до складу кредиторів, підтверджена належними письмовими доказами, заявлені в межах строку встановленого законом та підлягають визнанню в повному обсязі, а саме у сумі 340 231 814,53 грн., в тому числі забезпечені вимоги в розмірі 144 358 365,00 грн. та не забезпечені вимоги (конкурсні) в розмірі 195 873 449,53 грн.

Також, суд дійшов вірного висновку про визнання вимог кредитора - ПАТ "Сбербанк" у розмірі 2436,00 грн. - судового збору за подання до суду заяви про визнання кредитором.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.104, 106 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду винесено у відповідності до норм матеріального та процесуального права і її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 1, 2, 8, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 29.12.15 р. у справі №902/1406/15 – залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Дужич С.П.